Рішення № 136477274, 12.05.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1178/26

Номер провадження 2/676/2417/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.05.2021 року у розмірі 39882,76 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що банк із ОСОБА_1 в рамках проекту банку monobank, уклали договір кредиту шляхом підписання 04.05.2021 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank. Відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, з пільговим періодом за карткою до 62 днів безпроцентного повернення кредитного ліміту, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001% річних, базовою відсотковою ставкою 3,1% на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,2 % на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач свої зобов`язання перед банком своєчасно не виконав. У зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 04.05.2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 39882,76 грн., що складається із 39601,36 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та заборгованість за пенею в сумі 281,40 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2026 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.04.2026 року від представника відповідача адвоката Цимбал А.А. через систему електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позивачем не доведена обставина видачі кредитних коштів (встановлення кредитного ліміту) відповідачу, також не був погоджений предмет договору (а саме сума кредитних коштів, яка видається банком позичальнику), що є істотною умовою даного договору, і жодним доказом (в т.ч. і випискою по рахунку) така сума наданих кредитних коштів (встановленого кредитного ліміту) не підтверджується. Надані банком Тарифи, які застосовуються до Чорної картки monobank, датуються 03.12.2025 року дані Тарифи Відповідачем не підписані, і вони не діяли на момент підписання Анкети-заяви 04.05.2021 року. Єдині умови кредитування, що містяться у підписаній відповідачем Анкеті- заяві це строк пільгового періоду (до 62 календарних днів) та процентна ставка (3,1% на місяць, яка нараховується на кредит з першого дня користування кредитом у разі виходу з пільгового періоду). Посилання АТ «Універсал Банк» на Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, а також на Тарифи є безпідставними, оскільки вони не підписані відповідачем. Вищенаведена анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, та у ній відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов. При цьому необхідно зазначити, що наявність і доведеність лише факту підписання відповідачем анкети-заяви за відсутності інших належних і допустимих доказів не свідчить про видачу йому кредиту, позаяк це не ґрунтується на положеннях закону і будь-яких відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить. Крім того, з наданих доказів взагалі неможливо встановити погоджений між позивачем та відповідачем строк кредитування. Отже, підстави для нарахування відсотків, комісій та неустойки, не обумовлених у підписаній сторонами Анкеті-заяві, відсутні. За весь період кредитування з рахунку відповідача списано відсотків на суму 47 449,68 грн., що перевищує суму «залишку заборгованості», заявленого позивачем. Отже, враховуючи те, що позивач не довів ні обставину укладення кредитного договору, ні обставину погодження сторонами суми кредиту (кредитного ліміту), розміру відсотків та строк кредитування, а також не довів належними та допустимими доказами дату видачі кредитних коштів (кредитного ліміту) та суму виданого кредиту, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 39 882,76 грн не підлягають задоволенню. Просить суд у задоволенні позовної заяви акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі та стягнути з Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15500 грн.

20.04.2026 року від представника позивача через систему електронний суд надійшов відповідь на відзив, відповідно до якого Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг клієнтом підписана 04.05.2021 р. та станом на цю дату були дійсними Умови в редакції від 07.04.2021 р. Подальше посилання на положення законодавства здійснюється з урахуванням його редакцій станом на дату укладення договору. Згідно Анкети-заяви, що підписана Відповідачем 04.05.2021 р. дана Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; Тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Згідно п. 5 Анкети-заяви Відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність. Пункт 2 Анкети-заяви, що підписана Відповідачем 04.05.2021 р.: «Прошу встановити кредитний ліміт на суму, що вказана у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом». Відтак між АТ «Універсал Банк» та Відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого Відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Розмір відсоткової ставки визначено в п.8.1 розділу ІІ Умов, у п. 2 Анкетизаяви та в Тарифах, а саме: базова відсоткова ставка становить 3,1% на місяць, тобто 37,2 % на рік. Пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Отже, твердження Відповідача про неукладення договору не відповідають обставинам справи.

