Постанова № 13650025, 13.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 січня 2011 р. № 4/4-10

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівДанилової Т.Б.,

Ходаківської І.П. (доповідач),

розглянувши

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"

на постанову від 05.08.2010 Харківського апеляційного господарського суду

у справі №4/4-10 господарського суду Сумської області

за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"

до Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"

проСтягнення 27 406 534,21грн.

За участю представників сторін:

Від позивача- Гамей В.В. (дов. №02-04/969 від 08.12.10)

Від відповідача- не з*явились

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.04.2010 року (головуючий суддя Лугова Н.П., судді Шевченко П.І., Лиховид Б.І.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ВАТ "Сумихімпром" на користь АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" 27 406 534,21 грн. заборгованості, звернувши стягнення на предмет іпотеки згідно укладеного між АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" та ВАТ "Сумихімпром" іпотечним договором від 09.06.2004: нежиле приміщення (цех по виробництву двоокису титану №2 з зарядною станцією, цегла, залізобетон –літери Б, Б1-1) загальною площею 20328 кв.м з обладнанням та інвентарем зазначеним в додатку №1 до вищезазначеного договору, який є невід’ємною складовою частиною договору, загальною вартістю за погодженням сторін 24350000,00 грн., що розташоване на земельній ділянці Сумської міської ради площею 483,4994 га (державний акт на право постійного користування землею виданий Сумською міською радою 04.07.1997 на підставі рішення 19.05.1994 №262, зареєстрований в Книзі записів державних актів №169) за адресою: Україна, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12, що належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, виданого Сумською міською радою 20.06.2001 на підставі рішення №34 від 19.06.2001, право власності на яке зареєстроване згідно з реєстраційним написом на право встановлювальному документі ДКП СООБТІ від 21.06.2001 (реєстрова книга №20, реєстраційний номер №884, сторінка 60), а також витягом з реєстру права власності. Відомості про іпотеку зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна згідно з витягом №10301391 від 04.12.2006 та в Державному реєстрі іпотек згідно з Витягом №9969518 від 04.12.2006.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.10 у складі: Фоміної В.О., Бабакової Л.М., Кравець Т.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ВАТ "Сумихімпром" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Обгрунтовуючи касаційну скаргу, ВАТ "Сумихімпром" посилається на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.05.2006 року №01-8/1114 та Рішення Конституційного суду України від 10 червня 2003 року по справі № 1-11/2003.

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 09 червня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 750/1-146 з додатковими угодами №№ 1 від 16.06.2004 року, 2 від 20.09.2004 року, 3 від 07.12.2005 року, 4 від 17.05.2005 року, 5 від 24.01.2005 року, 6 від 16.02.2005 року, 7 від 06.04.2005 року, 13 від 24.052007 року. Відповідно до п.1.1 договору кредитор (позивач) зобов*язався надати позичальнику (відповідач) у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредит)(п.1.1договору).

Згідно з п.1.1.1 договору надання кредиту передбачалось надавати траншами в межах максимального ліміту заборгованості до 15000000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 09 червня 2007 року.

Пунктом 1.3 договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх обов*язків щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів ,комісій,можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги сторони повинні були укласти іпотечний договір.

Судами також встановлено, що відповідачем при укладанні договору надання кредиту від Міністерства промислової політики України було отримано дозвіл № 10/9-1-999 від 20.05.2004 року на заставу майна –цеху по виробництву двоокису титану № 2 ,який знаходиться за адресою : м.Суми, вул. Харківська,п/в 12, оскільки відповідач належить до сфери управління Міністерства промислової політики та входить до Переліку підприємств, установ та організацій Мінпромполітики (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 453), є підприємством загальнодержавної власності, в якому 100% акцій належить державі.

09 червня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, до якого укладались додаткові угоди №1 від 23.02.2005 року, №2 від 06.04.2005 року.

За умовами договору предметом іпотеки є нежиле приміщення (цех по виробництву двоокису титану №2 з зарядною станцією, цегла, залізобетон –літери Б, Б1-1) загальною площею 20328 кв.м з обладнанням та інвентарем зазначеним в додатку №1 до вищезазначеного договору, який є невід’ємною складовою частиною договору, що розташоване на земельній ділянці Сумської міської ради площею 483,4994 га (державний акт на право постійного користування землею виданий Сумською міською радою 04.07.1997 на підставі рішення 19.05.1994 №262, зареєстрований в Книзі записів державних актів №169) за адресою: м.Суми, вул. Харківська, п/в 12, що належить іпотекодавцю.

Як встановлено судами, відповідач не виконав своїх обов*язків по своєчасному поверненню кредиту, процентів, відсотків, комісій внаслідок чого заборгованість відповідача склала 27 406 534,21 грн.

Відповідно до п.2.4.3 Іпотечного договору іпотекодержатель (позивач) має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем (відповідач) основного зобов*язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Основним зобов*язанням у розумінні Іпотечного договору, зокрема, п.1.4 є повернення кредиту, сплата процентів, сплата можливої неустойки та інших витрат позивача.

Частинами 1, 3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки.

В зв*язку з викладеним, суди правильно дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Судами зазначено, що відповідач проти наявності заборгованості не заперечує, проте зазначає, що звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки неможливо внаслідок того, що на відчуження його майна розповсюджується мораторій відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", а тому виконання рішення має бути зупинено до закінчення дії мораторію.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Даний Закон поширюється на всі категорії державних підприємств.

Судами встановлено, що на час пред*явлення позову державна частка акцій у статутному фонді відповідача складала 100 %.

Судами також встановлено, що розрахунки позивача виконані вірно, у відповідності до умов договору та діючого законодавства.

Рішенням Конституційного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" вищезазначений Закон визнано конституційним. Крім того, в Рішенні зазначено, що Закон не порушує конституційної вимоги обов*язковості судових рішень, рішення судів про примусове відчуження майна підприємств, ухвалені до і після прийняття Закону, ним не скасовуються, вони залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до вдосконалення механізму примусової реалізації майна.

Таким чином, з дня набрання законної сили судовими рішеннями про примусове відчуження відповідного майна підприємств, зазначених у статті 1 Закону, їх виконання має бути зупинено до закінчення дії мораторію. Тому в цих випадках господарські суди не повинні видавати накази щодо стягнення майна, зазначено в частині першій статті 2 Закону, до закінчення мораторію. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 18.05.2006 року № 01-8/1114.

Тобто, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що виконання рішення має бути зупинено до вдосконалення механізму примусової реалізації майна, як зазначив Конституційний Суд України в своєму Рішенні.

З урахуванням викладеного, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.

Постанову від 05.08.2010 Харківського апеляційного господарського суду у справі №4/4-10 господарського суду Сумської області залишити в силі.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська