Постанова № 136499523, 13.05.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/409/26

номер провадження 3/546/123/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

11 квітня 2026 року о 04 годині 15 хвилин на 300 км а/д Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki SX4, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 7510 № 0298. За результатами проведеного огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, цифровий показник становив 1,95 проміле алкоголю в крові. Органом, який ініціював притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вищевказані дії останнього кваліфіковані як порушення п. 2.9. а) Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також 11 квітня 2026 року о 04 годині 15 хвилин на 300 км а/д Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Suzuki SX4, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, у результаті чого здійснив наїзд на металевий відбійник. Внаслідок ДТП транспортний засіб та металевий відбійник отримали механічні пошкодження. Органом, який ініціював притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вищевказані дії останнього кваліфіковані як порушення вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою суду від 16 квітня 2026 року об`єднані в одне провадження адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 (справа № 546/410/26), ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 546/409/26) та призначене судове засідання на 13 травня 2026 року.

У судове засідання 13 травня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с. 26).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ст. 124 та 130 КУпАП не є обов`язковою.

Заяв чи клопотань щодо розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

протоколом про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 637607 та карткою обліку адміністративного правопорушення від 11 квітня 2026 року, в якому зазначені обставини керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 1, 2);

чеком тестування ОСОБА_1 приладом Alcotest 7510 Drager, у якому зазначено, що результат тестування становив 1,95 проміле алкоголю; з результатом ОСОБА_1 ознайомився, що підтверджується його підписом (а.с. 3);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510 № 0298 Drager, у якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці. За результатами огляду у ОСОБА_1 виявлено 1,95 проміле алкоголю. У графі «З результатами згоден» міститься підпис ОСОБА_1 (а.с. 4);

DVD-диском із відеозаписами порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 . Так, на відеофайлі «export-1ud5q» 00 хв 20 с зафіксовано, що на запитання поліцейського куди рухалися ОСОБА_1 відповів, що їхав на розворот. Також з 05 хв 30 с вказаного відеофайлу зафіксовано, що на запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої останній відповів, що вживав близько 12 години. З 14 хв 30 с зафіксовано, що поліцейський вкотре запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці, після чого відбувалася процедура проведення огляду ОСОБА_1 . Після невдалих спроб пройти огляд з 18 хв 45 с зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан на сп`яніння на місці, за результатами проведення якого було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, цифровий показник становив 1,95 проміле алкоголю в крові. Щодо факту керування транспортним засобом не заперечував та будь-яких зауважень щодо проведеного огляду не висловлював (а.с. 10, 19);

протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 637608 від 11 квітня 2026 року та карткою обліку адміністративного правопорушення від 11 квітня 2026 року, в яких зазначені обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14, 15);

схемою місця ДТП, на якій зображено, зокрема місце наїзду. Дана схема підписана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, зауважень чи заперечень щодо неї ОСОБА_1 не вказував (а.с. 16).

Також були надані письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 5, 17), які написані нерозбірливо у зв`язку з чим встановити їх зміст неможливо, тому суд не бере до уваги вказаний доказ.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Норми ст. 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху визначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п. 12.1. Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Суд зазначає, що у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Отже, аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку положення п. 12.1. Правил дорожнього руху, а також всі докази у справі, з огляду на норми ст. 245, 280 КУпАП, на роз`яснення, які викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 допустив порушення пункту 12.1. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також згідно з п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції).

Згідно з пунктами 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частинами 2, 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обираючи вид стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією статті 124 КУпАП штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Ураховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян.

Також санкцією частини 1 статті 130 КУпАП визначено стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У матеріалах адміністративної справи міститься довідка УПП в Полтавській області, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с. 9).

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала та не можна застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Таким чином, у даному випадку неможливо застосувати до ОСОБА_1 вид стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки останній посвідчення водія не мав, тобто не є водієм у розумінні положень Правил дорожнього руху.

З урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ураховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП достеменно встановлена судом, справа розглядається одним і тим же органом та складом суду, а правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є більш серйозним, тому стягнення має бути накладене саме в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян.

Саме таке стягнення в повній мірі сприятиме зміцненню законності, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та виховання його у дусі точного та неухильного додержання Конституції та законів України.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 33, 36, 124, 130, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, на користь держави.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави.

На підставі ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави.

Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл./Полтавська/21081300; Код отримувача (код у ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до положення частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що згідно частин 1, 2 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Ю.В. Зіненко