Окрім того, АТ «Універсал Банк» вважає, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу є явно завищеними та неспівмірними з огляду на невелику складність справи. Враховуючи незначну складність вказаної справи (відкрито спрощене провадження, справа є малозначною), ціну позову, невеликі обсяги матеріалів у даній справі та кількість підготовлених відповідачем процесуальних документів, які не є великої складності, заява про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції з зазначеними сумами є у будь-якому випадку завищеним розміром таких витрат. Підготовка відзиву не потребувала здійснення великого обсягу робіт. Текст відзиву є однотипним до аналогічних відзивів на позовні заяви про стягнення заборгованості, та не містить жодних нових правових висновків. Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.05.2026 р. На переконання АТ «Універсал Банк» заявлений представником Відповідача розмір витрат на правничу допомогу не є розумним та справедливим, не відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг та не підлягає до стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову просив проводити розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Цимбал А.А. в судове засідання не з`явилася, подала відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

04 травня 2021 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву, в якій зазначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п.п. 1, 2 анкети-заяви підписаної ОСОБА_1 , останній просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал банк» у гривні на його ім`я № НОМЕР_1 . Підтвердив, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. У разі виходу із пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

В пункті 4, 5 анкети-заяви зазначено, що відповідач засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодився, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинності.

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 08.04.2026 року ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку кредитна картка, надано карту за № НОМЕР_3 , зі статусом активна до 08/29.

З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 08 квітня 2026 року вбачається, що 04.05.2021 року ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 204.05.2021 року, встановлено суму кредитного ліміту 04.05.2021 року в розмірі 15000 грн., 14.01.2022 - 35 000 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 04.12.2025 року заборгованість відповідача станом на 04.12.2025 року по кредиту становить 39882,76 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту 39601,36 грн. та заборгованість за пенею 281,40 грн.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 12 статті 11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у договорі).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що підписавши анкету-заяву від 04 травня 2021 року сторони визначили, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів, а у разі виходу за пільговий період на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Таким чином, АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з істотних умов кредитного договору, а саме в частині пільгового періоду користування кредитним лімітом та нарахування відсоткової ставки.

За період з 21.05.2021 року по 01.09.2025 року ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами банку в тому числі сплачував за придбані товари, поповнював мобільний телефон і сплачував платежі за користування коштами банку, що підтверджується довідкою про рух коштів по картці від 04.12.2025 року.

Позивач пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом (тілом), посилається на витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, паспорт споживчого кредиту monobank та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, як невід`ємну частину укладеного договору.

Однак, вказані документи не підписані відповідачем ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Отже, відсутні підстави вважати, що саме ці умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

Крім того, у паспорті споживчого кредиту чорної картки monobank зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів. Ця інформація зберігає чинність до 01.01.2022 року.

Таким чином, паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, надані банком витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до виписки з відображенням руху коштів по картці від 04.12.2025 року та розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.12.2020 року ОСОБА_1 своєчасно не вносив платежі на повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 04.12.2025 року залишок заборгованості за наданим кредитом складає 39601,36 грн.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75(далі Положення) визначено, що банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як клієнтські рахунки та виписки з них. Відповідно до пункту 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16, від 07 грудня 2022 року у справі №298/825/15.

При цьому, суд вбачає за необхідне зазначити, що наявна в матеріалах справи виписка за картковим рахунком клієнта ОСОБА_1 є належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, укладеним між ним та АТ «Універсал Банк», згідно з якою сума заборгованості станом на 04.12.2025 рік складає 39601,36 грн. Банком правомірно нараховувалися відсотки, оскільки в анкеті-заяві зазначено відсоткову ставку на місяць в розмірі 3,1%, відповідно річні відсотки становлять 37,2%.

Відповідач по справі ОСОБА_1 не погоджуюється із даною випискою та сумою заборгованості, однак сама лише незгода відповідача з наведеними розрахунком заборгованості не може свідчити про неналежність таких доказів.

При цьому, відповідно до основних засад цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували визначений розмір заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39601,36 грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 281,40 грн., то суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (частина перша статті 547 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки договором не визначено право банку на неустойку (пеню) за прострочення виконання зобов`язання, то його позов у цій частині є необґрунтованим.

