Постанова № 136494725, 12.05.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/629/26

3/709/290/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5

ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З адміністративних матеріалів вбачається, що протоколи про адміністративне правопорушення складені щодо порушень, суміжних в часі, надійшли на адресу суду майже одночасно та постанова по жодній із справ ще не приймалась.

Виходячи з вказаної правової норми, суд дійшов висновку, що зазначені адміністративні матеріали повинні бути об`єднані в одне провадження та за результатами їх розгляду прийняте одне рішення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 631220 ОСОБА_1 03 квітня 2026 року о 19:34 у с. Придніпровське по

вул. Водяника, 28, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2102» (д.н.з НОМЕР_1 ), не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1. "а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5

ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 квітня

2026 року серії ЕПР1 № 631213 ОСОБА_1 03 квітня 2026 року о 19:34 у

с. Придніпровське по вул. Водяника, 28, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2102» (д.н.з НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пройшов освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Drager», результат - 2,00 проміле, з результатом згідний.Своїми діями ОСОБА_1 порушив

п. 2.9. "а" ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1

ст. 130 КУпАП.

У судове засідання 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 викликався шляхом надсилання повістки про виклик на адресу місця проживання, зазначену в адміністративних матеріалах, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення, а такожSMS-повідомленням, яке не доставлено. Судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті, однак

ОСОБА_1 до суду не прибув. Наступне судове засідання призначено на 12 травня

2026 року.

У судове засідання 12 травня 2026 року ОСОБА_1 вкотре не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик на адресу місця проживання, зазначену в адміністративних матеріалах, однак, як вбачається з роздруківки відстеження поштового відправлення, станом на дату проведення судового засідання повістку по виклик у пересувному поштовому відділенні з 08 травня 2026 року не отримав. Крім того, ОСОБА_1 викликався до суду SMS-повідомленням, яке не доставлено, та через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, проте жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 8 листопада 2005 року в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 ознайомлений під підпис з протоколами про адміністративні правопорушення, будучи обізнаним про їх подальший розгляд судом, не цікавився станом такого судового розгляду, суд дійшов висновку про зловживання ним правами з метою затягування строків розгляду справи.

Дослідивши адміністративні матеріали, переглянувши відеозаписи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч. 2-4 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 2.1. "а" ПДР вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.9. "а" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні ЄСПЛ від 29 червня 2007 року у справі «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованих адміністративних правопорушеннях підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 03 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 631220, де зафіксовано обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.1. "а" ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1);

- копією постанови від 01 лютого 2026 року серії ЕНА № 6600724 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 гривень (а.с. 3);

- протоколом про адміністративне правопорушення від 03 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 631213, де зафіксовано обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.9. "а" ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 17);

- роздруківкою з приладу "Drager", згідно з якою результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний і становить 2,00 проміле (а.с. 19);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку з виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей; результат огляду на стан сп`яніння - 2,00 проміле. ОСОБА_1 з результатами огляду погодився, про що свідчить його підпис (а.с. 20)

- відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля, де зафіксовано як патрульний автомобіль наздоганяє і зупиняє транспортний засіб марки

«ВАЗ 2102» (д.н.з НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 ;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано процедуру проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру "Drager", спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , а також процес оформлення адміністративних матеріалів.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень.

Таким чином суд кваліфікує дії ОСОБА_1 :

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч. 2-4 цієї статті;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність згідно зі

ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності:

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

При цьому суд не застосовує таке стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки в адміністративних матеріалах відсутні належні, достатні та допустимі докази належності транспортного засобу марки «ВАЗ 2102» (д.н.з НОМЕР_1 )

ОСОБА_1 на праві вланості.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 36, 40-1, 126, 130, 221, 245, 280, 283-284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи № 709/628/26 та № 709/629/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1

ст. 130 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти № 709/629/26.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень

00 копійок) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесятп`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай