Постанова № 13649205, 31.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 27/392

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2011 року 12:46 Справа № 2а-17115/10/2670

За позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Простягнення заборгованості у розмірі 300 000,00 грн.,

Суддя Головань О.В.

Секретар Тітова Г.А.

Представники:

Від позивача Леонович В.С. довіреність № 194/9/10 від 19.01.11 р.

Від відповідачане зяв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 300 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.12.10 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.12.10 р.

Відповідач надав суду заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 21.12.10 р. оголошено перерву на 20.01.11 р. - 31.01.11 р.

В судовому засіданні 31.01.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач), зареєстрований Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.02.00 р. (ідентифікаційний код НОМЕР_1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Відповідач перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва (надалі позивач), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 585 (С/17) від 31.0300 р.

Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" вiд 03.07.98 р. №727/98 відповідач отримав свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.09 р.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку щодо правильності обчислення та всоєчасності внесення до бюджету сум податків суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 14.01.09 р. по 31.12.09р., якою встановлено порушення -

вимог п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" вiд 03.07.98 р. №727/98 та Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. №1269, а саме: ОСОБА_1 книгу обліку доходів та витрат, яку ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності за формою №10, не використовував та не реєстрував;

п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не проведення ОСОБА_1 через реєстратор розрахункових операцій суму готівкових коштів, отриманих від підприємницької діяльності. Загальна сума виручки, яка не проведена через РРО, відповідно до поданих до ДПІ звітів за 1- 4 квартали 2009 року, за період проведення перевірки складає 60 000,00 грн. про, що складено акт № 1699/17-2590909418 від 20.05.10 р.

На підставі акта 1699/17-2590909418 від 20.05.10 р. податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002201740 від 03.06.10 р. на суму 300 000,00 грн., яке відповідачем отримано 04.06.10 р, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вищевказане рішення не оскаржував.

Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Щодо порушення обов'язку проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій з роздруковкою відповідних розрахункових документів або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, відповідач азначає, що в період перевірки він оподатковувався за спрощеною системою оподаткування (сплачував єдиний податок), а тому відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при проведенні операцій реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки про продажу товару не мали застосовуватися.

Відповідач як платник єдиного податку підпадає під спеціальну норму п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" яка звільняє його від обов'язку реєстрації розрахункових операцій.

Крім того, відповідачем податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002201740 від 03.06.10 р. на суму 300 000,00 грн. не отримано, що позбавило його права на оскарження.

Суд задовольняє позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції станом на час проведення перевірки, складання акту перевірки та винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.10 р. №0002201740) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовувалися: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Таким чином, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, що перебував на спрощеній системі оподаткування, звільнявся від обов'язку використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок виключно за умови ведення книги обліку доходів і витрат.

Тобто, відповідач зобов'язаний був або вести книгу обліку доходів і витрат, або використовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки під час ведення господарської діяльності, тоді як він не використосував жодної форми обліку доходів і витрат.

За таких обставин податковий орган цілком правомірно не застосував до відповідача положення п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і дійшов висновку про порушення відповідачем обов'язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 1. ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання накладається штраф у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів. (послуг).

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування" платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобовязання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості з єдиного податку у розмірі 300 000,00 грн.

Посилання відповідача на факт неотримання ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002201740 від 03.06.10 р. не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься копія повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого відповідач отримав поштову кореспонденцію 04.06.10 р.

Підстав не приймати до уваги вказаний доказ у суду немає.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги заявлені до суду до набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.11 р.), суд, розглядаючи спір по суті, застосовує положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного станом на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Держави (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, код 26088819, банк одержувач: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) заборгованість в сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 02.02.11 р.