Рішення № 136485504, 12.05.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/583/26

Провадження № 2/615/432/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретар судового засідання Клименко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27.03.2026 представник позивача Журавльов С.Г. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020 в розмірі 17416,23 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 11200 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 05.11.2020 між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено кредитний договір №59-104-854-2-20-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору у формі правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», розміщених на сайті АТ «Мегабанк», та індивідуальної частини договору - спірний кредитний договір.

Ці документи у сукупності складають договірну основу, що закріплює домовленості банка і позичальника з приводу регулювання правовідносин, які виникли між ними, і за приписами ст.634 ЦК України та умовами п.1.3 кредитного договору є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття позичальником пропозиції банку згідно із ст.641,644 ЦК України.

Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку.

Але відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконав не в повному обсязі, допустив прострочення здійснення строкових платежів та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, в результаті станом на 03.09.2024 сформувалась заборгованість в розмірі 17416,23 грн., з яких: 10676 грн. за кредитом (в тому числі прострочена); 6740,23 грн. зі сплати відсотків (в тому числі прострочена).

03.09.2024 укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, за яким АТ «Мегабанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020.

27.12.2024 укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, за яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК Єврокредит» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020.

Зауважив, що нарахування заборгованості здійснено первісним кредитором, але до цього часу відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав ні на його користь, ні на користь нового кредитора, що порушує майнові права ТОВ «ФК Єврокредит».

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 09.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі. З урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

13.04.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог через необґрунтованість фактичними обставинами та чинним законодавством України. Вважає, що в позовній заяві відсутні посилання на факти повернення кредиту АТ «Мегабанк», в тому числі дата та розмір повернення. Останній раз сплатив щомісячний платіж 11.03.2022, з цієї ж дати АТ «Мегабанк» припинив діяльність, невідомо було на який рахунок погашати залишок кредиту, що призвело до заборгованості. Посилаючись на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вимога сплатити 11200 грн. за підготовку позовної заяви зі зразка з комп`ютера правниками за 10 хв., на думку відповідача, безпідставна.

28.04.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, підтримав позовні вимоги.

Наголосив, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних, запровадження процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку не припиняють дію кредитних договорів. Позичальник зобов`язаний повернути банку основну суму боргу та сплатити проценти у розмірах і у строки, встановлені умовами кредитного договору.

За текстом відзиву, відповідач знав про початок ліквідаційної процедури АТ «Мегабанк», тим самим знав про призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Після відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації банку, сплату заборгованості необхідно здійснювати на накопичувальний рахунок, що відкривається у НБУ. Відомості про ліквідацію банку та реквізити накопичувального рахунку розміщуються на веб-сайті неплатоспроможного банку та на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважає, що відповідач мав можливість дізнатися всю інформацію про стан заборгованості за кредитним договором та здійснювати погашення заборгованості, не дивлячись на те, що АТ «Мегабанк» перебувало у стані ліквідації. Проте, поставився несумлінно до своїх обов`язків щодо погашення боргу за кредитним договором, що стало причиною наявності простроченої заборгованості.

15.03.2022 прийнято ЗУ №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесені зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зокрема доповнено п.18, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву.

Цей Закон не звільняє позичальника від обов`язку платити вчасно і в повному обсязі за кредитом (тіло боргу та проценти), а лише звільняє позичальника від штрафних санкцій за порушення цих обов`язків (щодо споживчих кредитів) та гарантують, що кредитор в цей період не погіршить умови договору для позичальника, зокрема не підвищить процентну ставку за кредитом.

Відповідач помилково вважає, що сплата передбачених кредитним договором відсотків за користування кредитними коштами це штрафна санкція, передбачена ст.625 ЦК України, оскільки це плата за користування коштами, яку позичальник зобов`язаний сплачувати. Зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом, що вважає однією з істотних умов укладення кредитного договору, яка узгоджена сторонами. На час дії воєнного стану позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.

Офіс уповноваженого з прав людини Верховної Ради надав роз`яснення про особливості виконання зобов`язань за кредитом в умовах воєнного стану, де вказав, що «на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки».

Вважає, що позивач правомірно та у відповідності до умов кредитного договору здійснив розрахунок заборгованості. Не має наміру стягнути з відповідача штрафні санкції (неустойку чи пеню), а лише тіло кредиту та прострочену заборгованість за сумою відсотків, що не виходить за межі чинного законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не обґрунтовує позицію щодо не згоди з розміром заявлених позивачем судових витрат, не наводить жодних доводів чи посилань на чинне законодавство. Вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони позивача.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не довів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, чого за приписами чинного законодавства та висновками Верховного Суду недостатньо. Неспівмірність витрат має бути доведена стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі сторони позивача надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу, які відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності. Розмір таких витрат обґрунтований. Заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2020 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №59-104-854-2-20-Г (з ануїтетними платежами), з п.1.1-1.3 якого кредитодавець надає кредитні кошти в cyмi та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками; кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою; цей договір є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк».

В розділі 2 визначено умови та порядок надання кредиту, а саме: тип кредиту кредит; кредит надається на строк з 05.11.2020 до 03.11.2023 включно; загальний розмір кредиту 19101,92 грн.; процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 39% річних; реальна річна процентна ставка наведена в додатку №1; загальна вартість кредиту на дату укладення договору наведена в додатку №1; розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 916,20 грн.; процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п.2.2 договору 0,1% річних.

Позичальник зобов`язується: повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 03.11.2023; своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах (п.3.2 договору).

Кредитодавець має право відступити право вимоги за договором відповідно до цивільного законодавства (п.3.3.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 03.11.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Закінчення строку договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.7.1, 7.2 договору).

Таким чином, АТ «Мегабанк» виконав свої зобов`язання за договором, надавши кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі, який відповідач одержав, що відображено у виписках з його рахунку.

Згідно з довідкою-розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020 станом на 03.09.2024 становить 17416,23 грн., з яких: 10676 грн. за основним боргом; 6740,23 грн. за нарахованими та несплаченими відсотками.

Доказів, які б свідчили про невірний розрахунок та наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань, суду не надано.

03.09.2024 укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до якого АТ «Мегабанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020.

27.12.2024 укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК Єврокредит» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020.

За змістом ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За положеннями ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач за будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до ч.1,3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії в порядку, визначеному цим договором.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК Єврокредит», ні на рахунки попереднього кредитора.

За ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що судові витрати зі сплати судового збору документально підтверджені, за вимогами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.137 ЦПК України).

Ч.2,3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із наданих представником позивача доказів, 01.07.2025 між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги №1/07. Відповідно до акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12090720 від 05.01.2026, АО «Альянс ДЛС» надано ТОВ «ФК Єврокредит» правову допомогу на загальну суму 11200 грн.

Слід відзначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Понесені позивачем судові витрати у справі відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, як документально підтверджені, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.263-265,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №59-104-854-2-20-Г від 05.11.2020 в розмірі 17416,23 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 11200 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 12.05.2026.

Суддя А.П. Токмакова