Рішення № 136512241, 14.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/6636/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.,

позивача: представник - не з`явився,

відповідача: представник - Маланій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Доміон Транс Сервіс» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доміон Транс Сервіс» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2025 року №4387/07-16-07-06 на суму 3677155,47 грн. та від 13 червня 2025 року №4388/07-16-07-06 на суму 24000,00 грн.

Заявлені позовні вимоги аргументує відсутністю у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії воєнного стану пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки Торгово-промислова палата України засвідчила той факт, що зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності України.

03 вересня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зокрема, зазначив, що за наслідками проведеної податкової перевірки встановлено численні факти прострочення контрагентами позивача граничних термінів розрахунків. Незважаючи на це, позивач не отримував висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо продовження строків розрахунків за експортними та імпортними зовнішньоекономічними операціями по зовнішньоекономічних договорах; не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного договору (контракту), як і не отримував Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс-мажорних обставин. З огляду на зазначене, враховуючи виявлення фактів порушення податкового законодавства, вважає, що позивачу правомірно було нараховано спірну пеню.

Ухвалою від 16.10.2025 Закарпатський окружний адміністративний суд за клопотанням позивача призначив судово-економічну експертизу в цій справі та зупинив провадження.

Постановою від 03.12.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.10.2025.

Представник позивача у судове засідання 05 травня 2026 року не з`явився. Разом з тим, подав клопотання про перенесення розгляду справи, аргументоване участю в іншому судовому засіданні.

Процесуальні наслідки неявки учасника справи в судове засідання регламентовані положеннями ст. 205 КАС України. Так, зокрема, ч. 1 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Більше того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Розгляд цієї адміністративної справи неодноразово відкладався з огляду на заявлені представником позивача клопотання. Незважаючи на це, позивач явку свого представника в засідання суду повторно не забезпечив.

У зв`язку з вищезазначеним суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити та розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просила суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 08 по 14 квітня 2025 року посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС у Закарпатській області) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Доміон Транс Сервіс» (далі ТОВ «Доміон Транс Сервіс») з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) №Е1 від 15.03.2022 за період діяльності з 15.03.2022 по 07.04.2025; №Е4 від 05.05.2022 за період діяльності з 05.05.2022 по 07.04.2025; №35 від 09.06.2022 за період діяльності з 09.06.2022 по 07.04.2025; №34 від 16.06.2022 за період діяльності з 16.06.2022 по 07.04.2025; №Е11 від 18.06.2022 за період діяльності з 18.06.2022 по 07.04.2025; №Е14 від 27.06.2022 за період діяльності з 27.06.2022 по 07.04.2025; №Е1 від 15.06.2024 за період діяльності з 15.06.2024 по 07.04.2025. За результатами проведеної перевірки складено акт №5534/07-16-07-04-05/44405906 від 21.04.2025.

Згідно з висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення ТОВ «Доміон Транс Сервіс»:

1) ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII із змінами та доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, на загальну суму 5462715,63 грн. (139200,00 євро);

2) п.п. 73.3.3. п. 73.3. ст. 73 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством не подано інформацію та її документальне підтвердження, що було визначено в запитах Головного управління ДПС у Закарпатській області: від 20.01.2023 №793/6/07-16-07-06; від 27.02.2023 №2340/6/07-16-07-06; від 29.05.2023 №6255/6/07-16-07-06; від 31.01.2025 №1867/6/07-16-07-06-09.

За результатами проведеної податкової перевірки, у зв`язку з виявленими порушеннями, 13 травня 2025 року ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- №4387/07-16-07-06, яким за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню у розмірі 3677155,47 грн;

- №4388/07-16-07-06, яким за ненадання на запити контролюючого органу інформації та її документального підтвердження збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на загальну суму 24000,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом вищезазначених податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак рішенням №21949/6/99-00-06-01-03-06 від 30.07.2025 подану скаргу залишено без розгляду.

Вважаючи прийняті ГУ ДПС у Закарпатській області податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення в спірних правовідносинах, суд виходить з наступного.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI 02.12.2010 (далі ПК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №4387/07-16-07-06 від 13.05.2025 суд зазначає наступне.

Посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області в ході проведення перевірки встановлено, що у період з 15.03.2022 по 07.04.2025 TOB «Доміон Транс Сервіс» здійснювало експорті та імпортні операції по придбанню транспортних засобів легкових та вантажних автомобілів, причепів та напівпричепів. Так, проведеною перевіркою наданих платником податків первинних документів, зокрема: договорів поставки транспортних засобів №Е1 від 15.03.2022, №Е4 від 05.05.2022, №35 від 09.06.2022, №34 від 16.06.2022, №Е11 від 18.06.2022, №Е14 від 27.06.2022, № Е1 від 15.06.2024, рахунків-фактур, інвойсів, митних декларацій, виписок банків, платіжних доручень в іноземній валюті, платіжних інструкцій в іноземній валюті, карток бухгалтерського рахунку, оборотно-сальдових відомостей, встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні таких зовнішньоекономічних операцій. Зокрема, проведеною перевіркою встановлено порушення строків розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних експортних операцій в частині своєчасного та повного зарахування грошових коштів на рахунок резидента в банку України, а також в частині своєчасного надходження товару (повернення коштів) в законодавчо встановлені терміни при здійсненні імпортних операцій на загальну суму 5462715,63 грн.

