Рішення № 136481489, 13.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 травня 2026 року справа № 520/2368/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) оформлене листом Про доведення рішення атестаційної комісії за вихідним № 08/5098/26-Вн від 13.01.2026 у, в частині відмови у задоволенні рапорту головного сержанта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ) від 19.12.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ) від 19.12.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова у звільненні позивача за сімейними обставинами є неправомірною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача. Підстави звільнення військовослужбовців регламентує ст.26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. Позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та надав всі підтверджуючі наявність підстав для звільнення документи. Таким чином, на думку позивача, він має всі встановлені законодавством підстави для звільнення з військової служби.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), що підтверджується витягом із Наказу від 06.02.2025 №56-ОС.

Позивач є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 .

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 від 08.11.2013.

Згідно з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.10.2025 року № 28/25/1437/В Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної Ради Обласна клінічна травматологічна лікарня ОСОБА_2 визнана особою з другою групою інвалідності безстроково, за загальним захворюванням.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.10.2025 року № 28/25/1437/ВП Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної Ради Обласна клінічна травматологічна лікарня, ОСОБА_2 визнана особою з другою групою інвалідності безстроково, за загальним захворюванням.

Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Харківська міська поліклініка № 17 ХМР №3 від 07.11.2025 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з Висновку КНП Харківська міська поліклініка № 17 ХМР від 07.11.2025 р. № 071125/3 (форма № 080-4/ о) ОСОБА_2 визначено необхідність отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійної основі від фізичної особи.

19 грудня 2025 року позивач подав рапорт та завірені копії документів заступнику начальника прикордонної застави (з бойової та спеціальної підготовки) восьмої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) третьої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) старшому лейтенанту ОСОБА_4 про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу - через сімейні обставини або з інших поважних причин, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико- соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

16 січня 2026 року позивача ознайомлений з рішенням атестаційної комісії № 08/5098/26-Вн - письмовою відповіддю першого заступника коменданта третьої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) майора ОСОБА_5 з наступним змістом: - по рапорту головного сержанта ОСОБА_1 від 19 грудня 2025 року № 27.8/69042/25-Вн щодо звільнення з військової служби відмовити в задоволенні рапорту. Надані документи не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, а саме: у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначення потреби в постійному догляді не застосовується; відповідно до наказу МОЗ України від 05.12.2025 № 1850 визначена нова форма первинної облікової документації № 080-4/о Висновок про наявність порушення функцій організму , через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду; відсутні документи, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (чоловіка (чи перебуває вона у шлюбі на даний час) або другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер).

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо незвільнення з військової служби, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Встановлення засад оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони здійснює Закон України Про оборону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі по тексту Закон № 1932-XII).

Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) та, в подальшому, висловив небажання продовжувати військову службу у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі по тексту - Положення № 1153/2008).

Згідно з пунктом 260 Положення № 1153/2008, під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 26-2 названого Закону.

Нормами підпункту 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) здійснюється на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Порядок звільнення врегульований пунктами 233-243 Положення № 1153/2008.

Пунктом 233 Положення № 1153/2008 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII в редакції, чинній станом на момент звернення позивача до відповідача із відповідним рапортом, необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Судом встановлено, що позивач подав відповідачу рапорт від 19.12.2025, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та за висновком №3 від 07.11.2025 потребує постійного стороннього догляду.

Відповідач, відмовляючи у задоволенні відповідного рапорту, відзначив, що у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначення потреби в постійному догляді не застосовується; відповідно до наказу МОЗ України від 05.12.2025 № 1850 визначена нова форма первинної облікової документації № 080-4/о Висновок про наявність порушення функцій організму , через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду; відсутні документи, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (чоловіка (чи перебуває вона у шлюбі на даний час) або другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер).

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України «Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я» від 18.09.2020 № 2136, медичний висновок це електронний документ, що формується на підставі медичних записів в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров`я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705, термін «медичний висновок» вжито у значенні висновку у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.

У пункті 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, термін «медичний висновок» визначено, як висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.

З наведеного слідує, що медичний висновок це документ, який містить дані про стан здоров`я особи та видається з питань, пов`язаних з таким станом здоров`я.

При цьому, суб`єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров`я.

В свою чергу, процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації встановлена «Положенням про медико-соціальну експертизу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі Положення № 1317).

Відповідно до пунктів 19, 24 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акту огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

З наведеного слідує, що лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько-експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду (витяг з акту огляду).

Що стосується повноважень лікарсько-консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії на видачу медичного висновку про необхідність здійснення постійного догляду,суд зазначає наступне.

Положенням № 1317 визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Відповідно до пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За приписами підпункту 1 пункту 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого; медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Варто зауважити, що у наведеному переліку прав та обов`язків медико-соціальної експертної комісії відсутнє поняття «постійного догляду», який може бути визначений для осіб, яким інвалідність не встановлена, а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду чи догляду.

Поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», адже перше вказує на те, ким надається догляд, а друге - коли надається такий догляд. При цьому, «постійний догляд» - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження - постійно.

Водночас, відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 № 189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 № 1066), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункт 1 розділу III).

За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання).

Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи: 1) форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці, відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»; 2) висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі». Згідно з пунктами 3, 4 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі». Згідно з пунктами 2, 3 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації №025/о «Медична карта амбулаторного хворого №__», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 №110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974.

Також повноваження ЛЛК визначені у наказі Міністерства охорони здоров`я України 31.07.2013 № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання». Так, у затвердженій вказаним наказом Інструкції мова йде про те, що висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу видається лікарською консультативною комісією закладу охорони здоров`я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю (пункт 1). Висновок ЛКК надається особі, що звернулася із заявою, згідно з формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.07.2013 № 667, за підписами членів ЛКК, завіреними печаткою закладу охорони здоров`я, у структурі якого перебуває ЛКК (пункт 8).

Повертаючись до підстав для звільнення військовослужбовця з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII, суд зазначає про недосконалість та неузгодженість термінів у нормативно-правових актах стосовно питання, яким документом підтверджується необхідність здійснення постійного догляду та який орган має право видавати цей документ.

Аналіз повноважень медико-соціальної експертної комісії, передбачених Положенням № 1317 дозволяє дійти висновку, що така комісія визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.

Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров`я, які мають право приймати, зокрема: 1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку; 2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.07.2013 № 667.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.06.2024 у справі № 520/21316/23, яка є обов`язковою для врахування.

Отже, необхідність здійснення догляду за матір`ю військовослужбовця може бути підтверджено на вибір заявника відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Судом встановлено, що відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Харківська міська поліклініка № 17 ХМР №3 від 07.11.2025 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з Висновку КНП Харківська міська поліклініка № 17 ХМР від 07.11.2025 р. № 071125/3 (форма № 080-4/ о) ОСОБА_2 визначено необхідність отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійної основі від фізичної особи.

У свою чергу, порядок видачі та заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 березня 2021 року № 407.

Так, відповідно до затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 березня 2021 року № 407 Інструкції (на момент видачі висновку) висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації №025/о «Медична карта амбулаторного хворого №» (пункт 3) та надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (пункт 4).

У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (пункт 7).

Зміст висновку за формою № 080-4/о та його складові елементи загалом найбільшою мірою відповідають суті документа, передбаченого пунктом 5 Переліку, проте мають істотні відмінності - зокрема щодо суб`єкта його складання (лікарська комісія, а не лікарсько-консультативна комісія), цільового призначення (використовується для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі), а також через відсутність у ньому відомостей про потребу особи в постійному догляді.

В подальшому згідно з наказом МОЗ від 27.11.2025 року № 1811 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407» форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» замінено однією формою № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які

особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду».

Висновок за оновленою формою № 080-4/о призначений для реєстрації порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/ або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, у тому числі для реєстрації когнітивних порушень.

Приписами Наказу МОЗ від 27.11.2025 року № 1811 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407» закріплено, що «видані до набрання чинності цим наказом висновки згідно з формою первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, та формою первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, є чинними протягом строку, на який вони були видані.».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що висновок за формою № 080-4/о, поданий позивачем, є належним та допустимим доказом, який підтверджує потребу особи у сторонньому догляді, хоча і була запроваджена оновлена редакція цієї форми, раніше видані висновки залишаються чинними протягом строку, на який вони були видані, що прямо передбачено відповідними нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров`я України. Відтак доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (чоловіка (чи перебуває вона у шлюбі на даний час) або другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер), суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачем до рапорту надано:

- свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_6 від 08.11.2013;

- свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_7 від 18.10.1991;

- свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_8 від 11.05.1992;

- копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 23.01.2026 року № 00056082190;

- копію Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 02.12.2025 року № 00055094123;

- довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 8afbee88-50cd- 48b6-be83-d43cfd2b6b10 Харківської міської ради від 19.01.2026.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 зауважив зокрема що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає саме реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII.

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності та з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином підтверджено відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , а відтак доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправним та скасувати рішення НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України оформлене листом Про доведення рішення атестаційної комісії за вихідним № 08/5098/26-Вн від 13.01.2026 у, в частині відмови у задоволенні рапорту головного сержанта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ) від 19.12.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та зобов`язання НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП від 19.12.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України оформлене листом Про доведення рішення атестаційної комісії за вихідним № 08/5098/26-Вн від 13.01.2026 у, в частині відмови у задоволенні рапорту головного сержанта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 19.12.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з урахуванням висновків суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 13 травня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