Рішення № 136475756, 11.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9093/25

Провадження № 2/487/778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 травня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Товарна біржа «Мегаполіс-Інфо» про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та міни нерухомого майна, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2025 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Товарна біржа «Мегаполіс-Інфо», в якій позивач просить: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №103 однокімнатної квартири у трикімнатній квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 ; визнати дійсним договір міни нерухомого майна №132 двокімнатної квартири у трикімнатній квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 ; визнати право власності за ОСОБА_9 на цілу квартиру АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що вказані договори було укладено товарній біржі та зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», проте не посвідчені нотаріально, тому позивач позбавлена можливості належним чином реалізувати своє право власності. Крім цього квартира є квартирою спільного заселення, проте після укладення договорів купівлі-продажу та міни її власником є лише позивач, а документально їх об`єднати неможливо.

08 грудня 2025 року відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_10 до судового засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не прибули, причин не повідомили, відзиву не подали.

Враховуючи повторну неявку відповідачів та третьої особи, заяву представника позивача, у відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 16 вересня 1999 року укладено договір №103 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_11 , яка діє від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , купила квартиру спільного заселення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31,50 кв.м., житловою площею 18,10 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати.

Вказаний договір складено й зареєстровано на товарній біржі «Мегаполіс-Інфо», зареєстрований за № 103, а також зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.11.1999 р. за реєстровим №17911 (довідка КП «ММБТІ» № 2-9107 від 10.11.2025).

03 листопада 1999 року укладено договір №132 міни нерухомого майна між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє від себе та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , яка діє від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 .

Відповідно до цього договору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє також від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обміняли дві кімнати в трьохкімнатній квартирі спільного заселення, розташованої в АДРЕСА_2 , загальною площею 36,50 кв.м., житловою площею 21,30 кв.м. на 9/50 частин домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_12 , а 9/50 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

В результаті обміну квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_12 .

Вказаний договір складено й зареєстровано на товарній біржі «Мегаполіс-Інфо», зареєстрований за № 1-132, а також зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.11.1999 р. за реєстровим №17911 (довідка КП «ММБТІ» № 2-9107 від 10.11.2025).

Згідно з розпорядженням Миколаївського міського голови № 28р від 19 лютого 2016 року «Про перейменування об`єктів топоніміки» вулиця Чигрина була перейменована на вулицю Пограничну.

ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_13 », що підтверджується рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2017 у справі № 487/4107/17, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 09.10.2025 року.

З договорів купівлі-продажу та міни встановлено, що вони укладені та зареєстровані на біржі і нотаріально не посвідчені.

На момент укладення вказаних договорів правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 р. на підставі ЦК України N 435-IV (435-15) від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 241 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) За договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Відповідно до ст. 242 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Разом з цим, зі змісту договорів вбачається, що укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на товарній біржі «Мегаполіс-Інфо» та подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Стаття 15 Закону України «Про товарну біржу», на яку є посилання у договорі купівлі-продажу, дозволяла членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, на дату укладання договорів купівлі-продажу та міни нерухомого майна, в законодавстві існували протиріччя щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору, мала місце колізія норми ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" та норми кодифікованого нормативно-правового акту, а саме ст. 277 ЦК Української РСР 1963 року.

Разом з цим, у відповідності з ч.2 ст. 47 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.), якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказані договори купівлі-продажу та міни були укладений на біржі відповідно до ЗУ "Про товарну біржу", зареєстровані в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», виконані сторонами, але на теперішній час укласти нотаріально посвідчений договір неможливо.

Враховуючи наведене, вказані договори слід визнати дійсним.

Щодо визнання права власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У відповідності до ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів право домагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності».

Згідно з положень статті 1-ої Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

З огляду на зазначене, враховуючи, що існують перешкоди реалізації прав власника через відсутність нотаріального посвідчення договорів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та міни і визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону, і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Товарна біржа «Мегаполіс-Інфо» про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та міни нерухомого майна, визнання права власності задовольнити.

Визнати дійсним договір№103 купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 16 вересня 1999 року на товарній біржі»Мегаполіс-Інфо», відповідно до якого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_11 , яка діє від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , купила квартиру спільного заселення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31,50 кв.м., житловою площею 18,10 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати.

Визнати дійсним договір №132 міни, укладений 03 листопада 1999 року на товарній біржі «Мегаполіс-Інфо» між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє від себе та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , яка діє від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , відповідно до умов якого в результаті обміну квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_12 .

Визнати за ОСОБА_9 право власності на квартира АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Товарна біржа «Мегаполіс-Інфо», ЄДРПОУ: 30283032, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 167.

Повне судове рішення складено 11 травня 2026 року.

Суддя З.М. Сухаревич