Рішення № 136507600, 14.05.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №619/1079/26 Провадження № 2/613/701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/1079/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСкомбанк» звернулось до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд : 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСкомбанк» кредитну заборгованість за Заявою-договором № 002/11876257-SP від 06.10.2021, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 становить 89816,61 грн, у т.ч. заборгованість за тілом кредиту (у т.ч. прострочена) 35174,22 грн, заборгованість за процентами (у т.ч. прострочена) 54642,39 грн; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСкомбанк» понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 06.10.2021 між АТ «ТАСкомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 889150 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСкомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». ОСОБА_1 з 06.10.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкрито до Заяви № 889150 з номером кредитного договору № 002/11876257-SP.

Відповідно до заяви про приєднання № 889150 ОСОБА_1 підтвердив, що приймає умови Публічної пропозиції (оферти) «ТАСкомбанк», яка розміщена на сайті банку разом з додатками, у т.ч. але не виключно, Тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, посилання на примірник якої разом з додатками відповідач отримав у мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, та положень якої зобов`язався дотримуватися.

Позичальнику було відкрито вищезазначений рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, та надано послугу кредитування рахунку, встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000 грн), а саме надані кредитні кошти в розмірі 35000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22%. Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту на споживчі потреби.

Відповідно до п.п.8.1, 8.5, 8.6 Порядку кредитування рахунку, надання Банком кредиту, виникнення та погашення заборгованості (далі по тексту Порядок кредитування), клієнт підписанням Заяви-анкети або Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції приймає умови Кредитування рахунку, у т.ч. щодо кредитного ліміту, та підписує паспорт споживчого кредиту. Підтвердженням погодження клієнтом ліміту кредитування є здійснені ним операції з розрахунку за товари (послуги), отримання готівкових коштів або здійснення безготівкового переказу після встановлення ліміту. Клієнт може відмовитися від одержання кредиту шляхом недопущення здійснення операцій за рахунком за рахунок кредиту та/або ініціювати скасування ліміту кредитування шляхом направлення повідомлення відповідними каналами зв`язку або у мобільному додатку «Sportbank».

Відповідно до п.8.10 Порядку кредитування за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти, тип процентної ставки фіксована, вказується в Тарифах і залежить від виду операцій та терміну фактичного користування кредитом.

Кредитні кошти було надано відповідачу у спосіб, передбачений у кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже, кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору, а саме сплачувати заборгованість по кредиту та процентам. Неодноразовими телефонними повідомленнями відповідача сповіщено про наявність заборгованості по кредиту та необхідність її погашення. Однак, кредитні кошти залишаються неповернутими, що мало наслідком утворення заборгованості в розмірі 89816,61 грн, у т.ч. за тілом кредиту 35174,22 грн, за процентами 54642,39 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за виписками.

Наявність вказаної заборгованості зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24.02.2026 позовну заяву АТ «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області.

18.03.2026 вказана справа надійшла до Богодухівського районного суду Харківської області та за результатами автоматизованого розподілу була передана в провадження судді Сеник О.С.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19.03.2026 позовну заяву АТ «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Ухвалами Богодухівського районного суду Харківської області від 12.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено строк на подачу відзиву та прийнято відзив.

В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що позивачем не доведено укладення кредитного договору, оскільки в ньому відсутній власноручний підпис відповідача, кваліфікований електронний підпис та докази акцепту оферти (ІР-адреси, SMS-коди, журнали подій). Сама по собі наявність анкети або внутрішніх документів банку не підтверджує факту укладення договору.

Крім того, зазначив, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем грошових коштів, зокрема, первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень, підтвердження зарахування коштів саме відповідачу, доказів використання коштів. Отже, факт надання кредиту не доведений.

Відмітив, що позивач заявляє до стягнення проценти, які перевищують суму основного боргу. Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду, після настання строку повернення кредиту або пред`явлення вимоги кредитор втрачає право нараховувати договірні проценти та має право лише на застосування ст.625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати). Отже, нарахування процентів у розмірі 54642,39 грн є незаконним. Крім того, цей розмір процентів є явно неспівмріним, у зв`язку з чим відповідач вважає, що суд може на підставі ст.ст.3, 13, 551 ЦК України, зменшити розмір нарахувань.

Стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки кредитні правовідносини виникли у 2021 році, тоді як позов подано у 2026 році. Позивач є професійною фінансовою установою, яка має штат юристів, здійснює діяльність на постійній основі та зобов`язана контролювати строк звернення до суду. Однак, позивач безпідставно зволікав з поданням позову, чим фактично сприяв штучному збільшенню розміру заборгованості. Недбалість кредитора не є підставою для ігнорування строків позовної давності.

Вказує, що позивачем не надано детального розрахунку по днях, обґрунтування процентної ставки, пояснення формування суми боргу, а відтак, розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості є недоведеним.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд : відмовити у задоволенні позову повністю, альтернативно : застосувати строк позовної давності; відмовити у стягненні процентів; зменшити розмір заборгованості до фактично доведеної суми.

16.04.2026 відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на пропуск строку позовної давності з підстав, викладених у відзиві.

27.04.2026 позивачем подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначено, що з 02 квітня 2020 року по 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності було зупинено через дію карантинних обмежень (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан. З 17 березня 2022 року по 29 січня 2024 року діяла зупинка перебігу строку позовної давності на період воєнного стану на підставі п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. З 30 січня 2024 року по 04 вересня 2025 року перебіг строку позовної давності було зупинено також із прив`язкою до воєнного стану. Таким чином, з 02.04.2020 по 03.09.2025 діяла зупинка перебігу строку позовної давності з прив`язкою до карантину та воєнного стану. Після 04.09.2025 почали діяти строки позовної давності на підставі Закону України № 4434-ІХ «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

В даному випадку позовна давність почала діяти з моменту порушення умов кредитного договору відповідачем. Відповідач сплачував кредит, а тому позовна давність рахується з моменту початку невиконання зобов`язання (останнього платежу). Зокрема, відповідно до розрахунку заборгованості останній платіж здійснено 21.08.2023 в сумі 1374,80 грн.

Таким чином, строк позовної давності позивачем не пропущено, оскілки були призупинені строки позовної давності з 02.04.2020 по 03.09.2025, а також відповідач здійснював платежі на виконання зобов`язання.

28.04.2026 представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що акцептована ОСОБА_1 . Публічна пропозиція разом із Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Згода на акцепт оферти висловлена у Заяві-анкеті. Відповідач підтвердив своє волевиявлення власним підписом, підтверджував свою згоду з умовами договору, сплачуючи кредиту, в т.ч. і відсотки, тому аргумент про недоведення факту укладення договору є необґрунтованим. Перед підписанням кредитного договору відповідач мав можливість ознайомитися з його умовами, і в разі незгоди з ними відмовитись від укладення договору, проте, під час підписання договору умови останнього влаштовували відповідача, про що свідчить його підпис.

Крім того, вказано, що для укладення договору відповідачем надавались копія паспорту та номер картки платника податків. Доказів того, що ці документи були надані не відповідачем і договір підписано не ОСОБА_1 , відповідачем не надано. Після отримання 26.09.2025 повідомлення-вимоги про необхідність сплати боргу відповідач не вжив заходів для з`ясування підстав такої вимоги (що це за договір), не подано заяв до правоохоронних органів щодо використання його підпису та документів іншою особою, якщо договір було підписано не ним.

Посилаючись на ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30.11.2022 по справі № 619/598/21, від 01.07.2024 по справі № 638/161/223, зазначив, що належним підписанням договору вважається використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису). Таким чином, підписаний сторонами кредитний договір № 002/11876257-SP від 06.10.2021 є належно оформленим відповідно до чинного законодавства, а доводи відповідача про неукладення договору є безпідставними.

З підстав, викладених у позовній заяві, вказав, що відповідач як позичальник, підписавши договір, погодився з публічною пропозицією банку, у т.ч. щодо умов кредитування. При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» відповідач як споживач до підписання договору був зобов`язаний ознайомитися зі змістом інформації, розміщеної банком на своєму офіційному веб-сайті, у т.ч. щодо наявних та можливих схем кредитування, для прийняття усвідомленого рішення. Таким чином, відповідач як споживач був ознайомлений з умовами договору, а також із відсотковою ставкою, яка міститься в Публічній пропозиції та Тарифах банку, які були дійсними станом на дату підписання договору. При цьому, в силу ст.642 ЦК України акцепт договору приєднання є повним і безумовним. У даному випадку він висловлений відповідачем у Заяві-договорі.

Враховуючи сплату відповідачем відсотків за кредитом, слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також обов`язку вносити плату за користування кредитом, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Доказом отримання відповідачем коштів є заява-договір, підписана відповідачем, яка вважається первинним документом, що підтверджує розрахунок заборгованості. Крім того, позивачем до позовної заяви долучено банківські виписки, які належним чином доводять рух коштів, а також те, що позивачем враховані всі платежі, які є у виписці та розрахунку, що здійснені відповідачем.

