Рішення № 136512358, 14.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2026 року Справа № 280/9257/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), 20 регіональної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ 26637746) про визнання протиправним та скасування акта та рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 1), 20 регіональної військово-лікарської комісії (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати:

акт службового розслідування від 02.11.2024, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 ;

рішення 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (відносно ОСОБА_2 ), оформлене Протоколом №259 від 16.01.2025;

2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення спеціального розслідування за випадком смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 у порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (затверджена Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332);

3) зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне розслідування за випадком смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 у порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (затверджена Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 . Згідно зі Сповіщенням сім`ї № 220/2024 від 20.09.2024 син позивачки помер від атеросклеротичної хвороби серця в кареті медичної допомоги під час транспортування до лікарні, смерть настала під час проходження військової служби у військовій частині, поблизу населеного пункту Костянтинівна, Краматорського району Донецької області. Як вбачається з Лікарського свідоцтва про смерть №296 від 20.09.2024, ОСОБА_2 помер в іншому місці - Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка. Згідно з довідкою про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у зв`язку із набряком легень. Атеросклеротична хвороба серця. Згідно з витягом з наказу від 19.09.2024 молодшого сержан та ОСОБА_2 , сапера саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 19.09.2024 виключено зі списків особового складу, припинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення - у зв`язку із смертю. Згідно з розділом 3 Акту службового розслідування від 02.11.2024, проведеного Військовою частиною НОМЕР_2 , затвердженого командиром частини підполковником ОСОБА_3 , комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 помер при евакуації до шпиталю у м. Дружківка Краматорського району Донецької області, та вважала, що службове розслідування слід завершити. Згідно з витягом з протоколу №259 від 16.01.2025 року засідання штатної 20 регіональної ВЛК - захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , яке призвело до смерті, та причина смерті, так пов`язані з проходженням військової служби. Позивачка вважає результати службового розслідування, оформлені Актом службового розслідування Військової частини НОМЕР_2 від 02.11.2024, а також висновки ВЛК, оформлені Витягом з протоколу засідання штатної ВЛК №259 від 16.01.2025, незаконними та такими, що порушують соціальні права. Так позивачка зазначає, що випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами Інструкції 332, яка визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту. Проте, як вбачається з Акту службового розслідування від 02.11.2024 його було призначено та проведено відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ та згідно з Порядком проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міноборони України від 21.11.2017 №608. У звязку з тим, що відповідачу 2 не було надано акт за формою, визначеною Положенням 402, а тому і не було прийнято законне та обгрунтоване рішення. Відповідач 2 прийняв спірну постанову без вивчення всіх медичних документів та документів спеціального розслідування, при прийняті спірного рішення належної оцінки їм не дав, що призвело до передчасного та незаконного висновку про встановлення причинного захворювання та смерті, викладеного у спірній постанові ВЛК. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 03.05.2026 відкрито провадження у справі (суддя Мінаєва К.В.), призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду (суддя Мінаєва К.В.) від 26.01.2026 у військової частини НОМЕР_2 витребувано докази по справі.

30.01.2026 відповідачем 2 до суду подано відзив на позовну заяву, де вказано, що проведено засідання 20 РВЛК по встановленню причинного зв`язку смерті відповідно до глави 21 Розділу ІІ Положення № 402 про Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України для встановлення причинного зв`язку захворювання що привело до смерті військовослужбовця відповідно до підпункту «Є» пункту 21.5 глави 21 Розділу ІІ Положення № 402 "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах. У той же час, для встановлення п/з відповідно до «Д» пункту 21.5 глави 21 Розділу ІІ Положення «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, що в свою чергу має бути підтверджене довідкою про безпосередню участь військовослужбовця (додаток ф.6), або ж додаток 12. Однак, в пакеті документів, що надіслав ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (вих. № с3/8 від 02.01.2025) такі довідки відсутні. Крім того, наголошує, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Просить у задоволенні позову відмовити.

Від відповідача 1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Згідно із розпорядженням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2026 № 40 було призначено повторний автоматизований розподіл справ, що знаходились в провадженні судді Мінаєвої К.В., в тому числі справи № 280/9257/25.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 280/9257/25 було розподілено судді Сіпаці А.В.

Ухвалою від 09.03.2026 справу № 280/9257/25 суддею Сіпакою А.В. прийнято до свого провадження.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 син ОСОБА_1 , проходив військову службу.

Встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 23.11.2023.

Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_5 №1270 від 09.06.2022 ОСОБА_2 проведено медичний огляд позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_5 08.06.2022, згідно з якою травма (12.05.2022) Так, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).

Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.07.2022 № 289 ОСОБА_2 13.05.2022 одержав мінно-вибухову травму з тимчасовим порушенням функції центральної нервової системи, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_6 в районі АДРЕСА_4 .

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 20.07.2022 № 246 ОСОБА_2 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_7 20.07.2022. Травма (05.2022), Так, пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 04.05.2023 № 12 ОСОБА_2 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією госпітальною при КП «Любешівська багатопрофільна лікарня» 04.05.2023. Травма (28.04.2023), Так, пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки ВЛК від 31.08.2023 № 2740 ОСОБА_2 проведено медичний огляд ВЛК гарнізонною при військовій частині НОМЕР_8 31.08.2023. Поранення (13.05.2022) ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми (поранення, контузії) №289 від 14.07.2023. Травма ТЯЖКА.

Наслідки вибухової травми (06.07.2023): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою мяких тканин лівої гомілки без порушення функції лівої нижньої кінцівки. Наслідки перенесеної акубаротравми (06.06.2023, 20.07.2022) у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови до 5,0 метрів. Консолідований перелом V плеснової кістки після закритого перелому (28.04.2023) без порушення функції лівої нижньої кінцівки. Травми, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми відсутня. Тяжкість отриманої травми легка.

Хронічний вірусний гепатит ОСОБА_4 хвороба 1 стадії, 2 ступеня, ризик помірний. Ангіопатія судин сітківок обох очей. Інсомнія. Захворювання, Так пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 756,36, 79г, 78г, 4в, 39в графи II Розкладу хвороб - графи ОБМЕЖЕНО ПРИДАТНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Сповіщенням сім`ї № 220/2024 від 20.09.2024 ОСОБА_1 було сповіщено про те, що її син, сапер 1 саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від атеросклеротичної хвороби серця в кареті медичної допомоги під час транспортування до лікарні. Смерть настала під час проходження військової служби у військовій частині, поблизу населеного пункту АДРЕСА_5 . Сповіщення є підставою для надання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку.

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть № 296 від 20.09.2024 та Довідки про причину смерті № 296 причиною смерті ОСОБА_2 став набряк легенів, атеросклеротична хвороба серця.

Відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 994 від 24.10.2024 «Про призначення службового розслідування» стосовно молодшого сержанта ОСОБА_2 , з метою уточнення причин та умов смерті у військовій частині НОМЕР_2 в умовах воєнного стану сапера 1 саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , було проведено службове розслідування, про що складено Акт службового розслідування.

У порядку розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, підставою для проведення службового розслідування став факт смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_9 молодшого сержанта ОСОБА_2 , який на той момент знаходився в тимчасовому пункті дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , що дислокується у АДРЕСА_5 . Фактичною підставою для проведення службового розслідування став рапорт № 4967 від 19.09.2024 ТВО начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 сержанта м/с ОСОБА_5 про факт смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , який помер у транспорті евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_10 під час його транспортування до шпиталю в АДРЕСА_5 .

Згідно із Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 № 4025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федереції проти України, виданої матері ОСОБА_1 про те, що загиблий молодший сержант ОСОБА_2 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федереції проти України, перебуваючи в населеному пункті Красногорівка, Донецької області.

Згідно із Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2024 № 263 виключено зі списків особового складу та припинено виплату грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди 10.09.2024, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та з 19.09.2024 знято з усіх видів забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_4 супровідним листом від 07.01.2025 № 1979/38 на адресу 20 Регіональної військово-лікарської комісії було направлено документи на молодшого сержанта ОСОБА_2 для визначення причинно-наслідкового зв`язку смерті під час виконання бойового наказу пов`язаного з захистом Батьківщини. В якості додаткків додано: копія паспорту гр. України; копія картки платника податків; копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_11 від 26.09.2024; копія довідки про причину смерті; копія лікарняного свідоцтва про смерть № 296 від 20.09.2024; копія сповіщення сім`ї; копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 263 від 19.09.2024; копія акту про службове розслідування.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, оформленого протоколом № 259 від 16.01.2025, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1973 року народження: «Набряк легенів. Атеросклеротична хвороба серця», яке згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2024 № 263, Сповіщенням сім`ї № 220/2024 від 20.09.2024, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , лікарського свідоцтва про смерть № 296 від 29.09.2024, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 від 26.09.2024, виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужило причиною смерті 19.09.2024 Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, Так, пов`язані з проходженням військової служби.

Не погоджуючись із рішенням Регіональної ВЛК, актом службового розслідування та бездіяльністю щодо не проведення службового розслідування у відповідності до вимог нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, а оборона України покладається на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни є обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до закону.

Правовий режим воєнного стану в Україні запроваджено Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який набрав чинності 24 лютого 2022 року та в подальшому неодноразово продовжувався, що обумовлює особливості правового регулювання проходження військової служби та медичного забезпечення військовослужбовців.

Відносини, пов`язані з виконанням громадянами України конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та проходженням військової служби, врегульовані Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, пов`язаною з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Частина третя статті 1 зазначеного Закону визначає зміст військового обов`язку, який охоплює, зокрема, проходження військової служби та виконання обов`язків у запасі.

Статтею 70 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби та встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою.

З метою врегулювання порядку проведення військово-лікарської експертизи наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), у редакції, чинній на момент оформлення свідоцтва про хворобу №2962 від 23.04.2024.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пункту 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право приймати, переглядати, скасовувати або затверджувати постанови підпорядкованих ВЛК. Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та наділена повноваженнями переглядати рішення ВЛК регіонів.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «д» та «е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Суд зазначає, що відповідно до глави 21 розділу ІІ Положення №402 встановлення причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини є спеціальною процедурою, яка здійснюється виключно на підставі належних та достатніх документів, перелік яких визначений нормативно.

Відповідно до пункту 21.5 Положення №402 формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» застосовується у разі, якщо захворювання виникло або набуло розвитку під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до п. 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402, для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Відповідно до викладеного, суд зазначає, що для встановлення причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби необхідна наявність документів, передбачених Положенням №402, зокрема: довідки про проходження військової служби, медичних документів, довідки про обставини травми, свідоцтва про хворобу, а також, за наявності, інших доказів, що підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтво) із військовою службою (п. 21.25 глави 21 розділу II Положення №402).

З матеріалів справи вбачається, що довідки про безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони в надісланому пакеті документів не було.

Суд констатує, що ВЛК регіону, приймаючи постанову, керувалася встановленими законодавством і нормативними актами критеріями, а саме: на підставі наданих документів визначала причинний зв`язок захворювання позивача з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою про причину смерті № 296.

За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 11 квітня 2025 року у справі № 480/278/23 (провадження № К/990/3734/24) невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

Суд відхиляє аргументи представника позивача про те, що установлення причинно-наслідкового зв`язку відповідачем здійснено без надання оцінки деяким медичним документам ОСОБА_2 , що мають значення для вірного встановлення моменту виникнення захворювання у нього.

Так, відповідач у спірному рішенні надав оцінку у захворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, на підставі відомостей медичних документів, а суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку ВЛК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

Отже, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині рішення 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (відносно ОСОБА_2 ), оформлене Протоколом №259 від 16.01.2025.

Стосовно позовних вимог в частині акта службового розслідування та заобов`язальної частини позовних вимог суд зазначає таке.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.

Згідно статті 85 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 (далі Порядок № 608, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку № 608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі. Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

В той же час, розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 року № 332 (далі - Інструкція № 332, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Інструкція № 332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Згідно із пунктом 2 розділу І Інструкції № 332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 3 розділу І Інструкції № 332 передбачено, що ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції № 332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за № 1503/31371.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Згідно пунктів 1, 3, 4 розділу ІІІ Інструкції №332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров`ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців.

Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби.

Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов`язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров`я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.

Отже, спеціальне розслідування проводиться у випадку смерті військовослужбовця за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби, якими є випадки визначені ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (п. 2 розд. 1 Інструкції №332).

Як було вже зазначено вище відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 994 від 24.10.2024 «Про призначення службового розслідування» стосовно молодшого сержанта ОСОБА_2 , з метою уточнення причин та умов смерті у військовій частині НОМЕР_2 в умовах воєнного стану сапера 1 саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , було проведено службове розслідування, про що складено Акт службового розслідування. У порядку розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, підставою для проведення службового розслідування став факт смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_9 молодшого сержанта ОСОБА_2 , який на той момент знаходився в тимчасовому пункті дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , що дислокується у АДРЕСА_5 . Фактичною підставою для проведення службового розслідування став рапорт № 4967 від 19.09.2024 ТВО начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 сержанта м/с ОСОБА_5 про факт смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , який помер у транспорті евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_10 під час його транспортування до шпиталю в АДРЕСА_5 .

Згідно із Актом службового розслідування неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась відсутні. Вина військовослужбовця відсутня.

У відповідності до пункту 2 розділу I Порядку № 608 метою проведення службового розслідування є уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Тобто, за наслідками службового розслідування, проведеного відповідно до Порядку № 608 не може встановлюватися пов`язаність смерті військовослужбовця з проходженням військової служби та з виконанням обов`язків військової служби.

Частиною четвертою статті 24 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Тобто, з урахуванням ч. 4 ст. 24 Закону №2232-ХІІ на дату призначення службового розслідування стосовно смерті ОСОБА_2 були наявні ознаки того, що його смерть настала під час виконання обов`язків військової служби, а отже були наявні підстави для проведення відповідачем спеціального розслідування стосовно смерті ОСОБА_2 в порядку, визначеному Інструкцією №332.

Таким чином відповідачем за фактом загибелі (смерті) ОСОБА_2 не застосовано положення розділу Інструкції №332 та, як наслідок, не дотримано визначеної процедури та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами спеціального розслідування, яке мало бути проведене, чим порушено процедуру службового розслідування за фактом загибелі (смерті) ОСОБА_2 .

Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення спеціального розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 та зобов`язання військову частину НОМЕР_2 провести розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332, з урахуванням висновків суду, викладених у прийнятому рішенні.

Суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, суд враховує, що вимога про визнання протиправною бездіяльність як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішень) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 за чотири вимоги немайнового характеру.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_2 .

Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), 20 регіональної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ 26637746) про визнання протиправним та скасування акта та рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення спеціального розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.05.2026.

Суддя А.В. Сіпака