Ухвала суду № 136472785, 11.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3702/26

Провадження № 2/127/1036/26

УХВАЛА

11 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої судом вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14 квітня 2026 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, а також витребувано у Міністерства внутрішніх справ України як держателя Реєстру інформацію (витяг) про внесення відомостей про зникнення безвісти ОСОБА_1 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.

Згідно статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Згідно статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім`ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім`ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20260423-2460 від 23.04.2026 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22 квітня 2025 року внесено дані про набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

За відомостями ІНФОРМАЦІЯ_1 №395 від 11 травня 2026 року згідно облікової картки з АІС «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з обліку.

Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Тобто, це є обов`язок суду, а не право зупинити провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 96, 97 постанови від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження №14-74цс25) зазначила, що за нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі (пункт 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази щодо перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України на військовій службі, а також набуття ним правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Керуючись ст. 251, 253, 260, 263 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в цивільній справі №127/3702/26 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження в справі може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна