Вирок № 136506316, 04.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17474/24

Номер провадження1-кп/205/42/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023040000001092 від 09.10.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, одруженого, маючого двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч.4 ст.301-1, ч.4 ст.152 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3

законного представника потерпілого ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , в період з 12.08.2012 по 24 квітня (включно) 2024 року (більш точний час не встановлено), реалізуючи злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання, файлів графічного формату (зображення), та файлів відео формату (відеопродукція), що містять дитячу порнографію, порушуючи норми суспільної моралі у сфері статевих стосунків, що існують для протидії розповсюдження дитячої порнографії, вчинив дії, які шкодять моральному вихованню людей, тобто систему етичних норм, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, за допомогою власних комп`ютерних систем (пристроїв, які виконують автоматичну обробку даних), через які здійснюється доступ до мережі Інтернет з використанням Інтернет-браузера завантажив: «DTOIACA100», серійний номер: (N2SSNS W00» 187 (сто вісімдесят сім) файлів графічних форматів (зображень);

- на жорсткий магнітний диск фірми виробника «НІТАСНІ», модель: «HDP725032GLA360», серійний номер: «RG04M03C» 3 (три) файли графічних форматів (зображень);

- на мобільний телефон фірми виробника «ZTE», модель «Blade A7 2019» 2 (два) файли відео формату (відеопродукція), які відносяться до творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

Тим самим, ОСОБА_3 умисно одержав доступ до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, яку умисно зберігав на вищевказаному мобільному терміналі та накопичувачах пам`яті, для особистого перегляду без мети збуту чи розповсюдження в період з 12.08.2012 по 24 квітня (включно) 2024 року, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, в період з 2017 по 2021 рік (більш точний час не встановлено), у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне виготовлення з метою розповсюдження дитячої порнографії.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , в порушення вимог Закону України «Про захист суспільної моралі», достовірно усвідомлюючи той факт, що розповсюдження та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру, в тому числі яка містить дитячу порнографію, в Україні заборонений, ігноруючи встановлені правила поведінки в суспільстві, вирішив створити за своєю безпосередньою участю продукцію, яка містить дитячу порнографію, для чого, в період з 2017 по 2021 рік (більш точний час не встановлено), за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , шляхом психологічного впливу, примусив свою малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти участь у створенні аудіовізуального твору, який містить дитячу порнографію, в Україні заборонений, ігноруючи встановлені правила поведінки в суспільстві, вирішив створити за своєю безпосередньою участю продукцію, яка містить дитячу порнографію, для чого, в період з 2017 по 2021 рік (більш точний час не встановлено), за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , шляхом психологічного впливу, примусив свою малолітню доньку в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти участь у створенні аудіовізуального твору, який містить дитячу порнографію, шляхом зйомки на відеозаписуючий пристрій дій сексуального характеру, пов?язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_4 , яка не досягла на момент вчинення кримінального правопорушення чотирнадцяти років, з використанням власного статевого члена (геніталій).

У подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , виготовив, шляхом проведення відеозйомки мобільним терміналом два послідовних відеозаписи, що містять дитячу порнографію за своєю участю та участю своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , в ході виготовлення яких, також умисно скоїв відносно малолітньої ОСОБА_4 дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_4 , яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням власного статевого члена (геніталій).

Зазначені незаконні дії фіксувались ОСОБА_3 за допомогою мобільного терміналу в режимі відеозапису та в подальшому були розповсюджені ним з використанням електронного пристрою (комп?ютерної системи), який містить доступ до мережі Інтернет, шляхом завантаження до мережі Інтернет.

Таким чином, ОСОБА_3 виготовив два аудіовізуальні твори (відеопродукцію), що містять дитячу порнографію, шляхом примушування до участі у створенні таких творів малолітню ОСОБА_4 , а також розповсюдив створені ним аудіовізуальні твори (відеопродукцію), що містять дитячу порнографію, шляхом завантаження до мережі Інтернет.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились:

-в умисному отриманні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 301-1 КК України;

-у виготовлені, розповсюдженні дитячої порнографії, примушуванні малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України;

-у вчиненні дій сексуального характеру, пов?язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав у повному обсязі та заперечив обставини пред`явленого йому обвинувачення. Суду пояснив, що виготовленням порнографічної продукції не займався. Зазначив, що є батьком потерпілої ОСОБА_9 . У сім`ї проживають він, дружина, двоє дітей та теща. За його словами, сім`я є благополучною, конфліктів у сім`ї не виникало. Працював малярем з фарбування столярних виробів. Із дітьми конфліктів ніколи не мав, дочок ніколи не карав.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 зазначив, що сексуального насильства щодо доньки ОСОБА_4 не вчиняв. Стверджував, що на відеозаписі зображена не його донька, а інша дівчинка, яка дуже сильно на неї схожа, також стверджував що відео зняте не в його житлі. Відеофіксацію своїх статевих контактів він не здійснював. Зазначив, що користувався мобільними телефонами марки Acer та ZTE. Повідомив, що не торкався статевих органів дітей і не демонстрував свої статеві органи перед дітьми. Стверджував, що на відеозаписах зображений не він. Також пояснив, що не завантажував відеозаписи до мережі Інтернет, не здійснював пошук дитячої порнографії та не знає, звідки відповідні файли могли з`явитися на його комп`ютері. Зазначив, що вилучені файли були знайдені на жорстких дисках його комп`ютера. При цьому пояснив, що комп`ютером, окрім нього, ніхто не користувався. Соціальними мережами, сайтами знайомств та мережею Dark.net не користувався. Вилучені файли раніше не бачив. Також повідомив, що не знає, чому його донька під час допиту в «зеленій кімнаті» надала покази, в яких зазначала, що вступала з ним в оральний статевий акт.

Незважаючи на повне невизнання ОСОБА_3 своєї вини та заперечення ним обставин пред`явленого обвинувачення та заперечення обставин, викладених в обвинувальному акті, суд вважає його вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних кримінальних правопорушень, доведеною у повному обсязі сукупністю досліджених у судовому засіданні наступних доказів.

Показання законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 ОСОБА_8 . Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_8 суду пояснила, що з ОСОБА_3 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі від якого має з ним двох спільних дітей старшу доньку ОСОБА_5 та молодшу ОСОБА_4 , яка є потерпілою у даному кримінальному провадженні. Її чоловік ОСОБА_3 неофіційно працював малярем на меблевій фабриці, багато працював допізна, вдома бував дуже мало. Весь вільний від роботи час присвячував вихованню доньок, приділяв їм свою увагу по мірі можливості.

Щодо фактичних обставин кримінального провадження ОСОБА_8 пояснила, що у квітні 2024 року вранці до них додому, за адресою: м. Дніпро, вул. Олекси Повстенка (колишня Дунаєвського) 20/27 прийшли працівники поліції та провели обшук. В ході обшуку працівники поліції вилучили жорсткі диски (накопичувачі) від комп`ютерної техніки. Після проведення обшуку працівники поліції показали їй відеозапис, на якому була зображена дівчинка, дуже схожа на її молодшу доньку ОСОБА_4 , яка виконує оральну стимуляцію статевого органу (пеніса) невідомого чоловіка.

В подальшому, в ході досудового розслідування її доньок було допитано в методикою «Зелена кімната», проте змісту їх показів на той час вона не знала. Її молодша донька ОСОБА_4 їй не розповідала ніяких обставин вчинення щодо неї сексуальних дій з боку батька, а на її питання щодо цього вона казала, що нічого не пам`ятає. Також, під час досудового розслідування за її участю здійснювалися слідчі дії, а саме проводився перегляд відеозапису на якому зафіксований оральний статевий акт за участю дівчинки, під час якого вона впізнала свою молодшу доньку ОСОБА_4 у віці приблизно 10-11 років. Також на відеозаписі вона впізнала обстановку власної квартири, оскільки в кадрі був зафіксований холодильник, який вони з чоловіком придбали у 2020-2021 роках і у цей період він стояв у їх кімнаті, а потім був переміщений до кухні. Окрім того, з нею проводилося впізнання частини тіла за фотознімками, під час якого їй було надано чотири фотознімки статевих органів чоловіка з зображенням руки, серед яких вона впізнала один, який був дуже схожий на статевий орган її чоловіка ОСОБА_3 за формою і розміром. Під час здійснення цієї слідчої дії їй було повідомлено, що фотознімок, на якому вона впізнала статевий орган свого чоловіка ОСОБА_3 був виготовлений шляхом «стоп-кадру» з відеозапису, на якому зафіксований оральний статевий акт за участю її доньки ОСОБА_4 .

Окремо ОСОБА_8 зазначила, що на теперішній час її донькам виповнилося 15 та 16 років відповідно. Вони проживають в тій самій квартирі. Доньки переймаються долею свого батька ОСОБА_3 , переживають за нього, сумують. Разом з цим, ОСОБА_8 зазначила, що зі своїми доньками, зокрема з молодшою донькою ОСОБА_4 , до теперішнього часу не обговорювала подій, зафіксованих на вищевказаному відеозаписі, а також не проводила жодних бесід на теми статевих відносин дорослих людей, оскільки вони таких питань їй не задавали та інтересу до цих тем не проявляли.

Також ОСОБА_8 пояснила, що протягом спільного проживання зі своїм чоловіком ОСОБА_3 вона не помічала, щоб у нього був інтерес до порнографічної продукції, в тому числі й до дитячої порнографії. У них між собою не було таємниць, вона мала вільний доступ до його мобільного телефону тощо. ОСОБА_3 майже не користувався комп`ютером, соціальними мережами та всесвітньою мережею Інтернет. На комп`ютері міг лише пограти в ігри. На день проведення обшуку за їх місцем проживання в їх квартирі всі комп`ютери були у неробочому стані.

Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожний окремо, надали суду аналогічні за змістом показання, в ході яких пояснили, що у листопаді 2024 року вони були запрошені працівниками поліції в якості понятих для участі слідчих діях, які полягали у тому, що раніше незнайомій жінці (законному представнику потерпілої ОСОБА_8 ) були продемонстровані декілька знімків чоловічого статевого члена серед яких вона на одному зі знімків впізнала статевий член свого чоловіка ОСОБА_3 , про що повідомила слідчому. Також у ході слідчої дії, у їх присутності, було переглянуто відеозапис, на якому зафіксовано оральний статевий акт за участю малолітньої дівчинки, яку ОСОБА_8 впізнала як свою доньку, про що повідомила слідчого. За результатами зазначених слідчих дій були складені відповідні протоколи, які підписані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .

Під час допиту в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожний окремо, вказали на присутню в залі суду ОСОБА_8 як на жінку, яка брала участь у зазначених слідчих діях, проведених за їх участю.

Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених у судовому засіданні.

Легітимною підставою ініціації кримінального провадження та подальшого кримінального переслідування ОСОБА_3 послужили наступні обставини:

09 жовтня 2023 року до слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали від УПК в Дніпропетровській області ДКП НП України за фактом створення, розповсюдження матеріалів дитячої порнографії. Згідно отриманих матеріалів встановлено, що в ході моніторингу мережі Інтернет було виявлено форум у анонімному сегменті, а саме публікації з відеоматеріалами із зображенням розбещення малолітньої особи, які можна завантажити за посиланням, тобто встановлено інформацію за фактом протиправного розповсюдження контенту з елементами дитячої порнографії, про що було внесено відомості до ЄРДР за № 12023040000001092.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 17.10.2023 року, з фототаблицею до нього, оглянуто оптичний диск для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» марки «Vebratim» з маркуваннями «DVD-R 4,7 GB 16x speed video velocidad 120min» серебристого кольору, без будь-яких рукописних написів. Диск опечатаний до паперового конверту білого кольору біркою з печаткою «Для пакетів. Департамент кіберполіції національної поліції України. Ідентифікаційний код 40116400». При відтворенні вказаного диска відкривається вікно та на ньому знаходяться 2 папки та файли типу «JPG» та «Chrome HTML Document». При відкритті першої папки з назвою «QJ» встановлено, що в ній мається 1 відеофайл з назвою «VID_20201122_213831» При відтворенні вказаного відеофайлу за допомогою програми «VLK media player», відкривається та відтворюється відеозапис, який містить ознаки порнографії за участю неповнолітньої дівчинки та ймовірно особи чоловічої статі. Звук на відеозапису відсутній. При відкритті другої папки з назвою «Qo» встановлено, що в ній мається 1 відеофайл з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». При відтворенні вказаного відеофайлу за допомогою програми «VLK media player», відкривається та відтворюється відеозапис, який містить ознаки порнографії за участю неповнолітньої дівчинки та ймовірно особи чоловічої статі. На відеозаписі мається звук та нерозбірливо чути шепіт ймовірно чоловічого голосу. При відкритті по черзі двох файлів формату «Chrome HTML Document» з назвами «AiW_image_5720f79812f64345f70b342123947403» та «AiW_image_14275963329b413e50d2f3446f1db754» в них містяться фрагменти (ймовірно стоп-кадри) оглянутих вище відеозаписів файл з назвою «AiW_image_5720[79812f64345170b342123947403»;

Згідно протоколу огляду предмету від 07.03.2024 року, з фототаблицею до нього, проведено огляд Інтернет-ресурсу http://tortubeanjpd4lkeboxxggvixu666ajzclxkrquk2qvsqk4ennz327gd.onion/ray/?.nex+-/?r-pedobum на якому було виявлено відеоматеріали що містять ознаки дитячої. Надалі здійснено перехід за посиланням: http://tortubeanjpd4lkeboxxggvixu666ajzclxkrquk2qvsqk4ennz327qd.onion/?r-pedobum. На встановлених зображеннях згідно наявної інформації, оперативним шляхом було встановлено осіб, котрі зображені на відеозаписах порнографічного характеру, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи її сестра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вчинення кримінального правопорушення безпосередньо ОСОБА_3 доведено сукупністю наступних доказів:

Осудність обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується висновком комісії судово-психіатричних експертів №600-к від 12.11.2024 року, згідно якого ОСОБА_3 у період інкримінованих йому діянь не виявляв будь-якого психічного розладу та не виявляє його і на даний час. Як убачається з матеріалів кримінального провадження та результатів проведеного психіатричного обстеження, у період, що відноситься до інкримінованих йому діянь, обстежуваний був правильно орієнтований у навколишній обстановці та особах, його дії відзначалися послідовністю та цілеспрямованістю. У поведінці та висловлюваннях у зазначений період не виявлено ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості чи інших хворобливих порушень психічної діяльності. Таким чином, у зазначений час він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. На теперішній час за своїм психічним станом обстежуваний також здатний усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно протоколу обшуку від 25.04.2024 року, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_3 , в ході котрого виявлено та вилучено 5 (п`ять) жорстких дисків, 1 мобільний телефон поміщено до сейф пакету PSP2116680;

Висновком експерта за результатами проведення комплексної комп`ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20320 від 10.06.2024 року, встановлено, що в інформаційному наповненні накопичувача на жорсткому магнітному диску «TOSHIBA», модель «DT01ACA100», серійний номер «956NZSSNSWK7», виявлено клієнт-програми для обміну файлами у файлообмінній мережі «BitTorrent», а саме: «uTorrent» (версія 3.5.5.44994, дата інсталяції/оновлення 19.02.2019) та «uTorrent Web» (версія 1.2.3, дата інсталяції/оновлення 20.09.2021). Вказані клієнт-програми призначені для завантаження, обміну та розповсюдження контенту іншим користувачам мережі Інтернет за допомогою спеціальних файлів із розширенням «.torrent», що використовуються у мережі «BitTorrent». У інформаційному вмісті накопичувача виявлено два службові файли клієнт-програм «uTorrent» та «uTorrent Web», у яких міститься один запис зі збереженою статистикою розповсюдження контенту іншим користувачам мережі Інтернет, що дає підстави експерту стверджувати, що за допомогою клієнт-програми «uTorrent» здійснювалося завантаження та розповсюдження контенту іншим користувачам мережі Інтернет. Крім того, у пам`яті зазначеного жорсткого диска виявлено 9230 записів історії Інтернет-браузерів, 207 723 файли графічних форматів та 2065 відеофайлів. Виявлені файли та їх перелік були передані для подальшого дослідження судовому експерту за спеціальністю 15.2 «Дослідження у сфері захисту суспільної моралі» для проведення мистецтвознавчої експертизи. За результатами проведеного дослідження встановлено, що інформація, зафіксована у 187 файлах графічних форматів, відноситься до дитячої порнографії. Перелік зазначених файлів додано до висновку експерта;

Висновком експерта за результатами проведення комплексної комп`ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20332 від 17.06.2024 року, встановлено, що в інформаційному наповненні накопичувача на жорсткому магнітному диску «HITACHI», модель «HDP725032GLA360», серійний номер «RG04M03C», клієнт-програм для обміну файлами, які належать до файлообмінної мережі «BitTorrent», не виявлено. Також у інформаційному наповненні зазначеного накопичувача службових файлів клієнт-програм для обміну файлами мережі «BitTorrent» не виявлено. Разом із тим у пам`яті жорсткого диска виявлено 21 044 записи історії Інтернет-браузерів, а також 149 387 файлів графічних форматів і 1 447 відеофайлів. Переліки виявлених файлів із зазначенням метаданих додано до висновку експерта (Додаток 2). Виявлені файли та їх списки були передані для подальшого дослідження судовому експерту за спеціальністю 15.2 «Дослідження у сфері захисту суспільної моралі» для проведення мистецтвознавчої експертизи. За результатами проведеного дослідження встановлено, що інформація, зафіксована у файлах графічних форматів із назвами «1293904_nasimke_ru», «436785214_nasimke_ru», «1280578404», відноситься до дитячої порнографії.

Висновком експерта за результатами проведення комплексної комп`ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20330 від 17.06.2024 року, встановлено, що у вбудованій пам`яті мобільного телефону системи стільникового зв`язку фірми-виробника «ZTE», модель «Blade A7 2019», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , виявлено 1381 файл графічних форматів та 137 відеофайлів. Переліки виявлених файлів додаються до висновку експерта (Додаток 2). За результатами проведеного дослідження встановлено, що інформація, зафіксована у виявлених під час комп`ютерно-технічного дослідження відеофайлах із назвами «1_511214736732776542» та «5111984901649859789», відноситься до дитячої порнографії;

Згідно протоколу огляду від 25.07.2024 року проведено огляд інформації, отриманої під час експертного дослідження вилученого майна, у ході якого виявлено фотозображення порнографічного характеру за участю дітей, що містять сцени оголеності, демонстрації статевих органів та інші дії сексуального характеру;

Висновком експерта № СЕ-19/105-24/6562 від 20.09.2024 року за результатами проведення судової портретної експертизи встановлено, що зображення дитини у відеофайлі під назвою «VID_20201122_214548-usersporn.com» є придатним для ідентифікації особи за ознаками зовнішності. Також встановлено, що зображення дитини у відеофайлі під назвою «VID_20201122_214548-sersporn.com» та у графічних файлах під назвами: «photo_5402287660107686210_y»,«photo_5402287660107686211_y»,«photo_5402287660107686218_y»,«photo_5402287660107686220_y»,«photo_5402287660107686219_y»,«photo_5422724398697276263_y»,«photo_5422724398697276262_y»,«photo_5422724398697276265_y»,«photo_5422724398697276264_y»,«photo_5422724398697276267_y»,«photo_5422724398697276266_y»,«photo_5422724398697276269_y», «photo_5422724398697276270_y» «photo_5422724398697276270_y», які надані як порівняльні зразки та містяться на диску для лазерних систем зчитування марки «Verbatim», є зображеннями однієї й тієї ж особи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та законний представник потерпілої ОСОБА_8 підтвердили, що на фотознімках (графічних файлах)«photo_5402287660107686210_y»,«photo_5402287660107686211_y»,«photo_5402287660107686218_y»,«photo_5402287660107686220_y»,«photo_5402287660107686219_y»,«photo_5422724398697276263_y»,«photo_5422724398697276262_y»,«photo_5422724398697276265_y»,«photo_5422724398697276264_y»,«photo_5422724398697276267_y»,«photo_5422724398697276266_y»,«photo_5422724398697276269_y»,«photo_5422724398697276270_y» зображена їх малолітня донька - ОСОБА_4 .

Крім того, згідно із заявою ОСОБА_8 від 16.09.2024 року, зазначені графічні файли з фотознімками були добровільно надані нею слідчому.

Висновком експерта за результатами проведення судової мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/41396-МЗ від 11.10.2024 року встановлено, що інформація, зафіксована у файлах відео форматів, які знаходяться на диску з написом «Відео запис», відноситься до дитячої порнографії;

Згідно протоколу огляду від 25.07.2024 року проведено огляд інформації, отриманої під час експертного дослідження вилученого майна, у ході якого виявлено фотозображення порнографічного характеру за участю дітей, що містять сцени оголеності, демонстрації статевих органів та інші дії сексуального характеру.

Відповідно до протоколу перегляду компакт-диску з відеозаписом, отриманим з Інтернет-ресурсу, який містить відеоматеріали з ознаками дитячої порнографії, від 17.10.2024 року, складеним за участю підозрюваного ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_7 , а також у присутності двох понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , із доданою фототаблицею, встановлено наступне: під час відкриття відеофайлу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який було перенесено на оптичний носій (CD-диск) 02.09.2023 року, встановлено, що відеозапис здійснено у приміщенні кімнати. Дата та час на відеозаписі не відображаються. На відео зафіксовано сцену порнографічного характеру за участю малолітньої дитини - дівчинки. У лівій частині кадру видно нижню частину тіла чоловіка. У правій частині кадру зафіксовано особу жіночої статі, яка за зовнішніми ознаками виглядає як малолітня дитина віком приблизно 7-8 років (овальне обличчя, довге темне волосся, карі очі, середній ніс, губи середньої величини). На відеозаписі зафіксовано дії сексуального характеру за участю вказаної дитини, зокрема мануальні дії щодо статевого органу чоловіка, а також оральний контакт. Під час перегляду відео чути чоловічий голос, який дає вказівки дитині. Після завершення зазначених дій відеозапис припиняється. Тривалість відеофайлу становить 1 хвилину 45 секунд.