Наполягає на тому, що наданий розрахунок заборгованості є належним, детальним, містить конкретні періоди нарахування та зарахування коштів і дає можливість визначити заборгованість відповідача. При цьому, відповідачем не спростовано наданий банком розрахунок, власного розрахунку заборгованості не наведено.

Стверджує, що строк дії договору був до 05.10.2024, після цього строку банк не нараховував відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості. Крім того, 26.09.2025 відповідачу поштою було направлено вимогу про погашення заборгованості з описом вкладення до цінного листа, і після пред`явлення вимоги відсотки не нараховувалися. Крім того, вказує, що договором було передбачено можливість його пролонгації без укладення додаткової угоди, автоматично, на тих самих умовах і на той самий період. Оскільки відповідач не заявив про припинення дії договору, і не повернув кошти вчасно, договір був автоматично продовжений на той самий строк і на тих самих умовах. Так, як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений договором строк 12 місяців не повернув кредит і не сплатив проценти за користування кредитом, а тому відбулася автоматична пролонгація договору на стандартних умовах.

Вказує, що заявлені позивачем до стягнення проценти є платою за правомірне користування грошовими коштами в розумінні ст.1048 ЦК України і не є платежами, які підлягають стягненню за порушення виконання зобов`язання у розумінні ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», а тому не можуть бути зменшені судом.

Заперечує проти клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, оскільки ОСОБА_1 , всупереч умовам договору, не повідомив банк про зміну місця проживання, що потягло за собою зазначення неактуальної адреси в позовній заяві, та як наслідок - направлення судових документів та копії позовної заяви саме на цю неактуальну адресу. Враховуючи викладене, вважає, що відповідач повинен нести ризик не вчинення ним дій щодо повідомлення про зміну адреси, а строк на подання відзиву пропущений без поважних причин та поновленню не підлягає.

Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.10.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету № 889150 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив, що приймає всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення Договору; просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті на його ім`я; надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100000,00 грн.

У цій заяві містяться положення про те, що тарифи, розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги кредитування рахунку та встановлені в Тарифах, можуть бути змінені Банком шляхом внесення змін до Публічної пропозиції, та такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає у клієнта після набрання чинності такими змінами. Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір ліміту кредитування, про що банк повідомляє позичальника шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Після отримання від нього Банком цієї Заяви-анкети та підписання Банком цієї Заяви, Публічна пропозиція разом з додатками та вказаними заявами будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що укладений між позичальником та банком. Заява підписана ОСОБА_1 06.10.2021 власноручним цифровим підписом.

Згідно з п.6 Заяви-анкети ОСОБА_1 просить вважати наведений нижче зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/Удосконалений електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку згідно Договору.

Своїм підписом позичальник погодився, що отримує під позикодавця кредитний ліміт у розмірі 100000 грн.

До матеріалів справи додано довідку про відкриття відповідачу поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети № 889150 з номером кредитного договору № 002/11876257-SP від 06.10.2021 року, та видачі картки № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».

До матеріалів справи також надано Публічну пропозицію (оферту) затвердженою Наказом Голови Правління АТ «Таскомбанк» від 15 червня 2021 року та Тарифи картки «SPORTBANK», які не підписані відповідачем.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався наданими банком коштами на свої потреби.

З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/11876257-SP від 06.10.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 02.09.2025 за позичальником обліковується заборгованість по тілу кредиту у розмірі 35174,22 грн, заборгованість по відсотках у розмірі 54642,39 грн, загальна заборгованість становить 89816,61 грн.

Також з розрахунку заборгованості встановлено, що в рахунок сплати відсотків по кредитному договору № 002/11882015-SP від 01.10.2021 відповідачем внесено грошові кошти на загальну суму 8745,81 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ "Таскомбанк" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Нормами частини другої статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір(оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі N 342/180/17 (провадження N 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження N 6-144цс14) та зроблено висновок, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання, у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту».

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору надано підписану 06.10.2021 року ОСОБА_1 . Заяву-анкету № 889150 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Також банком надано Публічну пропозицію (оферту) АТ "Таскомбанк" та Тарифи та умови обслуговування картки Sportbank, які не містять відомостей про їх підписання відповідачем ОСОБА_1 ..

Відповідно до Заяви-анкети № 889150 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 06.10.2021 року ОСОБА_1 підтвердив, що отримує від позикодавця кредитний ліміт у розмірі 100 000 грн.

Із Заяви-анкети вбачається, що ОСОБА_1 підписав вказаний документ власноручним цифровим підписом, а не за допомогою електронного цифрового підпису. У свою чергу, відповідачем не наведено доводів та не надано доказів того, що вказаний власноручний цифровий підпис йому не належить, клопотань про призначення відповідної судової експертизи не заявлено.

Суд зауважує, що номер телефону НОМЕР_3 , що зазначений ОСОБА_1 у Заяві-анкеті як мобільний телефон, на який встановлюється відповідний додаток, відповідає номеру телефону відповідача, який зазначений ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність у договорі власноручного цифрового підпису відповідача, суд відхиляє доводи відповідача про недоведення позивачем факту укладення між ним та банком кредитного договору.

При цьому, суд зауважує, що Тарифи та умови обслуговування картки Sportbank не можуть вважатися складовою кредитного договору, оскільки форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погодження сторонами умов кредитного договору щодо нарахування відсотків, оскільки у Заяві-анкеті № 889150 такі умови не наведені.

Суд зазначає, що за відсутності узгоджених сторонами умов кредитування, банк має право вимагати повернення лише фактично отриманої та не повернутої позичальником суми кредитних коштів.

Із наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою (розраховувався кредитною карткою за товари, послуги, перераховував кошти на іншу картку) та здійснював платежі на погашення заборгованості за кредитним лімітом в межах встановленого ліміту кредитної лінії.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ № 75 від 04 липня 2018 року, виписка по рахунку є первинним документом, яка фіксує здійснення банківських операцій, що достеменно свідчить про підтвердження факту отримання позичальником кредитних коштів та користування ними.

Верховний Суд у своїй постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зробив висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким розрахунком самого відповідача.

З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що, окрім тіла кредиту, з рахунку відповідача списувалися кошти на погашення відсотків за користування кредитного ліміту, розмір та порядок нарахування яких сторонами не узгоджувались.

Оскільки в матеріалах справи відсутні, і позивачем не надано належних доказів досягнення між сторонами домовленості щодо розміру та порядку нарахування відсотків, безпідставним є нарахування банком відсотків за користування кредитом та їх погашення за рахунок внесених відповідачем коштів.

Таким чином, оскільки в анкеті-заяві № 889150 про приєднання до публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" відсутні відомості про процентну ставку, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 54642,39 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З розрахунку заборгованості судом встановлено, що відповідачем здійснювалось погашення кредиту на загальну суму 18249,96 грн, з яких 8745,81 грн було скеровано позивачем на погашення безпідставно нарахованих відсотків, а тому вказана сума (8745,81 грн) підлягає вирахуванню із загального розміру заборгованості за тілом кредиту.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь АТ "Таскомбанк" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 002/11876257-SP від 06.10.2021 року в розмірі 26428,41 грн (35174,22 грн (тіло кредиту) 8745,81 грн. (сплачені проценти за користування кредитом)= 26428,41 грн.).

Щодо доводів відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Як встановлено ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Разом з тим, беручи до уваги, що згідно з ч.ч.1, 3, 4 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки у Заяві-анкеті не визначено порядку щомісячного погашення кредиту, з викладеного вбачається, що перебіг позовної давності починається з моменту останнього платежу за договором.

Згідно з ч.3 ст.263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як вбачається з виписки, остання сплата заборгованості датована 21.08.2023 в сумі 1374,80 грн.

З огляду на викладене, беручи до уваги дату звернення до суду з цим позовом (19.02.2026) суд зауважує, що АТ «Таскомбанк» звернулось до суду в межах строку позовної давності.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (чинного з 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції згідно із Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, у період з 02.04.2020 по 30.06.2023 (до моменту скасування карантину на території України) строк позовної давності законодавцем було продовжено на час дії карантину, а з 24.02.2022 цей строк також було продовжено на строк дії воєнного стану.

Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023, який набрав чинності 30.01.2024, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень викладено в наступній редакції : У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ від 14.05.2025, який набрав законної сили 04.09.2025, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено.

Згідно з ч.3 ст.263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Отже, з 30.01.2024 по 03.09.2025 строк позовної давності, визначений ст.261 ЦК України, зупинився і продовжив свій перебіг з 04.09.2025, а відтак, є помилковими доводи відповідача про сплив позовної давності звернення до суду з цим позовом.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги АТ "Таскомбанк" до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 29,42%, витрати зі сплати судового збору у розмірі 783,28 грн. (2662,40 грн.*29,42/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 137, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.259, ст.ст.263-266, 268, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором № 002/11876257-SP від 06.10.2021 року в розмірі 26428,41 грн (двадцять шість тисяч чотириста двадцять вісім грн. 41 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 783,28 грн (сімсот вісімдесят три грн 28 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "Таскомбанк", адреса : вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 14.05.2026.

Суддя О.С. Сеник