Постанова № 13651219, 19.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 січня 2011 р. № 24/98/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Торговий дім "Едельвейс Україна"

на постанову                                        Запорізького апеляційного господарського

                                                            суду від 04.11.2010 року

у справі                                                  № 24/98/10

господарського суду                              Запорізької області

за позовом                                                  Публічного акціонерного товариства

"Верхньодніпровський машинобудівний

завод"

до                                                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Торговий дім "Едельвейс Україна"

про                                                             стягнення 187 740 грн.

за участю представників:

позивача –          Лендіної Я.Є.

відповідача –          не з"явились

В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2010 року Публічне акціонерне товариство "Верхньодніпровський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю          "Торговий дім "Едельвейс Україна" про стягнення з останнього 156 450 грн. вартості поставленого неякісного товару, 31 290 грн. штрафу та судових витрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 року (суддя Азізбекян Т.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2010 року (судді: Хуторной В.М., Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.) рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 року скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 156 450 грн. вартості поставленого неякісного товару та судові витрати; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на неправильне застосування вказаним судом норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" в частині стягнення вартості поставленого неякісного товару, судом апеляційної інстанції зазначено про недотримання відповідачем вимог щодо якості поставленого товару та дотримання позивачем, відповідно, вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, щодо перевірки та належного прийняття отриманого товару.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.12.2009 року між ТОВ “Торговий дім “Едельвейс Україна” (продавець, відповідач у справі) та ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу № 01/12, предметом якого є поставка партії товару –металопрокату загальною вагою 21 000 кг. Номенклатура (асортимент) товару погоджена сторонами в додатку 1 до договору, який є невід’ємною його частиною (п.п.1.1, 1.2).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що товар по якості повинен відповідати ГОСТ 11268-76, мати сертифікат якості.

Порядок приймання товару по кількості і якості узгоджено сторонами у розділі 5 договору.

Згідно п.п. 5.1, 5.3, 5.4 товар приймається покупцем по кількості та якості на складі продавця, при передачі/прийманні товару безпосередньо відповідальними представниками продавця і покупця. Приймання товару по якості здійснюється шляхом перевірки відповідності якісних характеристик товару даним, які вказані у Сертифікаті якості товару, і вимогам, передбаченим договором. Товар вважається поставленим і прийнятим після здійснення у пункті поставки перевірки відповідності кількості і якості товару вимогам договору і видачі підтверджуючих документів покупцем.

Пунктом 10.1 встановлено строк дії договору –з дня підписання до повного виконання зобов’язань сторонами.

Відповідно до додатку 1 до договору (специфікації) сторони домовились про поставку листа г/к 6.0 х 1500 х 6000 СТ30 у кількості 21 тон, за ціною без ПДВ 6208,33грн., загальна вартість товару з ПДВ становить 156 450 грн.

На підставі рахунку-фактури №Є-00000005 від 08.12.2009р. позивач перерахував відповідачу 156 450 грн.

Відповідач, в свою чергу, здійснив поставку листа г/к 6.0х1500х6000СТ30 у кількості 21 020 кг, загальною вартістю 156 599 грн. ( з ПДВ) згідно видаткової накладної № Є –00000007 від 10.12.2009р.

15.12.2009 р. комісією у складі працівників ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” складено акт № 63 приймання продукції (товарів) по якості, яким встановлено, що отриманий товар надійшов без сертифікату, марка сталі, вказана на листах, не відповідає сталі 30ХГСА.

29.12.2009 р. експертом Дніпродзержинського бюро Дніпропетровської торгово - промислової палати складено акт відбору зразків (проб) № ДВ –751 в присутності двох працівників ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод”, згідно якого відібрані зразки (проби) для проведення лабораторних випробувань. Найменування продукції –лист г/к 6,0х1500х6000ммСТ30ХГСА, маса нетто 21020кг, без упаковки, постачальник ТОВ “Торговий дім “Едельвейс Україна”, дата надходження товару на склад вантажоотримувача 10.12.2009р. Зразки відібрані відповідно до умов ДСТУ 7565-81 (ІСО 377-2-89) “Чавун. Сталь і сплави. Метод відбору проб для визначення хімічного складу”.п.п.3,3.2,3.6, ДСТУ 11268-76 “Сталь тонколистова конструктивна легірована високоякісна спеціального призначення”. Спосіб відбору зразків –вирізка кусків металу на ножицях, для випробування відібрані 3 зразка, загальною масою 4,3 кг, для зразка-свідка – 3 зразка, загальною масою 4,3 кг. Зразки опечатані, опломбовані пломбою з відтиском “ДБ ДТПП”, “ДН НСК” і передані на зберігання ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод”.

Відповідно до акту експертизи № ДВ-6, складеного експертом Дніпродзержинського бюро Дніпропетровської торгово - промислової палати, для експертизи пред’явлена продукція лист г/к 6,0х1500х60000ммСТ30ХГСА, кількістю 21 020 кг, постачальником є “Торговий дім “Едельвейс Україна”, пред’явлені документи (згідно з переліком), у тому числі сертифікат якості №82164, телеграма про виклик представника від 17.12.2009р. №83-924, висновком експерта є те, що хімічний склад зразків не відповідає хімічному складу сталі марки 30ХГСА.

