Рішення № 136474211, 07.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/11911/25

Провадження №2/333/1600/26

ЗАОЧНЕ рішення

іменем України

07 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Пузанової А.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.10.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №500822759, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 49368,21 грн. строк кредиту 36 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23,00% у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 49368,21 грн.

22.02.2021 р. між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт». В подальшому, 23.02.2021 р. між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 23.02.2021 р. обліковується заборгованість в розмірі 52425,05 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 49368,21 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 14976,84 грн. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з`явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 15.10.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №500822759, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 49368,21 грн. строк кредиту 36 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23,00% у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

Також, 15.10.2019 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить, зокрема, інформацію щодо основних умов кредитного договору, реальну річну процентну ставку і орієнтовну загальну вартість кредиту.

АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступив ТОВ «ФК Форт» право вимоги до боржників за договорами, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 500822759 від 15.10.2019.

23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступив ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до боржників за договорами, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 500822759 від 15.10.2019.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № № 500822759 від 15.10.2019 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 52425,05 грн.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якшо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором від 15.10.2019 року, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 52425,05 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 грн., який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» надавалася адвокатом Литвиненко О.І. на підставі договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 року, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 9200,00 грн.: надання первинної консультації замовнику у справі (0,5 год., 1000,00 грн.), правовий аналіз наявних документів, правової ситуації і правових висновків Верховного Суду (2 год., 4000,00 грн.), підготовка і подання позовної заяви (2,1 год., 4200 грн.), копію платіжної інструкції №2692 від 10.06.2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд приймає вказані документи в якості доказів на підтвердження виконання адвокатом Литвиненко О.І. робіт на підставі договору про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 року, а також на підтвердження вартості наданих адвокатом послуг на загальну суму 9200,00 грн.

Витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Виходячи з того, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, не надано клопотання про зменшення таких витрат або доказів їх неспівмірності, враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 641, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» ідентифікаційний код 40340222 заборгованість за кредитним договором № 500822759 від 15.10.2019 року у розмірі 52425,05 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Ю.Р. Піх