Рішення № 136507585, 14.05.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/47/26

2/612/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Масло С.П., за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А., представника позивача Мартим`янової Л.М., представника відповідача Тальчук П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій з урахуванням зменшених позовних вимог, які були прийняті судом, просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором № 7717688 від 24.03.2024 року у розмірі 8900,00 грн. та судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 24.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7717688 на суму 8 900,00 грн.

23.10.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 23.10.2024 до Договору Факторингу та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу, до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідач

20.01.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №20/01/2025-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 20.01.2025 за Договором Факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 846,00 грн.

Проте, позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом, просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 7717688 від 24.03.2024 року у розмірі 8900,00 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що матеріали справи не містять доказів узгодження умов кредитування. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (виписки з особового рахунку клієнта та ін.). В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів Відповідачу згідно вказаного спірного договору. Окрім того, нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту Відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Вимога про стягнення штрафних санкцій за кредитним договором з ОСОБА_2 так само не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок штрафу проведений Позивачем в період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним в силу положень п. 18 Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України. Однак, оскільки Позивачем не було доведено факту видачі Відповідачу кредитних коштів у заявленому Позивачем розмірі по кредитному договору, а також відповідно і Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.03.2026 36 користування кредитними коштами, то слід дійти висновку про відсутність правових підстав для стягнення як тіла кредиту, так і відсотків та інших платежів по ньому. Позивачем не підтверджено факт відступлення права вимоги до нього за кредитним договором №7717688 від 24.03.2024, оскільки не надано суду належним чином засвідчені витяги з оригінальних Реєстрів Боржників, де зазначено інформацію про Відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, що підтверджують заявлені ним позовні вимоги, і у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення заборгованості.

Вартість правничої допомоги в сумі 7 000,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання позову є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості. Крім того просив стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги у зменшеному розмірі в повному обсязі. Крім того, зазначив, що вартість виконаних представником Відповідача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми. З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин Позивач вважає, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

В письмових запереченнях представник відповідача наполягав на необгрунтованісті позовних вимог та просив врахувати те, що відповідач по справі є військовослужбовцем та на нього розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача не заперечував проти стягнення тіла кредиту, в іншій частині просила відомовити в задоволенні позову з підстав викладених у заявах по суті справи.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 24.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 7717688 про наданя споживчого кредиту в електронній формі.

Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку, розміщеного на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів.

Позичальник прийняв умови індивідуальної частини Договору шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

Сума кредиту складає 8900 грн. Строк кредиту - 360 днів. Визначені умови сплати процентів за користування кредитним коштами.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» вбачається перерахування кредитних коштів у розмірі 8900 грн. 24.03.2024.

Тому, суд доходить висновку, що Кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконав та надав кредит.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту у визначений строк виконав в повному обсязі, матеріали справи не містять.

23.10.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 23.10.2024 до Договору Факторингу та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу, до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача.

20.01.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №20/01/2025-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 20.01.2025 за Договором Факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 846,00 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 20.01.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу.

Як вже було зазначено судом, позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням зменшених позовних вимог, які були прийняті судом, заборгованість у розмірі 8900,00 грн., яка є тілом кредиту.

Інші складові позивач стягнути не спросить, тому доводам представника відповідача в цій частині судом не надається оцінка, оскільки вони виходять за предмет позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що Кредитний договір № № 7717688 від 24.03.2024, укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Кредитний договір № 7717688 від 24.03.2024 є укладеним, істотні умови Кредитного договору погоджені сторонами, грошові кошти були перераховані відповідачу, у зв`язку з чим доводи представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та відхиляються судом.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи наведені норми права та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність факту переходу від Первісного кредитора до Позивача права грошової вимоги до Відповідача. Отже, доводи представника відповідача в цій частині відхиляються судом як необґрунтовані.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 7717688 від 24.03.2024, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8900 грн., оскільки умовами договору підтверджено надання відповідачу кредитних коштів.

Отже, загалом позовні вимоги підлягають повному задоволенню на суму 8900 грн. - заборгованість за тілом кредиту з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Щодо вирішення питання розподілу судових витрат, заявлених представниками сторін, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесених судових витрат представником позивача до матеріалів справи було надано: Договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, Додаткова угода № 25770894177 від 11.09.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025, з якого вбачається, що послуги адвоката визначені у розмірі 7 000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд звертає увагу на те, що з урахування характеру правовідносин та положень закону, які регулюють такі відносини, наявність усталеної практики у подібних справах щодо стягнення заборгованості за кредитами, об`єм нормативного-правового обґрунтування не потребував тривалого пошуку та аналізу чинного законодавства і судової практики. Тобто, з огляду на складність справи, кількість правових норм, які застосовані у позові, наявність документів, що не потребували зусиль щодо їх пошуку, відсутність будь-яких математичних розрахунків чи обчислень, не виправдовує ту суму витрат, яка попередньо визначена представником позивача.

Отже, суд вважає, що попередній розрахунок витрат позивача в цій частині є неспівмірним зі складністю справи та наданих об`ємом послуг, є завищеним, невиправданим.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у цій справі реальними та розумними є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Отже, суд з урахуванням заперечень представника відповідача, зменшує витрати на правничу допомогу, які належить стягнути з відповідача до 3000 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу понесені відповідачем по справі, то суд відмовляє в їх стягненні, оскільки доводи відзиву та письмових заперечень представника відповідача з урахуванням зменшених позовних вимог відхилені в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно (100 %) задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 7717688 від 24.03.2024 у розмірі 8900 (вісім тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., а загалом 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 14.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження - м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.П. Масло