Постанова № 13648763, 20.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5864/10/1770

20 грудня 2010 р. 15год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Кіт В.А.,

представник відповідача: Костюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДубенської об'єднаної державної податкової інспекції

до Комунального підприємства "Радивилівкомуненергія"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Радивилівкомуненергія" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 81766,07грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що станом на 19.11.2010р. заборгованість відповідача зі сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 23.06.2009р. по 19.11.2010р. становить 81766,07грн. (80722,60грн. - основний платіж, 1043,47грн. - пеня). Вказаний борг у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства відповідачем не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що станом на 19.11.2010р. за відповідачем існує заборгованість по сплаті податку на додану вартість до бюджету в сумі 347281,92грн. Оскільки податковий орган вже звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу станом на 23.06.2009р. в сумі 265515,85грн., збільшення податкового боргу за вказаним податком за період з 23.06.2009р. по 19.11.2010р. становить 81766,07грн., з них: основний платіж 80722.60грн., пеня 1043,47грн. Збільшення недоїмки по сплаті податку на додану вартість спричинено тим, що відповідачем не сплачено суми узгоджених податкових зобовязань за податковими деклараціями з податку на додану вартість №7118 від 11.08.2010р. за липень 2010р.; №5911 від 20.07.2010р. за червень 2010р.; №4704 від 16.06.2010р. за травень 2010р., №4277 від 17.05.2010р. за квітень 2010р., №2752 від 15.04.2010р. за березень 2010р., №2071 від 15.03.2010р. за лютий 2010р., №1690 від 19.02.2010р. за січень 2010р., №14955 від 20.01.2010р. за грудень 2009р., №13628 від 18.12.2009р. за листопад 2009р., №13201 від 19.11.2009р. за жовтень 2009р., №11745 від 20.10.2009р. за вересень 2009р., №10277 від 21.09.2009р. за серпень 2009р., №9721 від 20.08.2009р. за липень 2009р., всього на загальну суму 42322,00грн.

Крім того, відповідачем не сплачено штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» від 25.08.2009р. №0000761550/0, від 14.10.2009р. №0000871550/0, від 05.11.2009р. №0000881550/0, від 12.10.2009р. №0000861550/0, від 08.12.2009р. №0000961550/0, від 26.06.2009р. №0000711550/0, на загальну суму 28368,54грн. Також підприємством не сплачено податковий борг за податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 16.01.2009р. №0000021350/0 на суму 30090,00грн.

За неналежне виконання зобовязань по сплаті податку на додану вартість відповідачу було нараховано пеню в сумі 1043,47грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 20057,94грн., заборгованість КП «Радивилівкомуненергія» перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість становить 81766,07грн. Просив позов задоволити повністю та стягнути з відповідача вказаний борг.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що за податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2009р. №0000012350/0 недоїмку було частково розстрочено згідно з договором №1 від 26.01.2009р. Нараховані цим податковим повідомленням-рішенням податкові зобовязання залишилися несплаченими лише в сумі 2735,44грн. Щодо задоволення попереднього позову, то на рішення Рівненського окружного адміністративного суду підприємством було подано апеляційну скаргу, яка перебуває на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді. Зауважила, що позивачем неправомірно було нараховано підприємству штрафні санкції та пеню на сплачені суми податку в розмірі 29412,01грн., оскільки в платіжних дорученнях було чітко вказано, за який період здійснювалася проплата. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Комунальне підприємство "Радивилівкомуненергія" зареєстроване Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області як юридична особа 28.12.2000р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 12.01.2005р. Підприємство взяте на облік, як платник податків в органі державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Згідно з даними обліку позивача станом на 19.11.2010р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 81766,07грн. (80722,60грн. - основний платіж, 1043,47грн. - пеня), яка виникла на підставі:

- самостійно складених і поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій: №7118 від 11.08.2010р. за липень 2010р. на суму 708,00грн.; №5911 від 20.07.2010р. за червень 2010р. на суму 363,00грн.; №4704 від 16.06.2010р. за травень 2010р. на суму 100,00грн., №4277 від 17.05.2010р. за квітень 2010р. на суму 388,00грн., №2752 від 15.04.2010р. за березень 2010р. на суму 565,00грн., №2071 від 15.03.2010р. за лютий 2010р. на суму 2289,00грн., №1690 від 19.02.2010р. за січень 2010р. на суму 725,00грн., №14955 від 20.01.2010р. за грудень 2009р. на суму 2429,00грн., №13628 від 18.12.2009р. за листопад 2009р. на суму 14289,00грн., №І3201 від 19.11.2009р. за жовтень 2009р. на суму 3937,00грн, №11745 від 20.10.2009р. за вересень 2009р. на суму 4571,00грн., №10277 від 21.09.2009р. за серпень 2009р. на суму 5622,00грн., №9721 від 20.08.2009р. за липень 2009р. на суму 6132,00грн. та уточнюючого розрахунку №11476 від 15.10.2010р. на суму 204,00грн. - всього на загальну суму 42322,00грн.;

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 25.08.2009р. №0000761550/0, прийнятого, згідно з яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 5233,11грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 14.10.2009р. №0000871550/0, прийнятого, згідно з яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 413,91грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 05.11.2009р. №0000881550/0, прийнятого, згідно з яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 1735,81грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 12.10.2009р. №0000861550/0, прийнятого, згідно з яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 912,83грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.12.2009р. №0000961550/0, прийнятого, згідно з яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 1180,01грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.06.2009р. №0000711550/0, прийнятого, згідно з яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 18892,87грн., -

всього на загальну суму 28368,54грн.

Також відповідачем не сплачено борг із вказаного податку за податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 16.01.2009р. №0000021350/0, прийнятого на підставі акта перевірки №6/23/30491560 від 09.01.2009р., яким встановлено порушення пп.7.2.1 п 7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями від 03.04.1997р. №168/97-ВР та згідно з яким відповідачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 30090,00грн. (20060,00грн. - основний платіж, 10030,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).

26.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про розстрочення податкових зобов'язань, визначених вказаним податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2009р. №0000021350/0.

Крім того, за неналежне виконання зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, в порядку ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед, бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, КП "Радивилівкомуненергія" нараховано пеню в сумі 1043,47грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, у встановленому порядку ним не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про заборгованість станом на 19.11.2010р. (а.с.4), копією облікової картки платника (а.с.5), копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6), копією довідки №000030 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.7), копією статуту відповідача (а.а.с.8-11), копією податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.06.2009р. №0000711550/0 (а.с.11а), копіями податкових повідомлень-рішень форми "Ш" від 25.08.2009р. №0000761550/0 та від 14.10.2009р. №0000871550/0 (а.с.11б), копіями податкових повідомлень-рішень форми "Ш" від 05.11.2009р. №0000881550/0, від 12.10.2009р. №0000861550/0, від 08.12.2009р. №0000961550/0 (а.с.12), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16.01.2009р. №0000021350/0 та копією корінця до цього рішення (а.с.13), копіями податкових декларацій з податку на додану вартість (а.а.с.14-40), копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.41), копіями податкових вимог та копіями корінців до податкових вимог (а.а.с.42-43), копією договору про розстрочення податкових зобов'язань (а.с.57).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. (далі - Закон №1251-XII) встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і справляється на всій території України.

Згідно із ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Оскільки відповідач не оскаржував податкових повідомлень-рішень, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Посилання представника відповідача на часткову сплату податкової заборгованості спростовуються даними облікової картки платника податків, а твердження про неправомірність нарахування підприємству штрафних санкцій та пені судом не беруться до уваги, оскільки вищевказані рішення, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, були отримані відповідачем та ним не оскаржувалися в установленому законом порядку, як не оскаржувалися дії податкового органу щодо самостійного зарахування ним сплачених підприємством сум у рахунок податкового боргу або тих зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.2009р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Радивилівкомуненергія" до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у сумі 81766,07грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 24.12.2010 року.