Рішення № 136484642, 25.02.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1477/25

2/405/425/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 77 209,74 грн. та судових витрат.В обґрунтування позову зазначив, що 22.12.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2017447650, який за правовою природою є змішаним договором про споживчий кредит на придбання товару та договору про видачу і обслуговування міжнародних пластикових карток. Згідно умов договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК» www.otpbank.com.ua, позичальник бажав оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. Відповідно до умов договору, АТ «ОТП БАНК» взяв на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку, та становить 40% річних. Вказав, що банк свої зобов`язання згідно з умовами договору виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 1453,81 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 1000,00 грн.; заборгованість за відсотками 453,81 грн.

15.11.2023 року між позивачем та ОСОБА_1 також було укладено кредитний договір № 30000165444, в електронній формі, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 64 150,00 грн. з процентною ставкою за користування кредитними коштами в сумі 20,00 % річних. Банк свої зобов`язання згідно з умовами договору виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 75755,93 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 63 504,52 грн.; заборгованість за відсотками 12 251,41 грн.

Просить стягнути з відповідача на користь банку вказану загальну суму заборгованості - 77 209,74 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.03.2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, з копією позовної заяви та доданими до неї документами були направлені за місцем проживання відповідача зареєстрованому у встановленому законом порядку.

17.11.2025 року за вх. № 35198 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що позивачем не доведені позовні вимоги, договір про споживчий кредит не містить реквізитів платіжної банківської карти відповідача, на яку мали бути перераховані кредитні кошти, позивачем неправомірно нараховані проценти.

24.11.2025 року за вх. № 35944 представник позивача Гнип В.В. подав до суду заяву, в якій просив відхилити доводи відзиву на позовну заяву, як необґрунтовані та недопустимі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У позовній заві заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України.

За таких обставин, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.12.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2017447650, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 7110,00 грн. на придбання товару. Умовами договору передбачено, що позичальник зобов`язався повністю повернути банку суму кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 22.03.2019 року. Протягом дії договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних, реальна річна процентна ставка 49,22% річних, датою надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця на придбання товару.

Пунктом 2 кредитного договору регулюється видача та обслуговування кредитної картки позичальника. Позичальник підтверджує факт приєднання до Публічного договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих), що розміщений на Інтернет сайті Банку (https://www.otpbank.com.ua) (надалі - Публічний договір) та на умовах викладених в цьому розділі (надалі - Угода).

За користування кредитною лінією, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 40 % річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 % за день.

Згідно п. 2.6. кредитного договору, підписанням цього договору держатель гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями угоди, публічного договору, правил та тарифів банку, з якими він ознайомився сам та зобов`язується ознайомити кожну довірену особу (а.с. 16).

Також 22.12.2017 року ОСОБА_1 була підписана Анкета-Заява на отримання кредиту, на підставі якої банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав платіжний засіб (а.с.18 на звороті).

На підтвердження отримання кредитної картки ОСОБА_1 було видано розписку на якій останній своїм підписом підтвердив видачу та отримання банківської платіжної картки АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 та що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлений (а.с.22 на звороті).

Також судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 15.11.2023 року було укладено кредитний договір № 30000165444, в електронній формі, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 64 150,00 грн. з процентною ставкою за користування кредитними коштами в сумі 20,00 % річних, дата остаточного повернення кредиту 15.11.2028 року.

Договір 15.11.2023 року був підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий кредитором на номер телефону, зазначений позичальником при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом.

Банк свої зобов`язання за договором кредиту № 30000165444 від 15.11.2023 року виконало, та надало позичальнику грошові кошти на в сумі 64 150,00 грн. шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується меморіальним ордером № 19288115 від 15.11.2023 року (а.с. 14).

В той час відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків виконував не належним чином, у зв`язку з чим розмір заборгованості за договором № 30000165444, станом на 11.12.2024 року становить 75755,93 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 63 504,52 грн.; заборгованість за відсотками 12 251,41 грн. (а.с. 15).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 634 ЦК України передбачає можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому . Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це встановлено в частині першій статті 1048 ЦК України.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як передбачено статтею 1055 ЦК України.

Тобто, з аналізу вказаних норм випливає, що за кредитним договором позикодавець бере на себе обов`язок перерахувати кредитні кошти, а позичальник повернути на умовах визначених договором.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір № 30000165444, прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже з аналізу вказаних норм та виходячи з умов кредитного договору, належним доказом перерахування позикодавцем наданих кредитних коштів є виписка по рахунку позичальника про перерахування кредитних коштів.

Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року у справі 278/2177/15-ц

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів видачі (зарахування) кредитних коштів на виконання договору № 2017447650, як-то виписку по рахунку позичальника про зарахування кредитних коштів у розмірі 7110,00 грн., які вказані у договорі № 2017447650 на належну відповідачу картку № НОМЕР_1 , крім того, позивачем вказана сума тілу кредиту 1000,00 грн., яка не відображена у договорі № 2017447650, тобто банком не надано беззаперечних доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 2017447650 від 22.12.2017 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині через недоведеність та необґрунтованість задоволенню не підлягають.

Проте, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем умов передбачених договором № 30000165444 від 15.11.2023 року, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення позики та сплати процентів, у зв`язку з чим заборгованість станом на 11.12.2024 року в сумі 75755,93 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 63 504,52 грн.; заборгованість за відсотками 12 251,41 грн. (63 504,52 ? 20% річних) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено на 98,11 % (75755,93 грн. х 100 : 77 209,74 грн.), то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 2970,77 грн. (3028,00 грн. х 98,11%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166) заборгованість станом на 11.12.2024 року за кредитним договором № 30000165444 від 15.11.2023 року в сумі 75755,93 грн., а також судовий збір у розмірі 2970,77 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний