Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 490/4516/25
н\п 2/490/386/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр», позивач) звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 19920,00 грн, з яких: 6 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту, 9300,00 грн сума по процентах, 540,00 грн. - сума по комісії, 1080,00 грн.- сума по додатковій комісії, 3 000, 00 грн. сума по неустойці.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року відкрито провадження по справі. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач станом на час розгляду справи бажання брати участь у судових засіданнях не виявила, правом на подання відзиву не скористалася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що в матеріалах справи наявне зворотне повідомлення з підписом відповідача від 18.06.2025 року.
Судом встановлено, що 06.08.2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №06.08.2024-100000018. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 124 дні. Також за умовами договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти, комісії.
Цього ж дня, 06.08.2024 року ОСОБА_1 підписала заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився за посиланням https://sgroshi.com.ua/faq/, згідно ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». В цій заяві ОСОБА_1 підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якого є заявка до кредитного договору №06.08.2024-100000018від 06.08.2024 року, з яким попередньо уважно ознайомилася.
За умовами вказаними погодилася в цій заявці ОСОБА_1 на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 6 000,00 грн; строк, на який надається кредит 124 дні; ставка «Економ» - фіксована незміна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; ставка «Стандарт» - фіксована незміна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів, на який надається кредит.
Підписання договору №06.08.2024-100000018 від 06.08.2024 року про надання кредиту здійснено електронним цифровим підписом відповідно до умов цього договору.
Спосіб надання позичальнику кредитних коштів: перерахування на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжного способу споживача 4102-47ХХ-ХХХХ-9203.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредиту, сплату відсотків та умови повернення кредитних коштів.
Відповідно до довідки iPay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №212-0506 від 05.06.2025 року ТОВ «Споживчий Центр» перерахувало кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , з призначенням «видача за договором №06.08.2024-100000018».
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №06.08.2024-100000018 від 06.08.2024року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 19920,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. суми заборгованості по тілу кредиту, 9300,00 грн сума по процентах, 540,00 грн. - сума по комісії, 1080,00 грн.- сума по додатковій комісії, 3 000, 00 грн. сума по неустойці.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч.2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд зазначає таке.
В позовній заяві позивачем викладено вимогу про стягнення комісії. На переконання суду, вимога щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Закону України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У силу вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування" (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача комісії.
Щодо стягнення з відповідача неустойки.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
В позовній заяві позивачем викладено вимогу про стягнення з відповідача неустойки.
Разом з тим, загальновідомим є та обставина, що з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК пунктом 18 наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За такого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №06.08.2024-100000018 від 06.08.2024року у розмірі 15 300,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 9 300,00 грн заборгованість по відсотках.
Крім того, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1860,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись 12,13, 18, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №06.08.2024-100000018 від 06.08.2024 року в сумі 15 300,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 300,00 грн заборгованість за відсотками.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір в сумі 1860,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Інформація про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса: 01032,м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох
Судове рішення № 136476929, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 11.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/4516/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: