Постанова № 13648913, 16.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5074/10/1770

16 листопада 2010 року 16год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Голубока Т.В.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс" (надалі по тексту судової постанови ТОВ "Вентиляція Плюс") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0003022342/0, №0003032342/0 від 22.09.2010р. та №0003022342/1, №0003032342/1 від 18.10.2010р., прийнятих відповідачем - Державною податковою інспекцією у м.Рівне.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі висновків зафіксованих у Акті за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вентиляція плюс" про заниження ТОВ "Вентиляція Плюс" податку на прибуток на загальну суму 44532,00 грн. та податку на додану вартість (надалі по тексту судової постанови ПДВ) на загальну суму 35625,00 грн. Проте, позивач не погоджується із наведеними висновками податкового органу відображеними у вказаному акті з огляду на наступне.

На думку позивача, твердження податкового органу про те, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат вартість прийнятих від субпідрядника - Приватного підприємства "Юнісеф" (надалі по тексту судової постанови ПП "Юнісеф") підрядних робіт є необґрунтованим, так як відповідачем не враховано тієї обставини, що у позивача наявні відповідні бухгалтерські та податкові документи для відображення сум, сплачених ПП "Юнісеф" за виконані роботи у складі валових витрат. Зокрема, як зазначає позивач, вказані господарські операції підтверджені відповідними первинними документами, що були надані у ході перевірки представникам податкового органу, а саме: Актом виконаних робіт від 29.02.2008р. на суму 86654,84 грн., Актом виконаних робіт від 30.09.2008р. на суму 127097,10 грн., податковою накладною №25 від 29.02.2008р. на суму 86654,84 грн., податковою накладною №227 від 30.09.2008р. на суму 127097,10 грн.

Окрім того, на думку позивача твердження податкового органу про завищення підприємством податкового кредиту (за рахунок включення до його складу суми ПДВ внаслідок прийняття робіт від ПП "Юнісеф") ґрунтується на тих же хибних твердженнях щодо відсутності факту виконання робіт субпідрядником, що й у частині податку на прибуток підприємств. Зокрема, позивач зазначає, що ТОВ "Вентиляція плюс" прийнявши роботи від ПП "Юнісеф", отримала від останнього належним чином оформлені податкові накладні, тому мав всі підстави для віднесення відповідної суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

У звязку з цим позивач вважає, що висновки податкового органу викладені у вищевказаному акті перевірки позивача є необґрунтованими, такими, що суперечать обставинам справи й діючому законодавству, а податкові повідомлення-рішення, прийняті щодо ТОВ "Вентиляція плюс" незаконними. З огляду на це, позивач просить визнати протиправними й скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0003022342/0, №0003032342/0 від 22.09.2010р. й №0003022342/1, №0003032342/1 від 18.10.2010р.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, суду надав додаткові пояснення щодо підстав віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, які збігаються з позицією позивача викладеною в адміністративному позові.

Представником відповідача до початку судового засідання було подано письмові заперечення.

У судовому засідання представник відповідача зазначає, що вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вказує представник відповідача, в ході документальної виїзної позапланової перевірки позивача встановлено, що ТОВ "Вентиляція плюс" проводило взаєморозрахунки з Приватним підприємством "Юнісеф" та Приватним підприємством "ТЕК" Транс Експо Регіон". Проте, за результатами вказаної перевірки, позивачу не здійснювалось донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ, які виникли внаслідок включення до валових витрат та податкового кредиту сум за результатами фінансово-господарської діяльності з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", оскільки податковим органом попередньо вже здійснювалась планова податкова перевірка позивача, якою встановлено вищевказані порушення, на підставі чого винесено відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як зазначено в письмових запереченнях відповідача та усних поясненнях представника останнього наданих в ході судового засідання, відповідно до вироку Рівненського міського суду Рівненської області у кримінальній справі 1-386/10 від 25 травня 2010р., у ряду субєктів господарювання, серед яких зокрема є і ПП "Юнісеф", встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчать про відсутність у вказаних субєктів господарських можливостей на виконання господарських зобовязань.

З огляду на це відповідач вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, повязані з господарськими відносинами з ПП "Юнісеф" та сформовано податковий кредит.

Окрім того, представник відповідача в ході судового засідання зазначив, що податковий орган не заперечує факт наявності у позивача податкових та бухгалтерських документів, проте вважає, що в даному випадку вони не підтверджують реальність господарських операцій.

З огляду на це, представник відповідача вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення законними, а тому просить суд в задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачу у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Зокрема, судом встановлено, що з 08.09.2010р. по 10.09.2010р. посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс" (код ЄДРПОУ 33618796) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП "Тек" Транс Експо Регіон", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_3, ПП "Парітет", ПП "Західлісбуд", ПП "Форестер Гроуп" за період з 01.07.07р. по 30.06.10р., за результатами якої оформлено акт №1372/23-100/33618796 від 14.09.2010р. (а.с. 8-14).

У вищевказаному акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі по тексту судової постанови Закон №334/94-ВР), в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 44532,00 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту судової постанови Закон №168-97-ВР), в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 35625,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0003022342/0 (а.с.15) від 22.09.2010р., №0003022342/1 від 18.10.2010р. (а.с. 17), якими позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств 66798,00 грн., в тому числі 44532,00 грн. за основним платежем та 22266,00 грн. штрафних санкцій та №0003032342/0 (а.с.16) від 22.09.2010р., №0003032342/1 (а.с.18) від 18.10.2010р., якими позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53438,00 грн., в тому числі 35625,00 грн. за основним платежем та 17813,00 грн. штрафних санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення платником податків оскаржувалися в порядку адміністративного оскарження, відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" шляхом подання первинної та повторної скарг до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області (а.с. 36-44). Рішенням Державної податкової інспекції у м.Рівне за №44281/25-09 від 13.10.2010р. податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 45-47).

Досліджуючи обставини прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що вони є обґрунтованими, правомірними та законними з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, між ПП "Юнісеф" та ТОВ "Вентиляція Плюс" згідно договору №11/1 від 25.08.2008р. за період, що перевірявся податковим органом підписано:

- Акт виконаних робіт від 29.02.2008р. на суму 86654,84 грн., в т.ч. ПДВ - 14442,47грн.;

- Акт виконаних робіт від 30.09.2008р. на суму 127097,10 грн.,в т.ч. ПДВ - 21182,85грн.

Окрім того, ПП "Юнісеф" для позивача видано податкові накладні:

- №25 від 29.02.2008р. на суму 86654,84 грн., в т.ч. ПДВ - 14442,47 грн.;

- №227 від 30.09.2008р. на суму 127097,10 грн., в т.ч. ПДВ - 21182,85 грн.

На підставі вказаних первинних документів позивачем включено до складу валових витрат витрати за результатами господарських відносин з ПП "Юнісеф" в сумі 178126,62 грн., в т.ч.:

- І квартал 2008 року на суму 72212,37 грн.;

- ІІІ квартал 2008 року на суму 105914,25 грн.

Окрім того, позивачем на підставі вищевказаних накладних, віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 35625,00 грн. в наступних періодах:

- лютий 2008 року на суму 14442,47 грн.;

- вересень 2008 року на суму 21182,85 грн.

Відповідно до даних акту перевірки, вказані первинні документи по господарських відносинах з ПП "Юнісеф" підписані Нефедовим Д.О. та відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Згідно з актом, на час проведення перевірки розрахунки між позивачем та ПП "Юнісеф" проведено на суму 86654,84 грн., за позивачем рахується кредиторська заборгованість в сумі 127097,10 грн.

Як вбачається з долученої відповідачем в ході судового засідання копії вироку Рівненського міського суду Рівненської області у кримінальній справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010р. (а.с. 56-90), засновників ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_3, ПП "Парітет", ПП "Західлісбуд", ПП "Форестер Гроуп" засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання субєктів підприємницької діяльності - з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі. Вказаним вироком Рівненського міського суду Рівненської області встановлено неможливість реального виконання зобовязань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаного субєкта господарських можливостей на виконання господарських зобовязань, а також використання вказаних субєктів підприємницької діяльності, в тому числі і ПП "Юнісеф", для конвертації безготівкових коштів в готівку (а.с.57).

Окрім того, з вказаного вироку Рівненського міського суду Рівненської області також вбачається, що ПП "Юнісеф" спершу було створено з метою провадження господарської діяльності, проте у листопаді 2007 року було придбано особами, засудженими вказаним вироком за фіктивне підприємництво. Тоді ж на посаду директора вказаного підприємства було призначено Нефедова Д.О. (а.с. 57). Таким чином здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Юнісеф" припадає на період, в якому встановлено відсутність у засновників ПП "Юнісеф" намірів створення вказаного субєкта господарювання з метою реального виконання взятих на себе зобовязань.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 зазначеної статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до положень закріплених у абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу валових витрат витрати по операціях з ПП "Юнісеф" у І та ІІІ кварталах 2008р., а податковий кредит позивача за лютий та вересень 2008 року сформовано на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Юнісеф".

В той же час, сама по собі наявність у позивача податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами закріплена у п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. Відповідно до п. 2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. А відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 ст. 2 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Окрім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі по тексту судової постанови Закон №996-XIV), зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Відповідно до п.3.2 ст.3 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог не надано суду первинних документів, які могли б підтвердити здійснення ним господарських операцій з ПП "Юнісеф" та використання у власній господарській діяльності придбаних у вказаного контрагента робіт.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскільки ПП "Юнісеф" було придбано та використовувалось з метою здійснення незаконної діяльності, що встановлено вироком Рівненського міського суду Рівненської області, то слід вважати, що такі первинні документи, в тому числі і ті, що виписані для ТОВ "Вентиляція Плюс", не мають юридичної сили.

З огляду на це, суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати на користь позивача не стягуються відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Юрчук М.І.