Постановою Національного банку України від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення). П. 21 розділу ІІ Положення визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Перевіркою встановлено, що TOB «Доміон Транс Сервіс» не отримувало у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політку у сфері економічного розвитку Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів. Товариство не отримувало також довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, виданих уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору або третьої країни. Позивач також не звертався до судових органів з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості в іноземній валюті.

З огляду на виявлені порушення валютного законодавства ГУ ДПС у Закарпатській області здійснило нарахування пені у сумі 3677155,47 грн.

В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення №4387/07-16-07-06 від 13.05.2025 позивач посилається виключно введення в Україні воєнного стану, що на його думку, є форс-мажорною обставиною та звільняє платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків.

Проте суд не погоджується з такою позицією позивача у зв`язку з таким.

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі Закон) вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема ч. 1 ст. 13 Закону передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 2 вказаної статті, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною 5 ст. 13 Закону передбачена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України передбачено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (ч. 4 ст. 11 Закону).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (ч. 6 ст. 11 Закону).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону).

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Частина 6 ст. 13 Закону визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20 Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Отже, враховуючи визначення, наведене у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Вказане кореспондується також з умовами укладених TOB «Доміон Транс Сервіс» з контрагентами договорів.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22).

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21 вересня 2022 року у справі №911/589/21, від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

У цій адміністративній справі ТОВ «Доміон Транс Сервіс» посилалося на наявність форм-мажорних обставин (повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України), як на безумовну підставу неможливості застосування до нього відповідальності за порушення граничних строків виконання зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактами. Проте будь-яких доказів або обґрунтувань того, що вказана форс-мажорна обставина якимсь чином вплинула на взаємовідносини між ним та його контрагентами позивач не надав.

Більше того, за умовами п. 9.2 договорів, сторона, яка внаслідок форм-мажорних обставин, що наступили, не може виконати свої зобов`язання за цим договором, повинна негайно, але не пізніше 3 робочих днів від початку дії таких обставин, повідомити про це іншу сторону і на першу вимогу протягом 10 робочих днів представити іншій стороні документ, виданий компетентним органом (установою, організацією), що підтверджує дію форс-мажорних обставин.

Настання обставин, передбачених п. 9.1 договору, продовжує термін виконання зобов`язань по договору на термін, тривалість якого відповідає тривалості форс-мажорних обставин (п. 9.3 договору).

Однак будь-яких доказів звернення до контрагента в порядку п. 9.2 та надання сертифікатів Торгово-промислової палати України на засвідчення дії форс-мажорних обставин позивач ні посадових особам ГУ ДПС у Закарпатській області, ані суду не надав.

З огляду на вищезазначене суд вважає правомірним застосування до ТОВ «Доміон Транс Сервіс» пені, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення №4387/07-16-07-06 від 13.05.2025 скасуванню не підлягає.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №4388/07-16-07-06 від 13.05.2025 суд зазначає наступне.

Оскарженим податковим повідомлення-рішенням до TOB «Доміон Транс Сервіс» застосовано штрафні санкції у сумі 24000,00 грн за неподання на надіслані ГУ ДПС у Закарпатській області запити інформації та її документального підтвердження.

Так, п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, в тому числі:

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

- отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність», а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

В свою чергу платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Закарпатській області скерувало на адресу «Доміон Транс Сервіс» запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 20.01.2023 №793/6/07-16-07-06; від 27.02.2023 №2340/6/07-16-07-06; від 29.05.2023 №6255/6/07-16-07-06; від 31.01.2025 №1867/6/07-16-07-06-09.

Згідно з п. 42.1 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

Вищезазначені запити були скеровані рекомендованою кореспонденцією на адресу місця реєстрації позивача та вручені його представнику, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення. ТОВ «Доміон Транс Сервіс» вказану обставину не заперечує.

Поряд з цим, витребувану у запитах інформацію та документи позивач у встановлений строк не надав. Вказана обставина зафіксована в акті №146/07-16-07-06-04-05/44405906 від 14.04.2025. Позивач жодних заперечень з цього приводу не наводить.

Відповідно до п. 121.3 ст. 121 ПК України, неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності або про кінцевого бенефіціарного власника самостійно або на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-1 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє від обов`язку подання інформації, передбаченої статтею 44-1 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення 4388/07-16-07-06 від 13.05.2025.

Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В спірних правовідносинах відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. В свою чергу ТОВ «Доміон Транс Сервіс» будь-яких доказів безпідставного їх прийняття не надав.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи та наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Доміон Транс Сервіс» (місцезнаходження: вул. Василя Пачовського, буд. 5, а, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 44405906) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 441066994) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2026 року.

СуддяР.О. Ващилін