Також під час перегляду відкрито відеофайл з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який було перенесено на оптичний носій (CD-диск) 02.09.2023 року. Встановлено, що відеозапис здійснено у приміщенні кімнати, дата та час на відео не зафіксовані. На відеозаписі зафіксовано сцену порнографічного характеру за участю малолітньої дитини дівчинки. У лівій частині кадру видно нижню частину тіла чоловіка, одягненого у сорочку сіро-білого кольору з вертикальними смугами. У правій частині кадру зафіксовано особу жіночої статі, яка за зовнішніми ознаками схожа на малолітню дитину віком приблизно 7-8 років (овальне обличчя, довге темне волосся, карі очі). На відео зафіксовано дії сексуального характеру за участю вказаної дитини, зокрема мануальні дії щодо статевого органу чоловіка та оральний контакт. Відеозапис закінчується. Тривалість відеофайлу становить 27 секунд.

У ході перегляду підозрюваний ОСОБА_3 надавав коментарі щодо зафіксованих подій. Зокрема ОСОБА_3 повідомив, що на відеозаписі зафіксовано його малолітню доньку ОСОБА_4 , приблизний вік якої на той момент становив 9-10 років. За словами підозрюваного, події відбувалися орієнтовно восени 2021 року за місцем їх проживання, коли вони перебували вдома удвох. Підозрюваний пояснив, що в той день у нього виникло сексуальне бажання, після чого він покликав доньку та попросив поторгати його статевий орган через штани. На той момент він був одягнений у спортивні штани та рубашку світлого кольору з вертикальним смугами. Донька підійшла до нього та погодилась. Далі він показав, де саме вона повинна торкатись та вона почала своїми руками торкатися його статевого члена. Коли він збудився, то зняв штани та труси і сказав доньці ОСОБА_14 взяти його член своїми руками та проводити дії маструбації, а потім попросив взяти його член до свого роту, що у подальшому донька і зробила. Під час проведення оральних дій, він сказав доньці, що їй потрібно робити, а саме сказав, щоб вона робила ці дії руками, потім ротом. Закінчив (здійснив еяколяцію) він донці у рот.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував, що на відеозаписі зображена його донька ОСОБА_4 , вказуючи, що дівчинка лише дуже на неї схожа. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що під час перегляду вказаного відеозапису на стадії досудового розслідування той факт, що на відеозаписі його донька ОСОБА_4 під час орального статевого акту з ним він підтвердив під тиском працівників поліції, які погрожували йому ув`язненням та вилученням дітей.

Натомість, суд критично відноситься до даних тверджень обвинуваченого ОСОБА_3 щодо здійснення на нього тиску з боку працівників правоохоронних органів, і розцінює дану позицію обвинуваченого як заздалегідь узгоджену лінію захисту, оскільки під час цієї заяви в суді ОСОБА_3 не зміг пояснити, чому він не звернувся з заявами про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування до уповноважених органів, зокрема до органів прокуратури або Державного бюро розслідувань тощо. Крім того, суд звертає увагу, що на день перегляду вищевказаного відеозапису в службовому кабінеті слідчого, тобто 17.10.2024 року, ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і він вже фактично був ув`язнений, на що сам обвинувачений ОСОБА_3 не зміг переконливо пояснити суду, яким чином на нього могли вплинути погрози ув`язнення у той час, коли він вже фактично перебував під вартою.

Відповідно до протоколу пред`явлення частин тіла для впізнання за фотознімками від 25.10.2024 року, проведеним за участю законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , у присутності двох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , серед фотозображень статевих частин тіла, а саме пенісів, ОСОБА_8 впевнено вказала на фотознімок № 3, зазначивши, що на ньому вона впізнає частину тіла, а саме пеніс свого чоловіка ОСОБА_3 . Згідно з інформаційною довідкою, на фотознімку №3 зображено частину тіла, а саме пеніс ОСОБА_3 .

В судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_8 підтвердила, що під час проведення вищезазначеної слідчої дії, вона дійсно впізнала на одному з фотознімків, наданих їй слідчим, статевий орган (пеніс) свого чоловіка ОСОБА_3 , після чого їй було повідомлено, що саме цей фотознімок виготовлений зі «стоп-кадру» відеозапису, на якому зображена її молодша донька ОСОБА_4 під час виконання орального статевого акту. Також, в судовому засіданні, під час перегляду вказаного відеозапису, зазначила, що вона не може стверджувати беззастережно, що на відеозаписі зображений саме її чоловік ОСОБА_3 , однак статевий орган чоловіка, який зображений на відеозаписі, дуже схожий на саме на його статевий орган за формою та розміром. Разом з цим, ОСОБА_8 зазначила, що вона впізнає на відеозаписі свою молодшу доньку ОСОБА_4 за загальними ознаками зовнішності, які були характерні для неї у віці 10-12 років.

Згідно протоколу перегляду компакт-диску з відеозаписом, отриманим з Інтернет-ресурсу, який містить відеоматеріали з ознаками дитячої порнографії, від 17.10.2024 року, складеним за участю законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , а також у присутності двох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , із доданою фототаблицею, встановлено, що під час відкриття відеофайлу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який було перенесено на оптичний носій (CD-диск) 02.09.2023 року, встановлено, що відеозапис здійснено у приміщенні кімнати. Дата та час на відеозаписі не відображаються. На відео зафіксовано сцену порнографічного характеру за участю малолітньої дитини - дівчинки. У лівій частині кадру видно нижню частину тіла чоловіка. У правій частині кадру зафіксовано особу жіночої статі, яка за зовнішніми ознаками виглядає як малолітня дитина віком приблизно 7-8 років (овальне обличчя, довге темне волосся, карі очі, середній ніс, губи середньої величини). На відеозаписі зафіксовано дії сексуального характеру за участю вказаної дитини, зокрема мануальні дії щодо статевого органу чоловіка, а також оральний контакт. Під час перегляду відео чути чоловічий голос, який дає вказівки дитині. Після завершення зазначених дій відеозапис припиняється. Тривалість відеофайлу становить 1 хвилину 45 секунд.

Також під час перегляду відкрито відеофайл з назвою «Russian Kid», який було перенесено на оптичний носій (CD-диск) 02.09.2023 року. Встановлено, що відеозапис здійснено у приміщенні кімнати, дата та час на відео не зафіксовані. На відеозаписі зафіксовано сцену порнографічного характеру за участю малолітньої дитини дівчинки. У лівій частині кадру видно нижню частину тіла чоловіка, одягненого у сорочку сіро-білого кольору з вертикальними смугами. У правій частині кадру зафіксовано особу жіночої статі, яка за зовнішніми ознаками схожа на малолітню дитину віком приблизно 7-8 років (овальне обличчя, довге темне волосся, карі очі). На відео зафіксовано дії сексуального характеру за участю вказаної дитини, зокрема мануальні дії щодо статевого органу чоловіка та оральний контакт. Відеозапис закінчується. Тривалість відеофайлу становить 27 секунд.

