Постанова № 13651391, 19.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 січня 2011 р. № 37/684 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:Мирошниченка С.В.,

Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідінні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Петрол" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. у справі№ 37/684 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Петрол"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Західстандарт-Проект";

Національний банк України;

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"

за участюПрокуратури міста Києва

провизнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності за участю представників сторін: позивачаНе з’явилися відповідачаБескелетний М.Є

третя особа-1

третя особа-2

третя особа-3 Шевчук М.О.

Пономаренко О.В.

за участю прокуратуриГромадський С.О. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. (суддя: Гавриловська І.О.) у справі № 37/684 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь - Петрол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід стандарт - Проект", Національний банк України, Публічне акціонерне товариство "Родовід банк" про визнання недійсним договору № 190/Zin –07-7 від 21.09.2007 та усунення перешкод у здійсненні права власності, задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. (судді: Б.В. Отрюх, Ю.Б. Михальська, А.І. Тищенко) вказане рішення скасовано, в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2010 р. (сідді: Кот О.В., Жукова Л.В, Шевчук С.Р.) скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. у справі 37/684, рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2010 р. у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та в.о. Генерального прокурора України звернулися до Верховного суду України з заявою, в якій просили скасувати постанову Вищого господарського суду України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Постановою Верховного суду України від 15.11.2010 р. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2010 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Верховний суд України встановив, що оспорюваний іпотечний договір містив всі істотні умови, передбачені ст. 18 Закону України "Про іпотеку", та забезпечував дійсне зобов’язання в межах Генерального договору № 199-07, який є чинним, а тому підстави для визнання його недійсним були відсутні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

14.06.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід стандарт - Проект" (позичальник) був укладений Генеральний договір №199-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій (Генеральний договір), який визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника та проведення банком інших видів активних банківських операцій щодо позичальника.

Відповідно до п.п.2.4. Генерального договору, ліміт Генерального договору становить: 15000000,00 грн. (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях) по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного договору кредиту. Відповідно до п.п.2.5. Генерального договору за користування кредитними коштами в рамках цього Генерального договору позичальник повинен сплачувати банку проценти у максимальному розмірі 25 процентів річних.

Положення п.п.2.7. Генерального договору встановлюють строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій за цим Генеральним договором - з 14.06.2007р. по 07.06.2012р. включно.

Згідно до положення пункту 3.6.1. Генерального договору, повернення кредиту, сплата процентів за користуванням кредитними коштами, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором може здійснюватися третіми особами у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.1. Генерального договору передбачено, що виконання позичальником зобов’язань за цим договором та за кожним з укладених в його межах договорів кредиту, повернення кредиту та інших платежів, погоджених сторонами у Генеральному договорі і договорі кредиту, може забезпечуватися іпотекою та всім належним майном позичальника в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з пунктом 10.1. Генеральний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов’язань, взятих за цим договором та іншими договорами кредиту, укладеними в межах основного договору.

21.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь –Петрол" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №190/Zin-07-7, відповідно до якого забезпечувались вимоги іпотекодержателя за Генеральним договором №199-07 від 14.06.2007.

Згідно з п.п.1.1. іпотечного договору позичальник зобов’язаний у порядку та строки, встановлені Генеральним договором, та/або будь-якими з договорів, укладених в межах цього Генерального договору, повернути іпотекодержателю кредитні кошти у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах Генерального договору, у розмірі встановленого ліміту Генерального договору –54 000000,00 грн.

Відповідно до п.п.1.2. іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 44,9кв.м, що розташована за адресою: Чернівецька обл., Сокирянський район, с. Білоусівка, вул. Головна, буд.1-а;

12.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід стандарт - Проект" укладений кредитний договір №199-08/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), за умовами якого банк відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід стандарт - Проект" відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування –11000000,00грн.; строк кредитної лінії: з 12.06.2008 до 11.06.2009 включно; процентна ставка –20% річних.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до вірного висновку, що Іпотечний договір №199-08/К-08 який є невід’ємною частиною Генерального договору № 199-07 від 07.06.2007 визначає суму кредитування, та укладений у відповідності до п. 2.2 Генерального договору, що в свою чергу містить чіткі критерії суми грошового зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою , а тому, суд правомірно відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Висновки апеляційного господарського суду відповідають правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постановах від 19.01.2011 р. № 51/547, від 19.01.2011 р. № 37/684, від 19.01.2011 № 37/680, від 19.01.2011 № 51/555, від 19.01.2011 № 51/546.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону. Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Петрол" залишити без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. у справі № 37/684 залишити без змін.

Головуючий С. Мирошниченко

СуддіТ. Барицька

Н. Губенко