Рішення № 136489826, 12.05.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/513/26

Провадження № 2/493/624/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Тітової Т.П.

за участю секретар Сирота О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно автоматизованого розподілу від 16.03.2026 року, зазначена справа була розподілена на суддю Мясківську І.М.

Ухвалою судді від 20.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків, оскільки позивачем позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

27.03.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14.04.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 18.12.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1317-9760, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач була попередньо ознайомлена. Відповідно до умов договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 8300 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 30 днів, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка: - 3,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії договору.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний ним в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на карту відповідача, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Проте, відповідач належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, а тому станом на 13.02.2026 року за нею утворилась заборгованість в розмірі 74285 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8300 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 65985,00 грн.

Однак кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 35897,50 грн. за умови погашення нею решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 38387,50 грн.

В зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме в розмірі 38387,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8300 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30087,50 грн., а також понесені судові витрати по справі.

28.04.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині тіла кредиту, проти нарахування відсотків заперечує з наступних підстав. Позивач не надав належних доказів проходження нею ідентифікації та акцепту саме тих умов, на яких базується позов. Розрахунок заборгованості є формальним, не містить покрокового алгоритму нарахувань та не відповідає вимогам ЦПК України щодо обов`язку доказування. Строк кредитування за договором становив 300 днів, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку, однак після жовтня 2024 року позивач мав право лише на 3% річних, проте продовжує незаконно нараховувати договірні відсотки до 2026 року. Сума нарахованих відсотків майже у 4 рази перевищує тіло кредиту, така компенсація є непропорційно великою, що згідно із законодавством є ознакою несправедливості умов договору. Загальна сума штрафів, пені та інших платежів не може перевищувати подвійний розмір отриманого кредиту. Крім того, зазначила, що вона є матір`ю двох малолітніх дітей, її чоловік є офіцером Збройних Сил України та виконує обов`язки із захисту Батьківщини. Відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також засад справедливості, просила врахувати складне матеріальне становище сім`ї в умовах воєнного стану та захистити споживача як слабку сторону правовідносин. Відповідно до законодавства України у період воєнного стану: фінансові установи обмежені у праві нарахування штрафних санкцій та додаткових фінансових навантажень для військовослужбовців та членів їх сімей.

01.05.2026 року у зв`язку із прийняттям 28.04.2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 773/0/15-26 про звільнення з посади головуючого по справі судді Мясківської І.М., у зв`язку з поданням заяви про відставку, дану цивільну справу було перерозподілено в провадження головуючого судді Тітової Т.П.

Ухвалою судді Тітової Т.П. від 01.05.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, однак надіслав клопотання, в якому просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту, про що зазначила у своєму відзиві.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII.

Ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 18.12.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1317-9760 на суму 8300 грн., із базовим періодом 30 календарних днів зі сплатою відсотків, що підтверджується його копією.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля) С0658, про що свідчить п. 12 договору - реквізити сторін.

Крім того, Правила відкриття кредитної лінії та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів за Договором) між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 також укладено в електронній формі, так як містять електронні підписи відповідача, зі змісту яких вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для кредитних договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, з якими позичальник в свою чергу погодився на укладання договору саме такого змісту, про що свідчить підписання зазначених документів.

П. 4.10. договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою: - 3,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії договору.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 12.10.2024 року (п. 4.12. договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 279355 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору складає 83000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п. п. 4.143-4.14. договору).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1317-9760 від 18.12.2023 року вбачається, що 18.12.2023 року відповідачу було перераховано грошові кошти у розмірі 8300 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що також підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay (№ 2405247487 від 18.12.2023 року).

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

В порушення умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1317-9760 відповідач не надала позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за договором у зв`язку з чим, згідно поданою позивачем інформацією у відповідача станом на 13.02.2026 року існує заборгованість за кредитом 74285 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8300 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 65985 грн., що вбачається з копії розрахунку заборгованості.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість за кредитним договором, боржником не надано.

Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 35897,50 грн. за умови погашення нею решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 38387,50 грн.

Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором складає 38387,50 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом 8300 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30087,50 грн.Проценти по кредиту нараховані за період з 18.12.2023 року по 12.10.2024 року.

Процесуальний обов`язок, передбачений ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

Крім того, положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконала, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» отриманої у кредит за вказаним договором суми кредиту у розмірі 8300 грн., відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 8300 грн. та процентами в розмірі 30087,50 грн. за користування кредитними коштами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо гарантій відповідача як дружини військовослужбовця, який є офіцером Збройних Сил України та виконує обов`язки із захисту Батьківщини, відповідно до ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ №206 від 02.03.2022 року «Про додаткові та соціальні гарантії для військовослужбовців та членів їх сімей» суд вважає за необхідне зазначити наступне: доказів того, що відповідач у період укладання договору кредитної лінії 18.12.2023 р. і до закінчення строку кредитування 12.10.2024 р. мала гарантії, які передбачені законодавством для військовослужбовців та членів їх сімей матеріали справи не містять, оскільки, чинним законодавством передбачено гарантії військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

З копії довідки Білгород-Дністровської КЕЧ (району) від 02.02.2026 року № 24, вбачається, що лейтенант ОСОБА_2 (чоловік відповідача) перебуває на військовій службі у ЗСУ (за контрактом) на посаді помічника начальника Білгород-Дністровської КЕЧ (району), а в період з 16.07.2021 року по 14.06.2025 року був курсантом Військової академії м. Одеса. Тому, з огляду на викладене підстав для застосування пільг передбачених п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд не вбачає.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 1317-9760 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 38387,50 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 8300 грн. та заборгованість за нарахованими процентами 30087,50 грн., на користь позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 13781 від 05.03.2026 року.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого за подання позову в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 626, 628,629, 638, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1317-9760 в розмірі 38387 (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 50 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8300 грн. та заборгованість за нарахованими процентами 30087,50 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а всього: 41049 (сорок одна тисяча сорок дев`ять) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 12.05.2026 року.

СУДДЯ