Постанова № 13650336, 19.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 р. № 41/153пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,

суддівКостенко Т.Ф.,

Сибіги О.М. (доповідач)

розглянувши матеріали

касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю „Кронас”, м. Донецьк

на постановуДонецького апеляційного господарського суду

від 17.11.2010 року

у справі господарського суду Донецької області

за позовомПрокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м. Донецьк

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Кронас”, м. Донецьк

Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк

провнесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.09.2006 року в частині викладення в новій редакції пунктів 4, 8, 10

за участю

прокуратури: Говоруха О.О., посвідчення № 221

позивача: Головченко О.І., довіреність від 13.03.2010 року № 01/13-09

відповідача: не зявились

третьої особи: Головченко О.І., довіреність від 24.11.2010 року № 2308

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Київського району м. Донецька звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Донецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Кронас” (далі за текстом ТОВ „Кронас”) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) площею 4419 кв.м. по вул. Ціолковського,9 від 13.09.2006 року, укладеного між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Кронас”, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 02.10.2006 року №040614600143 в частині викладення пунктів 4, 8, 10 в наступній редакції:

пункт 4: „4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) з 01.01.2010 року становить 5 789 553 гривні 95 копійок”; пункт 8: „8. Орендна плата вноситься орендарем з 01.01.2010 року у грошовій формі та в розмірі 3,0 відсотка від нормативної грошової оцінки і становить 173 686 гривень 62 копійки на рік”;

пункт 10: „10. Орендна плата вноситься на бюджетний рахунок місцевого бюджету Київського району номер рахунку 33217812700006 в ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687001, МФО 834016, код бюджетної класифікації 13050200 у розмірі 173 686 гривень 62 копійки на рік, рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця”.

18.08.2010 року позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою від 17.08.2010 року про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) площею 4419 кв.м. по вул. Ціолковського,9 від 13.09.2006 року, укладеного між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Кронас”, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 02.10.2006 року №040614600143 в частині викладення пунктів 4, 8, 10 в наступній редакції:

пункт 4: „4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) становить 5 789 553 гривні 95 копійок”;

пункт 8: „8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 2,0 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки”;

пункт 10: „10. Орендна плата вноситься на бюджетний рахунок місцевого бюджету Київського району номер рахунку 33217812700006 в ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687001, МФО 834016, код бюджетної класифікації 13050200, рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця”.

Заяву позивача від 17.08.2010 року про зміну предмету позову господарським судом Донецької області було залишено без розгляду, оскільки, всупереч вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України, її подано до суду після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року було частково задоволено позов Прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до ТОВ „Кронас” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення в частині викладення в новій редакції пунктів 4, 8, 10.

Рішенням суду було внесено зміни до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) площею 4419 кв.м., по вул. Ціолковського,9 від 13.09.2006 року, укладеного між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Кронас”, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 02.10.2006 року №040614600143 в частині викладення в новій редакції пунктів 4, 8, 10.

Пункт 4 договору викладено в новій редакції: „4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) становить 5 789 553 гривень 95 копійок”.

Пункт 8 договору викладено в новій редакції: „8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 2,0 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки”.

Пункт 10 договору викладено в новій редакції: „10 Орендна плата вноситься на бюджетний рахунок місцевого бюджету Київського району м. Донецька р/р 33217812700006 в ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687001, МФО 834016, код бюджетної класифікації 13050200, рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця”.

В іншій частині позовних вимог місцевим господарським судом було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від від 17.11.2010 року апеляційну скаргу ТОВ „Кронас” залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, ТОВ „Кронас” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Прокуратурою, позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відзиву на касаційну скаргу подано не було. Прокурор, представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечили та просили судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач згідно з приписами ст.1114 ГПК України був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористався передбаченим законом правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.09.2006 року між виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавцем) та ТОВ „Кронас” (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4419 кв.м. несільськогосподарського призначення для реконструкції частини будівлі критої стоянки під складські і виробничі приміщення з прибудовою адміністративних приміщень та їх подальшою експлуатацією, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по вул. Ціолковського, 9 (далі за текстом Договір оренди). За даним Договором оренди позивачу було передано земельну ділянку (кадастровий номер 1410136900:00:040:0001) на строк до 16.08.2011 року (п. 7 Договору).

Пунктом 4 Договору оренди нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки було визначено у розмірі 3 607 218 грн. 04 коп. за довідкою № Ю-1676/2006 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданою 15.03.2006 року Донецьким міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Відповідно до п. 8 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 2,0 відсотка від нормативної грошової оцінки протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця та становить 72 144грн. 36 коп. на рік.

Рішенням Донецької міської ради від 23 липня 2009 року № 35/37, з урахуванням висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему України від 12.03.2009 року № 124-09, затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Донецька, що застосовується з 01.01.2010 року та введено в дію середню базову вартість 1 кв.м. земель в м. Донецьку у розмірі 248,80 грн.

Листом № 01/12-864 від 11.02.2010 року позивач направив на адресу відповідача проект Договору про внесення змін і доповнень в договір оренди земельної ділянки від 13.09.2006 року з пропозицією укласти договір про внесення змін з його подальшим нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією у встановленому порядку.

Наведений проект Договору було отримано відповідачем 29.03.2010 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 2077233.

Однак, як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповіді на наведену пропозицію укласти Договір позивач не отримав, а, отже, між ним та відповідачем не було досягнуто згоди щодо внесення відповідних змін до спірного договору.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 13 Закону України „Про плату за землю”(чинного на час прийняття оскаржуваних рішень) визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди земельної ділянки.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України „Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Рішенням Донецької міської ради від 23 липня 2009 року № 35/37 з урахуванням висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему України від 12.03.2009 року № 124-09 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Донецька, що застосовується з 01.01.2010 року, та введено в дію середню базову вартість 1 кв. м. земель в м. Донецьку у розмірі 248,80 грн. Зазначене рішення є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, в Договорі оренди від 13.09.2006 року передбачено випадки, за наявності яких розмір орендної плати підлягає перегляду.

Так, пунктом 11 Договору оренди до них віднесено: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку і орендної плати, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 30 Закону України „Про оренду землі ” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, як вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, спірний Договір оренди містить умови, при наявності яких розмір орендної плати підлягає перегляду.

Крім того, з огляду на положення статті 7 Закону України „Про плату за землю” (чинного на час прийняття оскаржуваних рішень), ст. 21 Закону України „Про оренду землі ”, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, що призводить до обовязковості внесення змін до Договору оренди землі у відповідній частині.

До того ж, необхідно відзначити, що перелік підстав для зміни розміру орендної плати у п. 11 Договору не є вичерпним.

Відповідно до ч. 2 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Крім того, матеріалами справи підтверджено факт направлення позивачем листа на адресу відповідача з пропозицією про несення змін до пунктів 4, 8, 10 спірного Договору оренди та ігнорування відповідачем зазначеної пропозиції.

Оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, та сторонами в Договорі оренди визначена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, суд касаційної інстанції вважає, що законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 06.12.2010 року у справі № 2-1/10068-2008.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, що позивачем та прокурором не наведено достатніх підстав для зміни договору у заявленій редакції, зокрема, пункт 8 наявного Договору оренди не містить узгодженої ставки орендної плати в розмірі 3,0 відстотка.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди дійшли вірного висновку про часткове задоволення позову.

Посилання ТОВ „Кронас” в касаційній скарзі на ігнорування господарськими судами клопотання відповідача від 29.07.2010 року № 87/юр про зупинення провадження у справі спростовується наявними у матеріалах справи ухвалами господарського суду Донецької області від 05.08.2010 року та від 20.08.2010 року.

Крім того, доводи, викладені в касаційній скарзі відповідача, вже були предметом перегляду в апеляційному господарському суді та обгрунтовано ним відхилені.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і обєктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, зясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у звязку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Кронас” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2010 року у справі № 41/153пд залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2010 року у справі № 41/153пд залишити без змін.

3. Копію постанови Вищого господарського суду України надіслати учасникам процесу.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді:

Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга