Постанова № 136484080, 08.05.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/692/26

08 травня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , командира 6 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , військове звання «старший солдат», громадянина України, за ч. 2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

02 травня 2026 року близько 21 години, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, займаючи посаду командира 6 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в складі мобільної вогневої групи по несенню бойового чергування по прикриттю критичної інфраструктури з тимчасовою дислокацією підрозділу у Івано-Франківській області, будучи військовослужбовцем, в порушення службових обов`язків, визначених ст. 9, 11, 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», в умовах особливого періоду, безпідставно допустив порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, а саме: самовільно покинув місце тимчасового розташування підрозділу залишивши бойове чергування, ігноруючи бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , зокрема: 03 травня 2026 року, близько 00 год 30 хв.було отримано інформацію від посадових осіб Національної поліції щодо перебування ОСОБА_1 у КНП «Лисецька лікарня» в стані алкогольного сп`яніння з переломом нижньої кінцівки.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила несення бойового чергування (бойової служби), встановлені для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на державу Україну або для захисту та безпеки України, вчинене в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву відповідно до якої, просить справу розглядати у його відсутність, не заперечує обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, просив суворо не карати.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.07.2014 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1126-УП від 17.03.2014 р. Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 15.03.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 259/2022 від 18.04.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ від 21.04.2022 р., Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №212-IX), затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року з 18.03.2014 року до теперішнього часу на території України діють умови особливого періоду.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 24.03.1995 року, передбачені обов`язки військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України; свято і непорушно дотримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Стаття 16 цього Статуту встановлює, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Ст. 26 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частина 1 статті 172-17 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.

Згідно з ч.2 ст. 172-17 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 КУпАП, доводиться матеріалами справи, зокрема:

- протоколом ЛВІ №108 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП від 08 травня 2026 року, відповідно до якого 02 травня 2026 року близько 21 години, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, займаючи посаду командира 6 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в складі мобільної вогневої групи по несенню бойового чергування по прикриттю критичної інфраструктури з тимчасовою дислокацією підрозділу у Івано-Франківській області, будучи військовослужбовцем, в порушення службових обов`язків, визначених ст. 9, 11, 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», в умовах особливого періоду, безпідставно допустив порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, а саме: самовільно покинув місце тимчасового розташування підрозділу залишивши бойове чергування, ігноруючи бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , зокрема: 03 травня 2026 року, близько 00 год 30 хв.було отримано інформацію від посадових осіб Національної поліції щодо перебування ОСОБА_1 у КНП «Лисецька лікарня» в стані алкогольного сп`яніння з переломом нижньої кінцівки;

- копією витягів з наказів №17 від 31 січня 2024 року та №25 від 25 січня 2024 року, відповідно до якого солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та з 26 січня 2024 року вважається таким, що перебуває у районні виконання бойових завдань;

- копією доповіді про самовільне залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_1 від 03 травня 2026 року ;

- копією доповіді про факт встановлення місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_1 від 03 травня 2026 року;

- копією військового квитка серія НОМЕР_2 .

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-17 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, 02 травня 2025 року о 21 год. 00 хв. порушив правила несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-17 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеному санкцією ч.2 ст.172-17 КУпАП.

Відповідно до п.12 ст.1 ч.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно з військовим квитком ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, тому його слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі викладеного, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.2 ст. 172-17, ст. 23, 33 КУпАП, керуючись ст. 283, 284, 289 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який слід стягнути на р/р UA858999980313040106000009618, отримувач - ГУК в Ів.-Фр.об./ ТГ Богородч /21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету- "Адміністративні штрафи та інші санкції".

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Копію постанови вручити ОСОБА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Битківський