Ухвала суду № 136504627, 06.05.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

06 травня 2026 року Справа № 915/1030/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури,

в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради,

до відповідача: фізичної особи-підприємця Лавщенко Алли Ігорівни,

про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення штрафних санкцій, -

в с т а н о в и в:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради до фізичної особи-підприємця Лавщенко Алли Ігорівни за такими вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду від 09.12.2024 №2 до договору від 16.02.2024 №27, укладеного між Чорноморською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Лавщенко Аллою Ігорівною;

- визнати недійсною додаткову угоду від 29.01.2025 №3 до договору від 16.02.2024 №27, укладеного між Чорноморською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Лавщенко Аллою Ігорівною;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Лавщенко Алли Ігорівни на користь Чорноморської сільської ради 111611,80 грн штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 26.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

При цьому, судом прийнято до уваги, що згідно п.п.1, 4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно п.п.1,2,4,5 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За приписами ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В той же час згідно ч.5 ст.13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим за ч.1 ст.177 ГПК України визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є з одним із завдань підготовчого провадження.

Натомість відповідно до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Так, нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи по суті після закриття підготовчого провадження.

Однак, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, з огляду на наведені правові позиції Верховного Суду, які підлягають застосуванню з урахуванням ч.4 ст.236 ГПК України, господарський суд приходить до висновку про можливе повернення, за наявності певних обставин, до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, виникнення додаткових обставин, які підлягають дослідженню судом, враховуючи, що даний випадок є винятковим та потребує здійснення дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення по справі, суд вважає необхідним повернути справу на стадію підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.

В обґрунтування вимог у даній справі прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди укладено всупереч вимогам п.4 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сторонами необґрунтовано продовжено строк дії договору та терміни виконання робіт. У зв`язку з цим, за позицією прокурора, спірні додаткові угоди суперечать вимогам закону і, відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними. Також прокурор вважає, що прострочення виконання робіт є підставою для стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 111611,80 грн.

При цьому, судом встановлено, що колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.02.2026 справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду існує необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №916/1199/25, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.04.2026 прийнято до розгляду справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025.

У відповідності до ч.4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Згідно ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України у такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи підстави подання позову, з огляду на те, що правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/270/25, зокрема, щодо застосування статей 15, 16 ЦК України у подібних правовідносинах, може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.

Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №916/270/25 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості.

Керуючись ст.ст.2, 13, 177, 182, п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.232, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повернути справу зі стадії розгляду по суті на стадію підготовчого провадження.

2. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення повного тексту постанови.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 13.05.2026.

Суддя М.В.Мавродієва