Крім того, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Враховуючи те, що пеня за кредитним договором нарахована 01.12.2025 року, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь АТ « Універсал Банк».

Щодо посилання представника відповідача, що підписана Анкета-заява від 04.05.2021 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру і підстав нарахування процентів, не відповідає встановленим обставинам справи, а тому у суду відсутні підстави для зарахування коштів внесених відповідачем на погашення процентів для погашення основної суми заборгованості, оскільки такі проценти стягувалися банком правомірно на виконання умов договору про надання банківських послуг.

Як вбачається з наданого банком розрахунку, відповідач має загальний залишок заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту) в сумі 39601,36 грн. яка складається з залишку поточної заборгованості за наданим тілом кредиту.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд приходить до висновку, що розрахунок заборгованості, наданий банком, є належним доказом нарахованої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору. Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання ним кредитних коштів та розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року).

Таким чином, враховуючи, вищевикладене, позов банку слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.05.2021 року у вигляді тіла кредиту в розмірі 39601,36 грн.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача АТ «Універсал банк» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.01.2026 р., оскільки позов АТ «Універсал банк» задоволено частково, то із відповідача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2643,61 грн. (2662,40 грн * 39601,36 / 39882,76).

Разом з цим, відповідно до відзиву на позовну заяву та клопотання представником відповідача адвокатом Цимбал А.А. заявлено витрати про стягнення правничої допомоги, які понесені відповідачем на суму 15500 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу надано ордер на надання правничої допомоги від 02.03.2026 року, копію угоди про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт до угоди про надання правничої допомоги від 02 березня 2026 року, рахунок фактуру від 07.05.2026 року з детальним описом надання послуг: надання консультації, складання відзиву, ознайомлення із позовною заявою, що на загальну суму становить 15500 грн., акт виконаних робіт

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частин першої третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У поданому запереченні щодо заявлених відповідачем до стягнення судових витрат, представник позивача АТ «Універсал Банк» вказує, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу є явно завищеними та неспівмірними з огляду на невелику складність справи, (відкрито спрощене провадження, справа є малозначною), ціну позову, невеликі обсяги матеріалів у даній справі та кількість підготовлених відповідачем процесуальних документів. З огляду на це, заява про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 15500 грн. є завищеним розміром таких витрат.

Відповідно до рахунку фактури №40-сз/ц-26 від 07 травня 2026 року адвокатом Цимбал А.А. були проведені такі роботи: надання їконсультації - 1 година, що становить 2000 грн., написання заяви на вступ у справу 1 година 1500 грн., ознайомлення із позовною заявою 3 години 3000 грн., написання відзиву на позов 4 години 6000 грн., попередня участь адвоката у засіданні 3000 грн. Загальна вартість робіт склала 15500 грн.

Вивчивши вищезазначений рахунок фактури наданої правничої допомоги суд вважає, що погоджені між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Цимбал А.А. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 грн. є не співмірними зі складністю справи. Так, на переконання суду, надання консультації (підготовка пропозицій) та складання відзиву на позовну заяву не потребувало значних зусиль, тому що з приводу спірних правовідносин існує стала судова практика.

Таким чином, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи викладені у запереченні про неспівмірність заявлених відповідачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що обґрунтованим і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 7000 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони під час написання відзиву на позовну заяву.

Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволені частково, то при вирішенні питання розподілу судових витрат суд ураховує принцип пропорційності (стаття 141 ЦПК України).

Так, АТ «Універсал Банк» висувало вимогу про стягнення з ОСОБА_1 39882,76 грн. заборгованості за кредитним договором, судом задоволено 39601,36 грн., що становить 99,29% від заявленої суми.

Отже з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 0,71% понесених ним судових витрат на правничу допомогу, що становить 49,70 грн. (7000 х 0,71%).

Керуючись ст.11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352) заборгованість за договором про надання послуг «Monobank» від 04.05.2021 року у розмірі 39601,36 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352) судовий збір в розмірі 2643,61 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені ним судові витрати у розмірі 49,70 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

позивач - акціонерне товариство «Універсал Банк, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

відповідач - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. Пилипенко