Ухвала суду № 136512856, 13.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 травня 2026 року Київ № 320/19783/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О.. ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомГромадської організації «Центр правозахисту та взаємодії»до1. начальника УСБУ в Харківській області; 2. Голови Служби безпеки України; 3. УСБУ в Львівській області; 4. УСБУ в Тернопільській області; 5. Голови Національної поліції України; 6. Міністра внутрішніх справ України; 7. ДП «Український державний центр радіочастот»; 8. Головного управління ДМС у Харківській області провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від ГО «Центр правозахисту та взаємодії» в особі представника Ярмоли Олександра Володимировича надійшов позов до начальника УСБУ в Харківській області, Голови Служби безпеки України, УСБУ в Львівській області, УСБУ в Тернопільській області, Голови Національної поліції України, Міністра внутрішніх справ України, ДП «Український центр радіочастот», Головного управління ДМС у Харківській області, в якому позивач просить суд:

« 1. Визнати протиправною бездіяльність та такою, що порушує антикорупційне законодавство Голови Національної поліції, Міністра внутрішніх справ, Начальника ГУ НП в Харківській області, Голови Служби безпеки України, УСБУ в Харківській області, УСБУ В Львівській області, Тернопільській області, яка виразилась у неналежному контролі за використанням приладів системи забезпечення оперативно-розшукових заходів, обладнання пунктів керування системи оперативнорозшукових заходів, в тому числі несанкціоновано і поза пунктами керування (в тому числі по радіоканалу), що призвело до спричинення шкоди здоров`ю електромагнітними полями ОСОБА_1 , моїй сестрі ОСОБА_2 , матері ОСОБА_3 та іншим особам;

2. Зобов`язати Голову Національної поліції, Міністра внутрішніх справ, Начальника

ГУ НП в Харківській області, Голову Служби безпеки України, УСБУ в Харківській області, УСБУ В Львівській області, Тернопільській області, провести службове розслідування незаконного використання системи забезпечення оперативнорозшукових заходів з метою спричинення шкоди, заволодіння чужим майном, а також несанкціоновано сторонніми особами не з пунктів керування.

3. Заборонити начальнику ГУ НП в Харківській області Державній міграційній службі здійснювати реєстрацію нових мешканців в квартирах АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (за довіреностями від ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), а виконану реєстрацію скасувати, а також скасувати реєстрацію місця проживання нових мешканців, які зареєстрували його після смерті самотніх осіб в квартирах будинків по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_4 (в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_12 (в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_13 (в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_14

(в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , по

АДРЕСА_20 . Зобов`язати начальника ГУ НП в Харківській області вжити заходи щодо: встановлення нових мешканців-правопорушників мого будинку по АДРЕСА_4 ,, та будинку по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_21 , попередження правопорушень (в тому числі шахрайств з квартирами моєї матері), припинення зборів асоціальних осіб біля будинку та розпиття тут алкогольних напоїв.

5.Визнати протиправною бездіяльність Українського державного центру радіочастот, яка виразилась у не прийняті належних заходів щодо виявлення та попередження незаконного використання радіочастотного ресурсу, що призвело до спричинення шкоди здоров`ю мені, сестрі, матері, батьку та іншим особам.

6. Заборонити Харківській міській раді оформлювати права власності та право користування за іншими особами (які нібито тут проживали або отримали право користування, власності) в квартирах по АДРЕСА_22 ніж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за життя та після смерті, крім рідних дітей.

7. Визнати протиправною бездіяльність начальника ГУ НП в Харківській області та такою, що порушує антикорупційне законодавство, яка виразилась у неналежному здійснені правоохоронної функції щодо попередження та розкриття шахрайств з нерухомістю та отримання права на житло (в користування, приватизації, спадок по підробним документам та іншим незаконним шляхом) на території Шевченківського району м.Харкова, в тому числі за адресами ХарківськогоміськБТІ інвентарні справи на квартири в АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , на об`єкт АДРЕСА_25 ,

АДРЕСА_26 обл., м. Харків, вулиця Полярна, будинок 10-А, гараж 536, АДРЕСА_27 ».

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Жуковій Є.О.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поряд з цим, відповідно до приписів частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Суд наголошує, відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з цим, приписами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4,5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За змістом наведених норм особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

В даній позовній заяві, а саме в її прохальній частині, позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог щодо кожного з заявлених відповідачів.

Таким чином, виходячи з аналізу викладеного та вказаних вище заявлених позивачем вимог, суд зазначає, що дане формулювання позовних вимог, обраним позивачем способом, є неприпустимим з огляду на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, таке формулювання та тлумачення позовних вимог позбавляє суд можливості відкрити провадження в адміністративній справі, визначити коло учасників процесу та правильно і всебічно розглянути даний адміністративний позов.

Суд вкотре зауважує, що відповідно до вимог чинного процесуального законодавства України позовні вимоги мають бути сформульовано максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Без зазначення таких обставин, посилання в позовній заяві тільки на додержання законодавства України, прав і свобод людини і громадянина та формулювання позовних вимог загальними формулюваннями не може бути підставою для визнання позовної заяви такою, що відповідає вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів позовної заяви не надано доказів сплати судового збору, у той же час, 12 травня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У обґрунтування заявленого клопотання зазначено, позивач - новостворена громадська організація, яка не має доходу та грошових коштів, необхідних для сплати судового збору. Крім того, метою звернення до суду є захист його соціальних прав. Соціальні права згідно Тезаурусу Євровок на порталі Верховної Ради https://zakon.rada.gov.ua/laws/euro/4018 - в тому числі права та свободи, академічна свобода, ґендерна рівність, ґендерна ідентичність, стратегія досягнення рівності статей, право на житло, право на інформацію, право на культуру, право на освіту, право на охорону здоров`я, право на правосуддя, рівне ставлення, рівність перед законом, свобода професійних спілок.

Як зазначено в клопотанні, позов поданий з метою захисту соціального права на охорону здоров`я, свобода професійних спілок (в тому числі адвокатського бюро та громадської організації), так як викладені обставини перешкоджання адвокатській, журналістській, громадській діяльності ГО. В структурі ГО «Центр правозахисту та взаємодії» створено онлайн медіа «Тудейсапдейтс».

Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Разом з тим, Громадська організація «Центр правозахисту та взаємодії» за вказаних обставин не відноситься до кола осіб, на яких поширюється законодавство про зменшення/звільнення від сплати судового збору.

Суд акцентує, пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Тобто, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Отже, суд дійшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання позивача стосовно звільнення від сплати судового збору.

Поряд з цим, суд роз`яснює, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір», де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Окремо суд зазначає, ГО «ЦПВ» заявлені вимоги, як забезпечення позову у справі, в саме:

« 3.Заборонити начальнику ГУ НП в Харківській області Державній міграційній службі здійснювати реєстрацію нових мешканців в квартирах АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (за довіреностями від ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), а виконану реєстрацію скасувати, а також скасувати реєстрацію місця проживання нових мешканців, які зареєстрували його після смерті самотніх осіб в квартирах будинків по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_4 (в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_12 (в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_13 (в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_14

(в тому числі в квартирах АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , по АДРЕСА_19 років ВЛКСМ, 34д.

6. Заборонити Харківській міській раді оформлювати права власності та право користування за іншими особами (які нібито тут проживали або отримали право користування, власності) в квартирах по АДРЕСА_22 ніж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за життя та після смерті, крім рідних дітей.»

Щодо решти позовних вимог, вказане позивачем формулювання позовних вимог позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно уточнити позовні вимоги з прохальною частиною (зміст позовних вимог щодо кожного з заявлених відповідачів), викладеною відповідно до вимог ст.ст. 5, 19,245 Кодексу адміністративного судочинства України та уточненим складом відповідачів та надати доказ сплати судового збору за кожну заявлену вимогу немайнового характеру/ майнового характеру (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Громадської організації «Центр правозахисту та взаємодії» про звільнення від сплати судового збору.

Залишити позовну заяву Громадської організації «Центр правозахисту та взаємодії» без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жукова Є.О.