У ході перегляду відеозапису законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8 надавала пояснення щодо зафіксованих на ньому подій. Вона повідомила, що на відеозаписі зображені її малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її чоловік - ОСОБА_3 . За її словами, на відеозаписі зафіксовано, як її донька вчиняє щодо ОСОБА_3 дії сексуального характеру, а саме мастурбаторні дії та оральні ласки. Про зазначені обставини їй стало відомо 25.04.2024 року, коли працівники поліції прибули за місцем їх проживання з метою проведення обшуку та під час проведення слідчих дій продемонстрували їй вказаний відеозапис. Як пояснила ОСОБА_8 , ОСОБА_3 повідомив, що на відеозаписі дійсно зображений він, та зазначив, що подія мала місце близько трьох років тому, ще до початку повномасштабної війни. З його слів, у той момент він відчував запаморочення та звернувся до молодшої доньки ОСОБА_15 з проханням вчинити щодо нього дії сексуального характеру, що вона у подальшому і зробила. Також ОСОБА_8 зазначила, що намагалася з?ясувати у доньки обставини події, однак та не бажала детально про це розповідати, ймовірно через сором, лише підтвердивши, що зазначені події дійсно мали місце. При цьому вона пояснила, що раніше не помічала з боку свого чоловіка будь-яких проявів сексуального характеру щодо їхніх доньок.

Під час дослідження в судовому засіданні протоколу пред`явлення частин тіла для впізнання за фотознімками від 25.10.2024 року, а також протоколу перегляду компакт-диска з відеозаписом, отриманим з Інтернет-ресурсу, який містить відеоматеріали з ознаками дитячої порнографії, від 17.10.2024 року, складених за участю законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , у присутності двох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , і під час безпосереднього дослідження в судовому засіданні відеозапису від 17.10.2024 року, на якому зафіксовано оральний статевий акт, законний представник потерпілої ОСОБА_8 заперечувала, що на дослідженому відеозаписі зображена саме її малолітня донька ОСОБА_4 .

При цьому вона зазначала, що на стадії досудового розслідування, під час проведення слідчих дій за її участю, вона не стверджувала слідчому, що впізнає на фотознімках статевий орган свого чоловіка, а на відеозаписі свою малолітню доньку ОСОБА_4 .

Натомість, під час допиту в судовому засіданні представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 змінила свою позицію та зазначила, що вона вважає, що на дослідженому відеозаписі дійсно зображена її малолітня донька ОСОБА_4 у віці 10-12 років. Зміну своєї позиції ОСОБА_8 пояснила тим, що після дослідження всіх доказів в судовому засіданні, в тому числі й експертних висновків тощо, вона усвідомила, що на відеозаписі дійсно зображена її донька ОСОБА_4 в обстановці, що відповідала їх квартирі у 2021 році, у зв`язку з чим у неї зникли всі попередні сумніви щодо цієї обставини.

Незважаючи на зміну ОСОБА_8 своєї позиції щодо дослідженого в судовому засіданні вищевказаного відеозапису, суд надає їй критичну оцінку оскільки вона спростовується показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які, будучи незнайомими з ОСОБА_8 та неупередженими щодо результатів розгляду кримінального провадження, кожен окремо підтвердили обставини проведення вищевказаних слідчих дій. Зокрема, вони підтвердили, що ОСОБА_8 впізнала на одному з фотознімків статевий орган свого чоловіка, а на продемонстрованому відеозаписі свою малолітню доньку, про що добровільно повідомила слідчого без будь-якого тиску.

Крім того, позиція ОСОБА_8 щодо заперечення факту зображення на відеозаписі файлу «VID_20201122_214548-sersporn.com» її малолітньої доньки ОСОБА_4 спростовується висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/105-24/6562 від 20.09.2024 року. Згідно з цим висновком експерт беззастережно та категорично встановив відповідність особи, зображеної на дослідженому відеозаписі, особі, зафіксованій на фотознімках, наданих ОСОБА_8 як фотознімки її малолітньої доньки ОСОБА_4 .

У зв`язку з наведеним суд визнає первинну позицію законного представника потерпілої ОСОБА_8 щодо заперечення факту зображення на відеозаписі її доньки ОСОБА_4 , надуманою та такою, що спрямована на сприяння й підтримку заздалегідь узгодженої позиції захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_8 перебуває у зареєстрованому шлюбі.

При цьому, суд розцінює зміну позиції ОСОБА_8 та визнання в судовому засіданні факту того, що на дослідженому відеозаписі дійсно зображена її малолітня донька ОСОБА_16 під час виконання орального статевого акту, як результат усвідомлення беззаперечного доведення цієї обставини сукупністю належних та допустимих доказів та неможливістю їх спростування.

Доказова оцінка судом відомостей, які містяться у протоколах допитів неповнолітніх потерпілої ОСОБА_4 та прийняття їх в якості доказу.

В ході судового розгляду судом вирішувалося питання про доцільність допиту в судовому засіданні неповнолітніх потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 , в контексті якого прокурором заявлено клопотання про дослідження в судовому засіданні протоколу та доданих матеріалів допиту потерпілої ОСОБА_4 , здійсненого за методикою «Зелена кімната», зокрема відеозапису та стенограми цих допитів, а також протоколу допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_5 .

В подальшому прокурором подано клопотання про зміну порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні в якому просив визнати недоцільним допит неповнолітніх потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні та обмежитись дослідженням їх показань наданих в ході проведення слідчих дій, у тому числі в приміщенні кризової кімнати для дитини за методикою «Зелена кімната», результати яких зафіксовані на відеозаписах та долучені до матеріалів кримінального провадження разом з протоколами визнати належними та допустити доказами у кримінальному провадженні і застосувати їх як докази, отримані в порядку ст. 615 КПК України.

При вирішені питання про можливість прийняття судом в якості доказу відомостей, які містяться у протоколах допитів неповнолітніх потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Відповідно до принципу безпосередності дослідження показань, визначеного у нормах ст. 23 КПК України , показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і не може визнати доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК України. Натомість, суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, у випадках, передбачених КПК України.

Згідно норм ч. 1 ст. 225 КПК України у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Разом з цим, відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, на період дії воєнного стану в Україні показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Судом встановлено, що неповнолітні потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 не були допитані на стадії досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 225 КПК України в судовому засіданні за участю слідчого судді.

Разом з цим, при прийнятті рішення про прийняття судом в якості доказу відомостей, які містяться у протоколах допитів неповнолітніх потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 , та обґрунтування на підставі цих доказів висновків суду, суд керується, окрім як відповідними положеннями КПК України, так і нормами міжнародного законодавства та пов`язаними з ними висновками Верховного суду.

Конвенція ООН про права дитини у ст. 3 передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Верховний суд у постанові ККС ВС у справі № 369/9731/17 дійшов правового висновку, що дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов`язаних із участю дітей жертв і свідків злочинів.

Також, у постанові ВС від 04.03.2020 №332/2216/17 міститься правовий висновок стосовно неможливості повторного допиту дитини під час судового розгляду у кримінальних провадженнях за фактами сексуального насильства. Так, право на перехресний допит обумовлюється необхідністю забезпечення принципу безпосередності дослідження доказів, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. Засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. Перехресний допит у суді малолітньої дитини допустимий лише у виняткових випадках, коли вичерпано всі інші способи встановлення істини.

В ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 червня 2022 року у справі № 200/12044/18 Верховний Суд дійшов висновку, що запропонований стороною захисту спосіб допиту малолітнього потерпілого в дистанційному режимі, не мінімізував би зазначені психологом ризики завданню шкоди здоров`ю потерпілого, оскільки останньому, так або інакше, довелося б відповідати на питання дорослих (учасників судового розгляду), пов`язані з вчиненим щодо нього сексуального насильства, що з урахуванням його віку і психологічного здоров`я не виправдовує здійснення таких процесуальних дій за його участю.

Аналогічні правові висновки зроблені у постановах від 07.03.2024 у справі № 719/131/22, від 23.11.2021 у справі № 369/9731/17, у яких Верховний суд визнав допустимим відмову від допиту малолітньої особи при тому, що матір категорично заперечувала проти допиту через психологічний стан дитини, і сторони не наполягали на допиті. ККС ВС зазначив, що судом було досліджено відеозапис допиту малолітнього свідка за правилами «зеленої кімнати», в якому вона детально розповіла про обставини вчиненого злочину. Таке дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини - свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов`язаних із участю дітей - жертв і свідків злочинів. (справа №369/1044/19).

У Постанові від 19.02.2026 року по справі № 521/9426/23 колегія суддів Другої палати ККС ВС, звертаючи увагу на особливості провадження щодо малолітніх свідків і потерпілих, прийшла до наступних правових висновків.

Низка міжнародних договорів, ратифікованих Україною, і документи міжнародних органів, до яких належить Україна, надають особливе значення забезпеченню інтересів дитини під час кримінального процесу. Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів, включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку. Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, вимагають від Держав-учасниць гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їм приділялась першочергова увага в усьому, що стосується або зачіпає їх інтереси. Пункт (е) ч. 1 ст. 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства передбачає, серед іншого, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження. Відповідно до п. 49 Віденських керівних принципів держави повинні перевірити, оцінити і поліпшити, якщо це необхідно, стан доказового і процесуального права, що регулює становище дітей-свідків злочинів, аби у повному обсязі забезпечити захист їхніх прав, і що слід намагатися, наскільки можливо, не допускати прямих контактів між дитиною-жертвою і правопорушником під час процесу розслідування і кримінального переслідування, а також в ході судових слухань. Пункт 50 того ж документу визначає, що Держави мають розглянути питання про внесення змін, якщо в цьому є потреба, до своїх кримінально-процесуальних кодексів, щоб дозволити, зокрема, зняття показань дитини-свідка на відеоплівку і представлення їх до суду як офіційно визнаного доказу. Зокрема, службовцям поліції і прокуратури, суддям слід понад усе враховувати інтереси дитини, наприклад, під час поліцейських операцій і опитування дітей-свідків.

Наведене в сукупності, на думку колегії суддів ККС ВС вказує на обґрунтованість рішення обмежитися відтворенням показань малолітнього свідка, які ним надано під час досудового розслідування.

Згідно довідки спеціаліста (психолога) ОСОБА_17 від 30.01.2026, складеної щодо результатів оцінки стану неповнолітньої ОСОБА_4 та її можливості брати участь у допиті в судовому засіданні, останньою зазначено, що у грудні 2024 року після допиту у висновку психологом було рекомендовано законному представнику звернення разом з дитиною до психолога або травматерапевта з метою опрацювання наслідків травматичних подій для психіки дитини. Зі слів матері, вона вважає, що жодної психотравми у дитини немає. Станом на кінець січня 2026 року дитина психологічної чи психотерапевтичної допомоги не отримувала, а наслідки травматичного досвіду залишаються непропрацьованими.

З урахуванням віку дитини, характеру психотравматичного досвіду, наявності стійких захисних реакцій у вигляді уникання та блокування спогадів, конфлікту лояльності щодо батьків, емоційної орієнтації на матір, а також відсутності психологічної допомоги, участь дитини у судовому допиті є значним стресогенним чинником. Публічний характер судового розгляду, необхідність повторного відтворення травматичних подій та потенційна присутність батька створюють високий ризик повторної психотравматизації (ретравматизації).

На момент інтерв`ювання дитина психологічно не готова до безпосередньої участі у судовому допиті; доцільним є обмеження участі дитини у суді та забезпечення спеціалізованої психологічної або травматерапевтичної допомоги.

Аналогічний висновок, спеціаліст ОСОБА_17 зробила в судовому засіданні стосовно недоцільності допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_5 .

При обговоренні питання можливості прийняття судом в якості доказу відомостей, які містяться у протоколах допитів неповнолітніх потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник адвокат ОСОБА_7 та законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 підтримали позицію прокурора та не заперечували проти прийняття судом в якості належних та допустимих доказів вказаних відомостей.

На підставі вищенаведених норм національного та міжнародного законодавства та практики Верховного суду, та враховуючи єдину думку всіх учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість дослідження та прийняття в якості доказу відомостей, які містяться у протоколах допитів неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 з наданням їм оцінки, згідно вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку у сукупності з іншими доказами для прийняття остаточного судового рішення у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні досліджено стенограму допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 у приміщенні службового кабінету «Зелена кімната» ДУВС в Дніпропетровській області, у присутності законного представника н/л потерпілого - ОСОБА_8 , психолога ОСОБА_18 , з дотриманням вимог статей 55, 56, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України, від 04.10.2024 року, згідно якого під час бесіди потерпіла повідомила про обставини свого життя, сімейні відносини та стосунки з батьками. На поставлені запитання щодо можливих неправомірних дій з боку батька чи інших близьких осіб вона зазначила, що таких дій щодо неї не було, оголених частин тіла батько їй не показував, до інтимних частин тіла не торкався та будь-яких дій інтимного характеру з нею не вчиняв. Разом з тим потерпіла вказала, що окремі обставини, пов`язані з продемонстрованими їй фотографіями, вона не пам`ятає, проте вказує що на фото дійсно знаходиться вона.

Згідно висновку психолога за результатами проведення опитування ОСОБА_4 від 11.10.2024 року, згідно якого інформація, отримана під час допиту дитини свідчить про те, що малолітня дитина, ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), постраждала від психологічного та сексуального насилля. Дії сексуального характеру призвели до появи психологічної травми. Дитина потребує довготривалої роботи з фахівцями ментального здоров`я.

Відповідно до протоколу додаткового допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_4 від 01.11.2024 року, проведеного у присутності законного представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_8 , психолога ОСОБА_17 , з дотриманням вимог статей 55, 56, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України, згідно якого вбачається, що допит проводився у спеціально облаштованому приміщенні за участю психолога. На початку бесіди психолог з`ясовував загальні відомості про дитину, її сім`ю, умови проживання, навчання у школі, коло спілкування, захоплення та повсякденні заняття. Потерпіла повідомила, що проживає разом із матір`ю, батьком, сестрою та бабусею, розповіла про школу, друзів, домашніх тварин та дозвілля. У подальшому психолог з`ясовував обставини, пов`язані з подіями, через які проводиться допит. Потерпіла повідомила, що приблизно за три тижні до розмови правоохоронні органи прийшли до їхнього дому та забрали батька. Вона пояснила, що прокинулась від того, що почула плач матері, яка повідомила їй, що батька «посадили», а далі буде вирішуватись його доля. Під час розмови психолог уточнював обставини, пов`язані з фотографією, яку дитині раніше показували в іншій «зеленій кімнаті». Потерпіла пояснила, що їй повідомляли про наявність відео або фото, де вона перебуває разом із батьком. З її слів, на такому зображенні вона тримає руками «огурчик», пояснивши, що так вона називає статевий орган чоловіка. На уточнююче запитання вона зазначила, що «огурчик» був батьків. Потерпіла повідомила, що саму подію пам`ятає погано та фактично згадала про неї після того, як їй показали фотографію. За її словами, на фото вона перебувала разом із батьком у квартирі. Батько лежав на дивані або кріслі, а вона знаходилась поруч і тримала його «огурчик». Вона також пояснила, що на зображенні було видно холодильник, який, за її словами, стояв у їхній квартирі приблизно 23 роки тому. Дитина зазначила, що на фотографії була вона, а її вік на той момент становив приблизно 1011 років. За її словами, подія могла відбуватись у період, коли був карантин через коронавірус, і в той час вона перебувала вдома разом із батьком, при цьому інших осіб у квартирі не було. Потерпіла також зазначила, що на фотографії вона була одягнена у футболку, однак точну пору року або інші деталі події пригадати не змогла. На запитання психолога щодо причин, чому вона тримала «огурчик», потерпіла пояснила, що не пам`ятає, оскільки це було давно. Вона зазначила, що до моменту, поки їй не показали відповідну фотографію, вона про ці події не згадувала.

Згідно висновку психолога за результатами проведення опитування ОСОБА_4 від 20.12.2024 року, згідно якого за результатами допиту ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що дівчинка була відкрита до взаємодії з психологом при спілкуванні на нейтральні і безпечні теми для психіки дитини. Коли ставились питання, які могли стосуватись кримінально значимої події по відношенню до дитини, Анна одразу відповідала: «Та я не помню» і намагалась перевести тему спілкування на більш нейтральну. В подальшому описуючи спогади про психотравмувальну подію, вона використовувала евфемінізми (папин огурчик, вареник), це може свідчити про те, що дитина на момент кримінально значимої події, могла не розуміти характеру значення сексуальної дії з боку батька. Під час допиту спостерігалась наявна синхронність між вербальними і невербальними проявами, які можуть свідчити про інтенсивні хвилювання дитини, та мати ознаки сорому із-за досвіду пережитих травмувальних подій для психіки дитини.

Вирішуючи питання про належність та допустимість в якості доказу протоколу повторного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_4 від 01.11.2024 року та долученої до нього стенограми допиту, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, додатковий допит малолітньої потерпілої ОСОБА_4 проведено 01.11.2024 року з дотриманням вимог статей 55, 56, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України у спеціально облаштованому приміщенні («зеленій кімнаті») за участю законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 та психолога ОСОБА_17 . Протокол допиту складений уповноваженою службовою особою, містить необхідні реквізити процесуального документа та відображає хід і зміст проведеної слідчої дії.

Суд враховує, що допит малолітньої потерпілої під час досудового розслідування не проводився у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Водночас положення зазначеної норми передбачають можливість проведення допиту потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні як виняткову процесуальну форму отримання показань, однак не встановлюють обов`язковості проведення такого допиту у кожному випадку.

Сам по собі факт непроведення допиту малолітньої потерпілої у порядку ст. 225 КПК України не свідчить про недопустимість отриманих під час досудового розслідування показань, якщо такий допит проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та прав учасників кримінального провадження.

Як убачається з протоколу слідчої дії, під час проведення допиту були забезпечені гарантії захисту прав малолітньої потерпілої, зокрема участь законного представника та психолога, а також створені умови для вільного викладення дитиною відомих їй обставин. Будь-яких даних про застосування до потерпілої незаконного впливу, примусу або навіювання під час проведення допиту матеріали кримінального провадження не містять.

Крім того, відомості, викладені у протоколі допиту, узгоджуються з висновком психолога за результатами проведення опитування ОСОБА_4 від 20.12.2024 року, згідно з яким під час обговорення обставин, що можуть стосуватися кримінально значимої події, у дитини спостерігалися вербальні та невербальні прояви хвилювання, що може свідчити про переживання нею психотравмувальної події. При описі подій дитина використовувала евфемізми, зокрема «огурчик» та «вареник», що може свідчити про її вікові особливості сприйняття та нерозуміння характеру відповідних дій на момент їх вчинення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що протокол повторного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_4 від 01.11.2024 року та долучена до нього стенограма допиту отримані у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, містять відомості про обставини, які входять до предмета доказування у даному кримінальному провадженні, а тому є належними та допустимими доказами і можуть бути прийняті судом як докази, на оцінці яких ґрунтується висновки суду.

Оцінка показань обвинуваченого ОСОБА_3 та загальні висновки суду щодо доведеності його винуватості у вчинені інкримінованих йому злочинів.

Враховуючи сукупність вищезазначених доказів, досліджених судом під час судового розгляду, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 , надані ним у судовому засіданні, якими він повністю заперечував свою причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_3 стверджував, що не виготовляв порнографічних матеріалів, не вчиняв сексуальних дій щодо своєї малолітньої доньки, а також зазначав, що на відеозаписах зображені не він і не його дитина. Разом із тим ці твердження спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Зокрема, відповідно до протоколу перегляду компакт-диску з відеозаписом, отриманим з Інтернет-ресурсу, який містить відеоматеріали з ознаками дитячої порнографії від 17.10.2024 року, під час перегляду відеоматеріалів обвинувачений надавав коментарі щодо зафіксованих подій та повідомив, що на відеозаписі зображена його малолітня донька ОСОБА_20 , якій на той момент було приблизно 910 років. При цьому він детально описав обставини подій, які, за його словами, відбувалися восени 2021 року за місцем їх проживання, коли вони перебували вдома удвох.

Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що обвинувачений фактично визнав свою участь у зафіксованих на відеозаписі подіях, детально описавши обставини їх вчинення, зокрема характер своїх дій та дій малолітньої дитини. Таким чином, наведені ним під час досудового розслідування пояснення прямо суперечать його показанням, наданим у судовому засіданні.

Крім того, суд бере до уваги, що під час досудового розслідування, та судового розгляду ОСОБА_3 неодноразово змінював свою позицію щодо обставин події, а також, посилаючись на положення статті 63 Конституції України, відмовлявся від надання показань та участі у проведенні слідчих експериментів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого, надані у судовому засіданні, є непослідовними, суперечать іншим дослідженим доказам у справі, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення як достовірні.

Таким чином суд, на підставі ст. 94 КПК України дослідивши всі обставини справи та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч.4 ст.301-1, ч.4 ст.152 КК України доведена у повному обсязі, що утворює законні підстав для визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченню.

4. Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66, КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 при вчинені ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

5. Мотиви призначення покарання.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152 КК України, які відповідно до вимог кримінального закону відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого.

ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно з висновком комісії судово-психіатричних експертів № 600-к від 12.11.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 у період інкримінованих йому діянь не виявляв будь-якого психічного розладу та не виявляє його і на даний час, у зв`язку з чим міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час за своїм психічним станом він також здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд також враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має двох неповнолітніх доньок, офіційно не працевлаштований.

Разом з тим суд враховує, що кримінальні правопорушення вчинені відносно його малолітньої на той час доньки ОСОБА_4 , що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності вчинених дій.

Вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення посягають на моральні засади суспільства, статеву свободу та статеву недоторканість малолітньої особи, а також пов`язані з виготовленням і розповсюдженням матеріалів, що містять дитячу порнографію, що становить підвищену суспільну небезпечність. Особливо тяжким є кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України, оскільки воно пов`язане з вчиненням дій сексуального характеру щодо малолітньої особи, яка через свій вік є беззахисною та потребує особливого захисту з боку держави. Крім того, вчинення таких дій батьком щодо власної малолітньої доньки свідчить про грубе порушення моральних та сімейних обов`язків і значно підвищує ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у судовому засіданні не визнав, щирого каяття у вчиненому не висловив, що на переконання суду вказує на відсутність у обвинуваченого внутрішніх психологічних чинників, що спонукають на переоцінку своєї поведінки і особистого прагнення до позитивних змін у свідомості та формування готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, відповідної усталеним моральним нормам суспільства.

З урахуванням наведеного, характеру та ступеня суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, їх тяжкості, даних про особу обвинуваченого, а також відсутності обставин, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних статей Кримінального кодексу України.

При цьому, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду не проявив ознак каяття, усвідомлення своїх дій та їх негативних наслідків, не здійснив переоцінку своїх переконань та цінностей, що могло б вказувати на самостійне виправлення, суд вважає, що достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим ОСОБА_3 так і іншими особами, йому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до максимальної межі, передбаченої санкціями статей обвинувачення з визначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, згідно правил ч. 1 ст. 70 КК України.

Крім того, враховуючи характер та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, спрямованих проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, а також зважаючи на підвищений ступінь суспільної небезпечності таких діянь і необхідність запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 55 КК України застосувати до ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з вихованням, навчанням, доглядом за дітьми та будь-якою діяльністю, пов`язаною з роботою з малолітніми та неповнолітніми, строком на три роки, що відповідає меті покарання та спрямоване на недопущення подібних правопорушень у майбутньому.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

У рамках досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були проведені наступні експертизи:

-комплексна комп`ютерно-технічна та судова мистецтвознавча експертиза № КСЕ-19/104-24/20330 від 17.06.2024 року, вартість проведення якої становить 13 252 грн 40 коп.;

-комплексна комп`ютерно-технічна та судова мистецтвознавча експертиза № КСЕ-19/104-24/20332 від 17.06.2024 року, вартість проведення якої становить 15 145 грн 60 коп.;

-комплексна комп`ютерно-технічна та судова мистецтвознавча експертиза № КСЕ-19/104-24/20320 від 10.06.2024 року, вартість проведення якої становить 15 145 грн 60 коп.;

-судова портретна експертиза № СЕ-19/105-24/6562-ФП від 20.09.2024 року, вартість проведення якої становить 3 786 грн 40 коп.;

-судова мистецтвознавча експертиза № СЕ-19/104-24/41396-МЗ від 11.10.2024 року, вартість проведення якої становить 3 183 грн 60 коп.

Таким чином, загальна сума документально підтверджених витрат на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні становить 50 513 грн 60 коп., які відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Разом із тим, у межах досудового розслідування також були проведені наступні експертизи:

-комплексна комп`ютерно-технічна та судова мистецтвознавча експертиза № КСЕ-19/104-24/20321 від 10.06.2024 року, вартість проведення якої становить 7 572 грн 80 коп.;

-комплексна комп`ютерно-технічна та судова мистецтвознавча експертиза № КСЕ-19/104-24/20317 від 04.06.2024 року, вартість проведення якої становить 7 572 грн 80 коп.;

-комплексна комп`ютерно-технічна та судова мистецтвознавча експертиза № КСЕ-19/104-24/20323 від 11.06.2024 року, вартість проведення якої становить 15 145 грн 60 коп.

Разом з тим судом встановлено, що результати зазначених експертиз не містять доказової інформації, яка була покладена в основу обвинувального вироку, та не використовувалися стороною обвинувачення для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що необхідність проведення зазначених експертиз була зумовлена ходом досудового розслідування, однак їх результати не набули доказового значення для встановлення обставин кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати на проведення вказаних експертиз не підлягають стягненню з обвинуваченого, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають віднесенню на рахунок держави.

Речові докази, якими визнані:

-DVD-R диск, на якому в кореневому каталозі записано 2 відеофайли під назвами: «VID_20201122_213831» тривалістю 00:00:27 та «VID_20201122_214548-usersporn.com» тривалістю 00:01:45, підлягає зберіганню у матеріалах кримінального провадження;

-жорсткий магнітний диск фірми виробника «Toshiba», модель «DT01ACA100», серійний номер «956NZSSNSWKT187», та жорсткий магнітний диск фірми виробника «Hitachi», модель «HDP725032GLA360», серійний номер «RG04M03C», які передані на зберігання до камери схову ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція від 17.07.2024 року №165724), підлягають знищенню;

-мобільний телефон марки «ZTE», модель «Blade A7 2019», який використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації в дохід держави відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 301-1 КК України чотири роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з вихованням, навчанням, доглядом за дітьми та будь-якою діяльністю, пов`язаною з роботою з малолітніми та неповнолітніми, строком на три роки;

- за ч.4 ст. 301-1 КК України одинадцять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з вихованням, навчанням, доглядом за дітьми та будь-якою діяльністю, пов`язаною з роботою з малолітніми та неповнолітніми, строком на три роки;

- за ч. 4 ст. 152 КК України тринадцять років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання у вигляді тринадцяти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з вихованням, навчанням, доглядом за дітьми та будь-якою діяльністю, пов`язаною з роботою з малолітніми та неповнолітніми, строком на три роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з 14 жовтня 2024 року, до дня набрання цим вироком законної сили.

Включити інформацію про ОСОБА_3 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз, а саме: комплексної комп`ютерно-технічної та судової мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20330 від 17.06.2024 року, вартість проведення якої становить 13 252 грн 40 коп.; комплексної комп`ютерно-технічної та судової мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20332 від 17.06.2024 року, вартість проведення якої становить 15 145 грн 60 коп.; комплексної комп`ютерно-технічної та судової мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20320 від 10.06.2024 року, вартість проведення якої становить 15 145 грн 60 коп.; судової портретної експертизи № СЕ-19/105-24/6562-ФП від 20.09.2024 року, вартість проведення якої становить 3 786 грн 40 коп.; судової мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/41396-МЗ від 11.10.2024 року, вартість проведення якої становить 3 183 грн 60 коп. Усього стягнути витрати на проведення експертиз у сумі 50 513 (п`ятдесят тисяч п`ятсот тринадцять) гривень 60 копійок.

Витрати на проведення експертиз, а саме: комплексної комп`ютерно-технічної та судової мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20321 від 10.06.2024 року, вартість проведення якої становить 7 572 грн 80 коп.; комплексної комп`ютерно-технічної та судової мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20317 від 04.06.2024 року, вартість проведення якої становить 7 572 грн 80 коп.;комплексної комп`ютерно-технічної та судової мистецтвознавчої експертизи № КСЕ-19/104-24/20323 від 11.06.2024 року, вартість проведення якої становить 15 145 грн 60 коп. Усього витрати на проведення зазначених експертиз становлять 30 291 (тридцять тисяч двісті дев`яносто одну) гривню 20 копійок, - віднести на рахунок держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

DVD-R диск, на якому в кореневому каталозі записано два відеофайли під назвами «VID_20201122_213831» тривалістю 00:00:27 та «VID_20201122_214548-usersporn.com» тривалістю 00:01:45, зберігати у матеріалах кримінального провадження;

жорсткий магнітний диск фірми виробника «Toshiba», модель «DT01ACA100», серійний номер «956NZSSNSWKT187», та жорсткий магнітний диск фірми виробника «Hitachi», модель «HDP725032GLA360», серійний номер «RG04M03C», які передані на зберігання до камери схову ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція від 17.07.2024 року № 165724), знищити;

мобільний телефон марки «ZTE», модель «Blade A7 2019», який використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскувати в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_21