16.02.2010 р. позивач направив відповідачу лист №18-130, який отриманий останнім 26.02.2010 р., про відмову від договору купівлі-продажу №01/12 від 08.12.2009 р. та вимагав негайно повернути сплачену суму 156 450 грн., а також сплатити штраф за поставку неякісного товару відповідно до вимог п. 52 Положення про поставку товарів, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.1988 р., у розмірі 20 % вартості неякісного товару, що складає 31 290 грн. До даного листа додавались копії акту відбору зразків від 29.12.2009 р. та копія акту експертизи №ДВ-6 від 12.12.2009р.

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 цього ж Кодексу визначено порядок застосування норм права, що регулюють правовідносини поставки, зокрема, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі –продажу.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу п. 1 та ч. 1 п. 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно п. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов’язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов’язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов’язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі –продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно –правовими актами.

Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7, врегульовано порядок приймання товару за якістю.

Так, пунктом 14 Інструкції № П-7 встановлено, що приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, іншим обов’язковим для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.), що постачається.

Згідно п. 16 цієї Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

У пункті 17 вказаної Інструкції встановлено, що в повідомленні про виклик повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, які виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості; г) кількість продукції неналежної якості.

Відповідно до пп. 20, 26 вказаної Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) по виклику покупця в установлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов’язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При відсутності інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження покупця, при відмові їх виділити представника або неявці його по виклику перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства - отримувача, призначеного керівником або заступником керівника із числа осіб, затверджених рішенням комітета профспілки цього підприємства, або в) одностороньо підприємством-отримувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції. У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, які беруть участь у приймання продукції по якості, зобов’язанні відібрати зразки (проби) цієї продукції. Відбір зразків (проб) проводиться у точній відповідності з вимогами вказаних вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, які підписані особами, що брали участь у відборі.

Проте, апеляційний господарський суд зазначених вимог закону не врахував та не звернув уваги на те, що позивачем не надано належних доказів приймання продукції за якістю відповідно до даної Інструкції.

Разом з тим, при вирішенні даного спору, обставини, що мають істотне значення для справи, були детально з’ясовані судом першої інстанції.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд обгрунтовано виходив з того, що акти, в тому числі акт експертизи №ДВ-6, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, не відповідають вимогам вищевказаної Інструкції П-7, оскільки їх складено без належного виклику представника відповідача, а представники інших підприємств не брали участі у прийманні продукції і перевірці якості продукції; умови зберігання продукції до складення акту не відображені; зразка, взятого на перевірку металу відповідачу, не надано; копія акту відбору зразків від 29.12.09р. та акту експертизи №ДВ-6 від 12.01.10р. направлено відповідачу лише 16.02.2010р.; не складено акт відповідно до п. 29 Інструкції П-7.

Також грунтується на вимогах закону висновок місцевого господарського суду про те, що і складений позивачем акт № 63 приймання продукції (товарів) по якості від 15.12.2009р. не відповідає вимогам даної Інструкції, оскільки з представлених результатів хімічних і механічних випробувань від 15.12.2009р. неможливо встановити, які зразки досліджувались; коли, ким, у якій кількості, з якої саме продукції вони відбирались; у телеграмі №83-924 від 17.12.2009р. позивача, направленій відповідачу, відсутній час, на який призначено приймання продукції по якості.

Крім того, надані позивачем акти та експертний висновок не дають змоги достовірно ідентифікувати відповідність досліджуваного експертом металопрокату продукції, відправленій відповідачем позивачу. Також відсутні будь-які докази повноважень Дніпропетровської ТПП на проведення вищевказаної експертизи; акт експертизи не містить опису ходу проведення лабораторного дослідження, а у висновку експерта не зазначено, чи відноситься зразок за хімічним складом до іншої марки сталі значно нижчої якості.

За вказаних обставин, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд обгрунтовано послався на недотримання позивачем Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 року №П-І при виявленні невідповідності якості поставленої продукції та, відповідно, наявності правових підстав для стягнення вартості продукції та штрафу.

При цьому, суд першої інстанції вірно вказав на невідповідність актів, наданих позивачем, як доказу неякісної продукції, поставленої за договором купівлі-продажу № 01/12 від 08.12.2009 року, вимогам процесуального законодавства щодо належності та допустимості доказів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" з приводу невідповідності продукції, що поставлялась Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна", вимогам якості не підтверджені відповідними доказами, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про їх безпідставність.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції в порядку ст.ст. 43, 47, 43 ГПК України врахував наведене: всебічно, повно й об’єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази та, керуючись законом, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог та прийняв рішення, яке відповідає положенням статті 84 ГПК України.

За таких обставин, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна" задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2010 року у справі № 24/98/10 скасувати.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 року у справі № 24/98/10 залишити в силі.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко