Вирок № 136508193, 14.05.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/82/2026

130/1322/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000127 від 27.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого в ТОВ «Макош Мінерал» водієм, із повною загальною середньою освітою, військовозобов`язаного, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

також за участі сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9 ОСОБА_10 ,

УСТАНОВИВ:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Водій ОСОБА_3 27.03.2025 приблизно о 09:00, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Ford Tranzit», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-21 сполучення «Виступовичі Житомир Могилів-Подільський», зі сторони м. Вінниця в напрямку м. Могилів-Подільський, неподалік с. Кацмазів Жмеринського району Вінницької області, не дотримавшись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, з необережності допустив зіткнення з задньою лівою частиною автомобіля «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , що рухався попереду в попутному напрямку.

В подальшому, автомобіль «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , втративши поперечну стійкість, зіткнувся із автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , що рухався попереду в попутному напрямку, під керуванням ОСОБА_12 , та в послідуючому виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із автомобілем марки «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 28 від 29.04.2025, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: переломів 2-8 ребер справа та 2, 4, 5, 6 ребер зліва, перелому рукоятки та тіла грудини, забою правої легені, правобічного гемопневмотораксу, ателектазу верхньої частки правої легені, а також закритого крайового перелому внутрішнього виростка правого стегна, закритого перелому п`яткового горба правої п`яткової кістки із зміщенням. Травма грудей по життєвим показникам обумовила проведення дренування плевральної порожнини, та є ушкодженням, що небезпечне для життя та спричинила загрозливі для життя явища і котра без надання медичної допомоги, закінчується чи може закінчитися смертю, належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-25/8214-ІТ від 16.04.2025: «У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля «Ford Tranzit», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , вбачається невідповідність дій вимогам п. 13.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди».

Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

- п. 13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

II. Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

III. Позиція обвинуваченого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що злочин вчинив за указаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що 27.03.2025 приблизно о 09:00, рухаючись робочим автомобілем, який належить ТОВ «Макош мінерал», марки «Ford Tranzit», по автодорозі М-21, зі сторони м. Вінниця в напрямку м. Могилів-Подільський, неподалік с. Кацмазів Жмеринського району Вінницької області, побачив перед собою колону з декількох транспортних засобів, попереду якої рухався екскаватор, останнім автомобілем була «Toyota Avensis». Швидкість в його автомобіля в цей час була приблизно 90 км на годину. Неправильно оцінивши обстановку, він не помітив, що колона зупинилася, тоді він, зрозумівши, що не встигає зупинитися, намагаючись уникнути зіткнення, звернув в право, однак лівою передньою частиною свого автомобіля зачепив задню праву частину автомобіля «Toyota Avensis», який по інерції виїхав на ліву частину проїзної частини дороги. Після цього у його автомобілі спрацювали подушки безпеки, тому він зіткнення автомобіля «Toyota Avensis» з автомобілем ВАЗ «2104» не бачив. Коли виліз з свого автомобіля, надавав допомогу водієві та пасажиру в автомобілі ВАЗ «2104», відключив клему акумулятора, аби уникнути загоряння.

Заявив, що визнає свою провину, кається, просить суворо не карати. Відвідував потерпілого у лікарні, попередньо відшкодував йому 20000 грн. Планує ще відшкодовувати моральну шкоду.

IV. Позиція потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_7 суду повідомив, що 27.03.2025 приблизно о 09:00, він рухався на своєму автомобілі ВАЗ «2104» по автодорозі М-21, з с. Чернятин в сторону с. Носківці Жмеринського району Вінницької області. Перед поворотом до с. Казмазів, на підйомі дороги, обвинувачений своїм автомобілем «Ford Tranzit», рухаючись у зустрічному напрямку (з гори), обганяючи попутну йому колону транспортних засобів, яка складалася із екскаватора, двох вантажних автомобілів з напівпричепами, двох легкових автомобілів, виїхав йому на зустрічну смугу руху, зрозумівши, що не встигає закінчити маневр звернув у праву сторону, цим зачепив попутний йому автомобіль «Toyota Avensis», якого почало крутити і він зіткнувся з його автомобілем ВАЗ «2104». В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження, які потребують тривалого лікування, зокрема операції на нозі, яка не зростається. Його автомобіль ВАЗ «2104» відновленню не підлягає. Він домовився із обвинуваченим про компенсацію матеріальної та моральної шкоди, яку оцінив у 3000 доларів США. Наразі обвинуваченим йому відшкодовано лише 20000 грн. Тому на цей час у нього залишаються до обвинуваченого претензії матеріального характеру. При призначенні покарання обвинуваченому, покладається на розсуд суду.

V. Позиція суду щодо порядку розгляду справи.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, відповідно до частин 1 та 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч. 6 цієї статті, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду в повному обсязі визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, який передбачений ст. 126-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, прокурор ОСОБА_4 вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись лише допитом обвинуваченого, потерпілих, дослідженням характеризуючи даних відносно обвинуваченого, документів щодо судових витрат (судових експертиз в частині довідок про витрати) та речових доказів, а також документів, які стосуються цивільного позову. Обвинувачений, захисник, потерпілий, представник цивільного позивача з такою позицією прокурора погодилися.

Суд, ураховуючи повне визнання вини обвинуваченою, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обмежився лише допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характерезуючих даних на обвинуваченого, а також документів щодо судових витрат та речових доказів та що стосуються цивільного позову.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, потерпілого, вивчивши матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

VІ. Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.

На підставі ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.

Обставин, які передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

VIІ. Мотиви призначення покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого визнається винуватим обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.

Щодо особи обвинуваченого, ОСОБА_3 громадянин України, раніше несудимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває та за лікуванням не звертався, одружений з ОСОБА_13 , яка має статус інваліда ІІ групи (т. 2 а.с.17-24).

Як вбачається із досудової доповіді Жмеринського РВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства (т. 1 а.с.107-109).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23грудня 2005року (з наступними змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», враховує не тільки наслідки, що настали, а характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Також, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.56 КПК України, суд враховує думку потерпілого, висловлену щодо призначення покарання обвинуваченому, а також те, що обвинувачений частково відшкодував шкоду потерпілому, яку він оцінив у 3000 доларів США, в сумі 25000 грн, що підтверджується квитанціями про переказ коштів на суму 10000 грн, 5000 грн, 5000 грн, 5000 грн (т. 2 а.с. 42-43, 76).

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а тому суд прийшов до висновку призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від його відбування з випробувальним терміном у відповідності до статті 75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених статтею 76 КК України. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, а також враховуючи позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування реального відбування позбавлення волі, наразі є недоцільним.

При призначенні покарання, суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 справа №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Тож враховуючи обставини вчинено кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

VIІІ. Вирішення судом цивільного позову.

Через систему «Електронний суд» ОСОБА_9 , в особі представника ОСОБА_10 , у кримінальну провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, заявив цивільний позову до ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ» про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням в порядку ст. 128 КПК України, а також витрат за проведену експертизу та правничу допомогу (т.1 а.с.42-100, 131-192).

Ухвалою суду від 10.12.2025 цивільний позов прийняти до розгляду у кримінальному провадженні.

Предмет позову: 1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_9 , матеріальних збитків в розмірі 192 163,67 грн нанесених транспортному засобу TOYOTA AVENSIS д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 ;

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОШ МІНЕРАЛ» на користь ОСОБА_9 витрати на проведену транспортно товарознавчу експертизу від 10.09.2025 № 87Е-08/2025 в розмірі 8 000 грн;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОШ МІНЕРАЛ» на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу в розмірі 30 913,70 грн.

Підстави позову.

27.03.2025 приблизно о 09:00 на трасі М21 Жмеринка- Копайгород, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди постраждав транспортний засіб, а саме TOYOTA AVENSIS д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходися ОСОБА_11 , син власника автомобіля ОСОБА_9 , згідно складених матеріалів кримінального провадження винним визнано водія ОСОБА_3 , який на час ДТП перебував за кермом автомобіля «Ford Tranzit», державний номерний знак НОМЕР_1 , який є працівником ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ», якому належить автомобіль, який застрахований в ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ».

Оскільки автомобіль обвинуваченого був застрахований у ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно з полісом цивільного страхування, це гарантує захист прав як потерпілого, так і майнового потерпілого. Заява про страховий випадок ОСОБА_9 , була подана до Арсенал Страхування і було присвоєно номер страхового випадку № 109.00540625. Представником ОСОБА_9 було подано адвокатський запит від 29.07.2025 до ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», для надання належним чином завіреного звіту про оцінку вартості матеріального збитку з додатками, копії актів огляду транспортних засобів, усі фотознімки ДТП, яке відбулося 27.03.2025 приблизно о 09:00 за участю водіїв ОСОБА_11 та ОСОБА_3 . У своїй відповіді від 05.08.2025 ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» зазначає, що ним не розраховувало суму страхового відшкодування, а також вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_5 , у зв`язку із чим надати відповідні документи не маємо можливості. У зв`язку з цим, ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування.

З метою підтвердження факту завдання матеріальної шкоди, а також для визначення її розміру та вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, цивільним позивачем було замовлено та проведено транспортно товарознавчу експертизу від 10.09.2025 № 87Е-08/2025. Вартість зазначеної експертизи 8000 грн сплачена цивільним позивачем власним коштом, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Оскільки обвинувачений на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах із ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ», та керував транспортним засобом, що належить цьому підприємству, він діяв у межах виконання трудових обов`язків. У зв`язку з цим обов`язок відшкодування завданих збитків, у тому числі витрат на оплату транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 8 000 грн, покладається на підприємство-роботодавця як на особу, відповідальну за дії свого працівника.

За результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 10.09.2025 № 87Е-08/2025 встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу TOYOTA AVENSIS д.н.з. НОМЕР_2 , становить 195 865,97 грн, з яких ринкова вартість залишків автомобіля становить 3 702,30 грн. Але беручи до уваги те, що автомобіль було фізично знищено, то вартість матеріального збитку складає 192 163,67 грн.

Незважаючи на наявність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» добровільно відшкодування шкоди у зазначеному розмірі не здійснило. Замість виконання передбачених законом та договором обов`язків страховик зайняв позицію вичікування, що призвело до затягування врегулювання питання у позасудовому порядку та фактично унеможливило отримання цивільним позивачем належної компенсації. Така поведінка відповідача свідчить про порушення його обов`язків як страховика та підтверджує необхідність судового захисту прав цивільного позивача шляхом стягнення страхового відшкодування у примусовому порядку.

У даному випадку обвинувачений, будучи працівником ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ», під час виконання своїх трудових обов`язків спричинив дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди іншій особі, зобов`язана відшкодувати її в повному обсязі. У випадку, якщо шкода завдана працівником у процесі виконання трудових обов`язків, відповідальність за відшкодування шкоди покладається на юридичну особу, яка його найняла, що передбачено статтею 1172 ЦК України.

Таким чином, позивач має право на відшкодування шкоди від страхової компанії, з якою ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ» уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до вимог Закону № 1961-15 та Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України, витрати, понесені сторонами під час розгляду справи, включно з витратами на проведення експертиз, підлягають відшкодуванню стороні, яка зазнала збитків. Проведення експертизи є необхідним для об`єктивного визначення розміру завданої шкоди та обґрунтування вимог позивача щодо стягнення витрат з винної сторони або страховика. У разі ухилення однієї зі сторін від виконання своїх обов`язків, суд визначає порядок розподілу витрат і може покласти їх на винну сторону.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом цивільної справи складає: 2 000,00 грн витрати на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 31.03.2025 8303,70 грн витрати на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 23.04.2025 згідно курсу НБУ станом на 23.04.2025 20 610,00 грн витрати на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 08.09.2025 згідно курсу НБУ станом на 08.09.2025

Відповідно до ст. 137 ЦПК України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позиція відповідача:

Відповідач ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» подав заперечення щодо цивільного позову в якому посилаючись на ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказав, що наразі обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування не настав, оскільки станом на день надання заперечення на позовну заяву відсутнє рішення (вирок) суду про визнання ОСОБА_3 винним у вчинені ДТП. Також звертає увагу суд, що відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку для прийняття рішення припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (т. 1 а.с.110-111). Тобто, відповідач вважає, що цей позов є передчасним.

Відповідач ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ» подав відзив на позов, в якому вказав, що вважає позов заявлений до товариства безпідставним та необґрунтований (т. 1 а.с.206-219).

Розглянувши указані позовні заяви, суд прийшов до такого висновку.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із частиною першою та пунктом першим частини другої статті 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа несе відповідальність за шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно частин 1 і 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом автомобіль обвинуваченого був застрахований у ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно з полісом цивільного страхування (т. 1 а.с.149). Оскільки обвинувачений на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах із ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ» та керував транспортним засобом, що належить цьому підприємству, він діяв у межах виконання трудових обов`язків. У зв`язку з цим обов`язок відшкодування завданих збитків покладається на підприємство-роботодавця.

За результатами транспортно-товарознавчої дослідження від 10.09.2025 № 87Е-08/2025, яке проведено за зверненням ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу TOYOTA AVENSIS д.н.з. НОМЕР_2 , становить 195 865,97 грн, з яких ринкова вартість залишків автомобіля становить 3 702,30 грн. Але беручи до уваги те, що автомобіль було фізично знищено, то вартість матеріального збитку складає 192 163,67 грн (т. 1 а.с.153-170).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасниками ринку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, потерпілі особи, інші особи, які відповідно до цього Закону мають право на отримання страхової виплати, страховики, надавачі супровідних послуг на ринку страхування, МТСБУ.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

У даному випадку обвинувачений, будучи працівником ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ», під час виконання своїх трудових обов`язків спричинив дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується матеріалами кримінальної справи. Тому позивач має право на відшкодування шкоди від страхової компанії, з якою ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ» уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в сумі 192 163,67 грн, і відповідно на відшкодування понесених ним витрат за проведену експертизу, що підтверджується платіжною інструкцією на 8000 грн (т. 1 а.с.151) та за отриману правничу допомогу, яка підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 31.03.2025, від 23.04.2025, від 08.09.2025, ордером адвоката ОСОБА_10 , розрахунком витрат на правничу допомогу, квитанцією до прибуткового касового ордера на суму 30913,70 грн (т.1 а.с. 177-182). Витрати на правничу допомогу понесені цивільним позивачем суд вважає сперечливими та такими, які повністю відповідають складності справи.

ІX. Рішення щодо речових доказів.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.03.2025 (т. 1 а.с.222-225).

X. Рішення про відшкодування процесуальних витрат

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути документально підстережені процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 12670,70 грн (т. 1 а.с.227, 234, 240, т. 2 а.с.2, 9).

XІ. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. В судових дебатах прокурор про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляв, відповідно суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, вирішувати таке питання з власної ініціативи не має права.

Керуючись статтями 369, 373, 374 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового кримінального правопорушення, виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до пунктів 1 і 2 частини 1 ст.76 КК України покласти на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку відраховувати з часу ухвалення вироку.

Початок строку відбування додаткового покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ» про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням в порядку ст. 128 КПК України, а також витрат за проведену експертизу та правничу допомогу, задовольнити повністю:

- Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (ЄДРПОУ 33908322, адреса реєстрації: 03056, Україна, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок, 154) на користь ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальних збитків в розмірі 192 163,67 грн нанесених транспортному засобу TOYOTA AVENSIS д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 ;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОШ МІНЕРАЛ», (ЄДРПОУ 41157153, адреса реєстрації: 23223, Україна, Вінницький р-н, Вінницька обл., село Зарванці, Хмельницьке шосе, будинок 20) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на проведену транспортно товарознавчу експертизу від 10.09.2025 № 87Е-08/2025 в розмірі 8 000 грн;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОШ МІНЕРАЛ», (ЄДРПОУ 41157153, адреса реєстрації: 23223, Україна, Вінницький р-н, Вінницька обл., село Зарванці, Хмельницьке шосе, будинок 20) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу в розмірі 30 913,70 грн.

Заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.03.2025 у виді накладення арешту на речові докази - скасувати.

Речові докази, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, а саме: - автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21043», державний номерний знак НОМЕР_4 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого ТСЦ 0541 від 11.06.2020 являється ОСОБА_14 , який на момент ДТП перебував у користуванні ОСОБА_7 , повернути ОСОБА_7 ;

- автомобіль марки «Toyota» моделі «Avensis», державний номерний знак НОМЕР_8 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого ТСЦ 3246 від 01.11.2022 являється ОСОБА_9 , повернути ОСОБА_9 ;

- автомобіль марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , виданого ТСЦ 0546 від 20.09.2023 являється ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ», на момент ДТП вказаний автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_3 , повернути ТОВ «МАКОШ МІНЕРАЛ».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 12670,70 грн.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_15