Рішення № 136506661, 12.05.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/259/26

Провадження 2/193/332/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 травня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Бізнес Позика" звернулось до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 серпня 2025 р. між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір № 547270-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ "Бізнес Позика" 01.08.2025 р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 547270-КС-002 про надання кредиту.

01.08.2025 р. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 547270-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ "Бізнес Позика" було направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0223 на номер телефону НОМЕР_1 , що позичальником зазначено у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника. ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у боржника станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість в розмірі 18836,40 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 11000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 26,40 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 5500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 2310,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес Позика" заборгованість у сумі 18836,40 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Лебідь К.В., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечує .

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, натомість до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, заперечує в частині стягнення із нього відсотків, оскільки він є діючим військовослужбовцем, про що надав документальні підтвердження, і тому вважає, що він не повинен сплачувати відсотки за користування кредитом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Бізнес Позика" 01.08.2025 р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 547270-КС-002 про надання кредиту. 01.08.2025 р. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 547270-КС-002 про надання кредиту. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0223 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 01.08.2025 р. між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 547270-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» .

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Строк на який надається кредит - 24 дні (п.2.3 Договору).

Згідно з п.п. 2.4, 2.5, 2.7, 2.8 Договору кредиту, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,01% фіксована, комісія за видачу кредиту 2310,00 грн., строк дії договору до 24.08.2025 р.

Розділ 4 Договору містить встановлений сторонами на момент укладення договору графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0223.

ТОВ "Бізнес Позика" надано візуальну форму послідовності дій Бочарову С.І. щодо укладення електронного договору про надання кредиту №547270-КС-002 від 01.08.2025 р.

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника, яка вказана останнім при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті та кредитному договорі.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.

Витребуваною судом інформацією з АТ «ПУМБ» підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку було зараховано кошти в сумі 11000,00 грн. від 01.08.2025.

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка відповідно до розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості, становить 18836,40 грн., що складається з тіла кредиту 11000,00 грн., процентів 26,40 грн., заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 5500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 2310,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги, а саме факт укладання договору надання коштів у кредит № 547270-КС-002 та факт наявності заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 18836,40 грн шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи, та не спростовуються відповідачем.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов`язань за договором надання коштів позивачем не надано, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що відповідач умови кредитного договору не виконує, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по тілу кредиту, комісії та по відсоткам.

Таким чином суду доведено про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом у сумі 11000,00 грн.

Водночас щодо стягнення заборгованості за відсотками, розмір яких заперечується відповідачем, з огляду на те, що він з 28.11.2024 був мобілізований, брав безпосередню участь у активних бойових діях, і на даний час є діючим військовослужбовцем, що підтверджено відповідними записами його військового квитка серії НОМЕР_5 від 06.04.2015 (а.с. 98), посвідченням серії НОМЕР_6 від 04.04.2025, який надає пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 99), а також довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України видана ВЧ НОМЕР_7 , згідно якої видно, що відповідач з 24 червня 2025 року перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_7 (а.с. 100)

Отже, наданими доказами видно, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 28.11.2024 по теперішній час та має право на пільги, встановлені для військовослужбовців.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року.

За змістом ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У ч. 4 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у п. 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Таким чином, ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором та відсотки відповідно ст. 625 ЦКУ, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині задоволення заборгованості за відсотками та заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за договором №547270-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 01.08.2025 у розмірі 13310,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 11000,00 грн. та заборгованості за комісією 2310,00 грн., в іншій частині позовних вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №4372 від 18 лютого 2026 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 662,40 грн. Враховуючи те, що задоволено 70,66 % позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1881,28 грн. (2 662,40 грн. х 70,66 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 547270-КС-002 про надання кредиту від 01.08.2025 року, що становить 13 310,00 грн (тринадцять тисяч триста десять гривень 00 копійок), що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2 310,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 1?881,28 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 28 копійок).

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12.05.2026.

Суддя Н.О.Кравченко