Рішення № 136506632, 13.05.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/695/26

Провадження 2/206/1195/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої-судді Плінської А.В.

при секретарі Габісонія Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в :

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, а саме просить усунути перешкоди у здійсненні ним права власності та зняти арешт з грошових коштів на рахунках, відкритих у банківських установах на його ім`я, накладений державним виконавцем постановою від 12 жовтня 2021 року в межах ВП №63414413 та постановою від 12 жовтня 2021 року в межах ВП № 63414413 та постановою від 01 жовтня 2021 року в межах ВП № 67006250.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27 жовтня 2020 року державним виконавцем Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно нього відкрито виконавче провадження (ВП № 63414413) по примусовому виконанню вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № Ф-383-25-У від 17.02.2020 року про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 68394,60 грн..

12 жовтня 2021 року в ході проведення виконавчих дій по означеному виконавчому провадженню відповідною постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . 13 грудня 2022 року виконавчий документ, яким є вимога ГУ ДПС у Донецькій області № Ф-383-25-У від 17.02.2020 року, повернута стягувачу, оскільки під час здійснення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи державного виконавця, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця і наразі виконавче провадження № 63414413 є завершеним.

Крім того, 01 жовтня 2021 року державним виконавцем Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно Родіонова Володимира Миколайовича, відкрито виконавче провадження (ВП № 67006250) по примусовому виконанню вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № Ф-383-25-У від 12.03.2021 року про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8495,30 грн. Того ж дня, тобто 01.10.2021 року, в ході проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 67006250 відповідною постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . 21 грудня 2022 року виконавчий документ, яким є вимога ГУ ДПС у Донецькій області № Ф-383-25-У від 12.03.2021 року, повернута стягувачу, оскільки під час здійснення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи державного виконавця, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця і наразі виконавче провадження № 67006250 є також завершеним.

З інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 25 січня 2026 року всі виконавчі провадження, по яких позивач виступав боржником завершені, а Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області з вказаними вище виконавчими документами повторно до органів Державної виконавчої служби з метою їх примусового виконання не звертались.

Зважаючи на викладене позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою від 02 березня 2026 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

27 березня 2026 року представником відповідача подано до суду відзив, в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог із посиланням на те, що вони є неналежними відповідачами по справі, адже відповідачем має виступати Головне управління ДПС у Донецькій області, які були стягувачами відповідно до виконавчих проваджень та строки пред`явлення виконавчих документів не спливли та є перерваними, а отже вони не можуть бути відповідачами у даній справі.

Ухвалою від 31 березня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся, скористались правом на подачу відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 27 жовтня 2020 року державним виконавцем Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно Родіонова В.М. відкрито виконавче провадження (ВП № 63414413) по примусовому виконанню вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № Ф-383-25-У від 17.02.2020 року про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 68394,60 грн.

12 жовтня 2021 року в ході проведення виконавчих дій по означеному виконавчому провадженню відповідною постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

13 грудня 2022 року виконавчий документ, яким є вимога ГУ ДПС у Донецькій області № Ф-383-25-У від 17.02.2020 року, повернута стягувачу, оскільки під час здійснення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи державного виконавця, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця і наразі виконавче провадження № 63414413 є завершеним.

Крім того, 01 жовтня 2021 року державним виконавцем Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно Родіонова Володимира Миколайовича, відкрито виконавче провадження (ВП № 67006250) по примусовому виконанню вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № Ф-383-25-У від 12.03.2021 року про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8495,30 грн.. Того ж дня, тобто 01.10.2021 року, в ході проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 67006250 відповідною постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

21 грудня 2022 року виконавчий документ, яким є вимога ГУ ДПС у Донецькій області № Ф-383-25-У від 12.03.2021 року, повернута стягувачу, оскільки під час здійснення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи державного виконавця, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця і наразі виконавче провадження № 67006250 є також завершеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Тому доказування є юридичним обов`язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Так, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і наводить докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначений перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

Позивачем не заявлялось клопотання про заміну неналежного відповідача належним, навіть після отримання відзиву на позов, де представником відповідачем наведені норми закону та викладено позицію щодо заявлення позову до неналежного відповідача, позивач не скористався правом подати до суду заяву щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, сам же позивач в судове засідання не з`явився та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, адже позов заявлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Судові витрати слід розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Торецького відділу Державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 34686377, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул.. Героїв Праці, 3) про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя: А.В. Плінська