Рішення № 136501178, 14.05.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/1341/2026

Справа № 199/1403/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі судового засідання Луц А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року до суду звернулось Акціонерного товариства «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерами АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс-Банк».

25.06.2021 ОСОБА_1 через інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг відповідно до Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

25.06.2021 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою, з дотриманням приписів чинного законодавства, було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501333744, на наступних умовах: сума кредиту 21 000 грн., строком на 30 місяців до 25.12.2023, процентна ставка 45% річних, вказаний договір був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов.

Проте, відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за угодою №501333744 від 25.06.2021, у розмірі: 33 969, 26 грн., з яких: - 16 911, 08 грн. сума заборгованості за кредитом; 17 058, 18 грн. заборгованість за відсотками.

Враховуючи вище викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 33 969, 26 грн., а також судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 266, 59 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 24.10.2025 цивільну справу ЄУН 199/11403/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05.03.2026 позовну заяву задоволено частково.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09.04.2026 заочне рішення від 05.03.2026 у вказаній справі скасовано.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області 13.04.2026 по вказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справи за його відсутності.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явилась, в особі свого представника Сікорської І.С. надала до суду відзив на позову заяву в якому просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки на її переконання в матеріалах справи відсутня підписана відповідачем оферта.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, відповідачка ініціювала процес активації картки із використанням системи Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримала від банку ОТП пароль аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 2888 (а.с. 30).

З огляду на викладене судом встановлено, що ОСОБА_1 25.06.2021 було підписано оферту на укладання угоди про надання кредиту №501333744 на підставі договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» на наступних умовах: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 21 000 грн., відсоткова ставка - 45 % річних, строком на 30 місяців, дата повернення кредиту 25.12.2023 (а.с. 25-26)

25.06.2021 АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання кредиту №501333744 від 25.06.2021 на вищезазначених умовах, що підтверджується копіями відповідних документів, що містяться у матеріалах справи (а.с. 27-29)

Відповідно до меморіального ордера № 353514289 від 25.06.2021 та виписки по особовому рахунку встановлено, що АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за угодою про надання кредиту №501333744 від 25.06.2021 виконало у повному обсязі (а.с. 31, 32-52)

Із наданого розрахунку заборгованості позивачем вбачається, що відповідачка здійснювала платежі в рахунок оплати заборгованості за угодою №501333744 від 25.06.2021, за тілом кредиту та відсотках, передбачених вищезазначеною угодою (а.с. 53)

Проте, з невідомих причин, подальші свої зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк» виконувати перестала, у зв`язку із чим у неї виникла заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що після здійснених оплат відповідачкою загальна сума заборгованості за тілом кредиту становить 16 912 грн., а сума відсотків, яка має бути стягнена з відповідачки за користування кредитом становить 13 333,01 грн., відповідно до розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

З приводу доводів представника відповідача про непідписання Оферти на укладення угоди про надання кредиту №501333744 від 25.06.2021, то вони спростовуються наведеними вище матеріалами справи

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. '

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2 ст. 615 ЦК України).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків , їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2156, 81 грн.

Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, не може стягнути з відповідачки вказані кошти, оскільки матеріали справи не містять підтвердження позивачем понесених витрат на професійну правову допомогу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості за угодою про надання споживчого кредиту №501333744 від 25.06.2021 в сумі 30 245 грн. (тридцять тисяч двісті сорок п`ять гривень).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2156, 81 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят шість грн. 81 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Мінгазов