Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 січня 2011 р. № 2/34
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін –головуючого,
Є.Чернов
В. Цвігун
розглянув касаційну скаргуГлибоцької селищної ради
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 18 жовтня 2010 р.
у справі№ 2/34 господарського суду Чернівецької області
за позовомГлибоцької селищної ради
доСлужби автомобільних доріг в Чернівецькій області –ДП "Чернівецький облавтодор"
провизнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з частиною п'ятою ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскаржувана постанова апеляційної інстанції прийнята 18.10.2010 р., тому строк на її касаційне оскарження закінчився 08.11.2010 р.
23.11.2010 р. скаржником подано касаційну скаргу від 22.11.2010 р. № 627, що вбачається з конверта рекомендованого поштового відправлення Глибока № 6040000400762 (вх.ВГСУ № 28183 від 17.01.2011 р.), тобто з пропуском встановленого строку.
Скаржник просить відновити пропущений строк з огляду на обставини порушення апеляційною інстанцією строку відправлення постанови, встановленого ст. 105 ГПК України, отримання оскаржуваної постанови лише 01.11.2010 р. після проведення чергових виборів селищної ради та селищного голови, визнання повноважень новообраного селищного голови 17.11.2010 р..
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, як стверджує сам скаржник оскаржувана постанова апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р. отримана ним 01.11.2010 р., однак скарга подана лише 23.11.2010 р..
Скаржником не наведено доводів, що свідчать про об'єктивну неможливість подання касаційної скарги в період 01.11.2010 р. –08.11.2010 р.
Касаційна інстанція не приймає до уваги доводи скаржника в обґрунтування причин пропуску строку, оскільки заявником не надано доказів не повноважності селищної ради, яка є учасником спору, за нормами ст. 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в період після прийняття оскаржуваної постанови апеляційної інстанції. Обставини виборів селищної ради та селищного голови, визнання повноважень селищного голови лише 17.11.2010 р. не впливають на обов'язок дотримання скаржником вимог процесуального закону.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті.
Зважаючи на викладене, керуючись статтями 86, 107-109, 111, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання Глибоцької селищної ради про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.
Касаційну скаргу Глибоцької селищної ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р. у справі № 2/34 господарського суду Чернівецької області не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Повернути на користь Глибоцької селищної ради з Державного бюджету України, рахунок 31113095700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922, МФО 820019, банк отримувача ГУДК України у м. Києві, 43 (сорок ри) грн. державного мита, що сплачені згідно квитанції № 33681 від 23 листопада 2010 року.
Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун
Судове рішення № 13650599, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 18.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/34. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: