Рішення № 136501519, 14.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/9052/25

Провадження 2/465/1204/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КВР Транс» (код ЄДРПОУ: 44958412, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого буд. 18, офіс 504, зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за договором позики,

с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року (вх.№ 31936/25) представник позивача, адвокат Ярош В.В., через систему «Електронний суд», звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 04.04.2025, у розмірі 37 391,48 грн, що складається із:

37 200,00 грн основної заборгованості (залишку суми неповерненої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги);

174,58 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ;

16,9 грн 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

З урахуванням заяви про усунення недоліків, підставою позову є порушення прав позивача невиконанням відповідачем умов Договору про надання позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги), укладеного 04.04.2025 між ним як позикодавцем та відповідачем, як користувачем допомоги. За умовами Договору, позика надається в розмірі 56 000,00 грн на безоплатній основі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок користувача, із встановленням строків її повернення, шляхом здійснення відповідачем щомісячних обов`язкових платежів. Позивач своє зобов`язання виконав повністю, надавши відповідачу позику у розмірі 56 000,00 грн. Однак, відповідач, після часткового виконання зобов`язання з повернення позики у розмірі 18 800,00 грн, допустив прострочення у поверненні чергових платежів, а тому позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів, проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. З урахуванням викладеного, ТОВ «КВР Транс» просило стягнути з відповідача на свою користь 37 200,00 грн основної заборгованості за договором, 174,58 грн пені, 16,9 грн 3% річних.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків (а.с. 15-16).

24 жовтня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 17-30).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 32-33).

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористалась, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судові засідання у справі призначалися неодноразово.

У чергове судове засідання, призначене на 14.05.2026, сторони повторно не з`явились, явки своїх представників не забезпечили, про час і місце розгляду повідомлялися належним чином, що у відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, просив про розгляд справи без його участі (а.с. 53-58).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

4 квітня 2025 року між ТОВ «КВР Транс», як позикодавцем та відповідачем, як користувачем було укладено Договір про надання позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) (надалі Договір) (а.с. 7).

Відповідно до 1.1. Договору позикодавець надає користувачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а користувач зобов`язується повернути надані йому грошові кошти позикодавцю, у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Нарахування процентів за цим Договором не передбачається, у зв`язку із чим цей Договір вважається безпроцентним (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, розмір поворотної фінансової допомоги, яка надається позикодавцем користувачу за Договором, становить 56 000,00 грн.

Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем користувачу у безготівковому порядку, шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок користувача, визначений цим Договором (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору, користувач зобов`язується повернути позикодавцю надану за Договором поворотну фінансову допомогу у повному розмірі такими платежами і в такий термін:

4 670,00 грн - до 04.05.2025 (п.3.3.1. Договору);

4 670,00 грн - до 04.06.2025 (п.3.3.2. Договору);

4 670,00 грн - до 04.07.2025 (п.3.3.3. Договору);

4 670,00 грн - до 04.08.2025 (п.3.3.4. Договору);

4 670,00 грн - до 04.09.2025 (п.3.3.5. Договору);

4 670,00 грн - до 04.10.2025 (п.3.3.6. Договору);

4 670,00 грн - до 04.11.2025 (п.3.3.7. Договору);

4 670,00 грн - до 04.12.2025 (п.3.3.8. Договору);

4 670,00 грн - до 04.01.2026 (п.3.3.9. Договору);

4 670,00 грн - до 04.02.2025 (п.3.3.10. Договору);

4 670,00 грн - до 04.03.2025 (п.3.3.11. Договору);

4 630,00 грн - до 03.04.2025 (п.3.3.12. Договору).

Поворотна фінансова допомога повертається користувачем позикодавцю у безготівковому порядку шляхом перерахування користувачем грошових коштів на рахунок позикодавця, зазначений у Договорі (п. 3.4. Договору).

Користувач має право повертати позикодавцю отриману поворотну фінансову допомогу раніше терміну, визначеного в п.3.3. Договору (п. 3.5. Договору).

За порушення користувачем строку/терміну повернення суми поворотної фінансової допомоги, який визначений згідно з п.3.3. Договору, користувач сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої фінансової допомоги за кожен день прострочення повернення поворотної фінансової допомоги, включаючи день оплати, на підставі письмової претензії позикодавця (п. 4.2. Договору).

У пункті 9 «Реквізити та підписи сторін» наданого суду примірника Договору зазначено:

рахунок позикодавця: НОМЕР_2 ;

рахунок користувача: НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що ТОВ «КВР Транс», через АТ «КРЕДОБАНК» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, та 04.04.2025, за платіжною інструкцією №2598 перерахувало грошові кошти у сумі 56 000,00 грн, із рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3 , із призначенням платежу «надання поворотної безвідсоткової позики згідно договору від 04.04.2025» (а.с. 6).

Відповідач, на виконання умов Договору на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КРЕДОБАНК» здійснив низку платежів:

04.05.2025 сплатив 4 700,00 грн, згідно із платіжної інструкції № ІВ91960584, із призначенням платежу «Повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору» (а.с. 8);

04.06.2025 сплатив 4 700,00 грн, згідно із платіжної інструкції № ІВ94284950, із призначенням платежу «Повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору» (а.с. 8 зворот);

04.07.2025 сплатив 4 700,00 грн, згідно із платіжної інструкції № ІВ96619048, із призначенням платежу «Повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору» (а.с. 9);

04.08.2025 сплатив 4 700,00 грн, згідно із платіжної інструкції № 2500, із призначенням платежу «Повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору, ОСОБА_1 , 3619805718, 2620801 180864000001» (а.с. 9 зворот).

Загальна сума оплат відповідача за платіжними інструкціями 18 800,00 грн.

21 листопада 2025 року ТОВ «КВР Транс» рекомендованим листом з описом вкладення направлено ОСОБА_1 вимогу за вихідним № 21/10-25 від 21.10.2025 про негайне повернення залишку позики у триденний строк (а.с. 24, 28).

Матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_1 вказаної вимоги про повернення ТОВ «КВР Транс» залишку заборгованості за Договором.

Оцінка судом

Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Крім цього, ч. 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленості стосовно істотних умов; б) передання речі однією стороною іншій або вчинення іншої дії (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року у справа № 520/5889/18 (провадження № 61-12967св19), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення позитивної дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Установивши, що відповідно до пункту 3.1 договору позики від 15 вересня 2017 року позикодавець надає позичальнику відповідну частину позики протягом 10 робочих днів після отримання позикодавцем від позичальника заявки про надання частини позики в розмірі відповідно до п. 2.3 цього Договору, а також те, що відповідно до пункту 3.4 зазначеного договору позикодавець надає позику позичальнику готівкою і про отримання відповідної частини суми позики позичальником складається розписка, суд першої інстанції зробив правильний висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що грошові кошти за договором позики від 15 вересня 2017 року не передавались, а тому він є неукладеним. Оскільки договір позики від 15 вересня 2017 року є неукладеними, то з нього для його сторін (ОСОБА_1, ОСОБА_2) не виникло жодних зобов`язань. Оскільки договір № 1с про надання поворотної фінансової допомоги від 18 вересня 2017 року за своїми істотними умовами, змістом прав та обов`язків є договором позики, то до нього мають застосовуватись положення статей 1046 - 1053 ЦК України. Установивши, що відповідно до пункту 2.3 договір № 1с про надання поворотної фінансової допомоги від 18 вересня 2017 року поворотна фінансова допомога надається шляхом внесення грошових коштів до каси сторони 2 (ТОВ «СОЮЗ»), або перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторона 2 (ТОВ «СОЮЗ») з особового або іншого рахунку Сторони 1 (ОСОБА_2), суд першої інстанції зробив правильний висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що грошові кошти за договір № 1с про надання поворотної фінансової допомоги від 18 вересня 2017 року не передавались, доказів про сплату (передачу) грошей матеріали справи не містять».

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статі 1046 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом постанови Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 578/970/22, у якій зроблено висновки щодо правової природи договору про надання поворотної фінансової допомоги:

«Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, про що зазначено в частині першій статті 1050 ЦК України» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127744532).

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає доведеним факт перерахування позикодавцем відповідачу коштів у сумі 56 000,00 грн, та враховує факт їх часткового повернення у сумі 18 800,00 грн, а тому вимоги позивача про стягнення із відповідача залишку заборгованості у розмірі 37 200,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення:

174,58 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ;

16,9 грн 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення (речення перше пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

Зокрема, дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, від 12 лютого 2025 року в справі № 758/5318/23); на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (постанови Верховного Суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22, від 21 січня 2025 року в справі № 751/3052/23, від 07 квітня 2025 року в справі № 751/2085/24, від 19 березня 2026 року в справі № 824/111/25.

З урахуванням висновків Верховного Суду про застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до подібних правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн судового збору (а.с. 11, 14).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 37 200,00 грн, що становить 99,45 % (37 200,00 х 100 % : 37 391,48), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 2 409,08 грн потрібно покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВР Транс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВР Транс» 37 200 (тридцять сім тисяч двісті) гривень 00 копійок заборгованості за Договором про надання позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 04.04.2025.

У задоволені решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВР Транс» 2 409 (дві тисячу чотириста дев`ять) гривень 08 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баран О.І.