Рішення № 13647197, 24.01.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.Справа № 6/103-1872 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" (вул. Ринкова площа, 34, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область,47100)

третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шумське районне споживче товариство, (вул. Українська, 42, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,47100)

третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3, (АДРЕСА_1,47100)

третя особа №3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська філія ДП "Центр державного земельного кадастру", (вул. Живова 32А, м.Тернопіль)

третя особа №4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шумська міська рада, (вул. Українська, 59, м.Шумськ, Тернопільської області)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

За участю представників сторін:

Позивача - Помазанська С.І.

Відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6

Третьої особи №1 - не з'явився

Третьої особи №2 - не з'явився

Третьої особи №3 - не з'явився

Третьої особи №4 - не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору №1 - Шумського районного споживчого товариства, №2 - Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою від 09 грудня 2010 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено Тернопільську філію ДП "Центр державного земельного кадастру" та Шумську міську раду.

Розгляд справи призначений вперше на 09 грудня 2010 року неодноразово відкладався та в засіданні оголошувалась перерва, востаннє на 24 січня 2011 року.

В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу розяснено належні їм процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22, 27,81-1 ГПК України.

В засідання 24 січня 2011 року представники третіх осіб, участь яких не визнавалась судом обовязковою, не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Технічна фіксація здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер 9аА608295050А11.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:

- 10 жовтня 2007року між ТОВ "Шумськ-Інвест" та Шумським РайСТ укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства споживчої кооперації “Ринок”, розташованого на земельній ділянці по вул. Українська, 42 в м. Шумськ розміром 1,1365 га, належного Шумському РайСТ згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №000968 від 13.09.2001р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі №10/240-4609, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу визнано дійсним і визнано право власності на цілісний майновий комплекс ПСК “Ринок”, м. Шумськ за ТОВ “Шумськ-Інвест”.

Іншим рішенням господарського суду Тернопільської області від 15 квітня 2007 року у справі №6/29-519, котре також набрало законної сили, серед іншого зобовязано Шумську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест” договір оренди земельної ділянки площею 1,1365 га по Ринковій площі, 34 - колишня вул. Українська (торговий ринок) м. Шумськ, Тернопільської області.

12 серпня 2009 року господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі №6/82-1471, яким договір оренди землі між Шумською міською радою та ТОВ “Шумськ - Інвест” визнано укладеним.

За змістом договору, на виконання судового рішення, Шумська міська рада орендодавець Шумська міська рада передає а орендар ТОВ "Шумськ-Інвест" приймає в оренду земельну ділянку площею 1,1365 га., яка знаходиться за адресою: м. Шумськ, Ринкова площа,34 (колишня вул. Українська,34 (торговий ринок) для обслуговування цілісного майнового комплексу орендаря та здійснення ринкової торгівлі.

При цьому, пункт 17 договору забороняє самовільну забудову земельної ділянки, а пунктом 26 договору визначено, що обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб на орендовану земельну ділянку не встановлено.

Договір укладено терміном на 49 років.

В апеляційному та касаційному порядку рішення від 12 серпня 2009 року у справі №6/82-519 не переглядалось (ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 березня 2010 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, ухвалами Вищого господарського суду України від 07 червня та 09 вересня 2010 року скарги повернуто заявнику). Судове рішення 12 серпня 2009 року у справі №6/82-1471 у встановленому законом порядку неоспорено і не скасовано, від-так є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, у т.ч. листа Тернопільської регіональної філії Центру державного земельного кадастру № 4-7/00004 від 05 січня 2011 року, даний договір зареєстровано Шумським районним відділом Тернопільської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 15 грудня 2009 року за №040966000592, реєстрація якого станом на 05 січня 2011 року не скасована.

Згідно витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 16.06.2010р., земельній ділянці площею 1,1365 га., що знаходиться за адресою: м. Шумськ, Площа ринкова,34, субєктом права оренди якої є ТОВ "Шумськ-Інвест" присвоєно кадастровий №6125810100:01:0050068.

Відповідно до листа Шумського відділення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області №5028 від 30 грудня 2010 року та долученої до нього виписки з картки особового рахунку станом на 30 грудня 2010 року, за період з січня по грудень 2010 року ТОВ "Шумськ - Інвест" сплачено до бюджету Шумської міської ради 40797,79 грн. орендної плати. Інформації про заборгованість по орендній платі учасниками процесу не подано.

За твердженням позивача, на орендованій ТОВ "Шумськ Інвест" земельній ділянці знаходиться торгівельний павільйон, належний відповідачу. Згідно листа КП "Шумське БТІ" №1 від 04 січня 2011 року власником нежитлової будівлі торгового павільйону є громадянин ОСОБА_2.

Знаходження на належній позивачу на праві оренди земельній ділянці обєкта нерухомості відповідача без оформлення останнім права на землю, стало підставою звернення ТОВ "Шумськ Інвест" до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на:

- відсутність рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування ТОВ "Шумськ Інвест";

- встановлення торгового павільйону було здійснено до отримання позивачем земельної ділянки в оренду;

- встановлення торгового павільйону є використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа, а не самовільним зайняттям земельної ділянки;

- відсутність у позові посилань на те, яким чином павільйон СПД ОСОБА_2 порушує право позивача вільно користуватись орендованою земельною ділянкою та здійснювати на ній господарську діяльність.

- торговий павільйон знаходиться у власності фізичної особи а не субєкта підприємництва, а тому спір не підлягає розгляду господарським судом та інше.

Відповідач, серед іншого, ставить під сумнів правомірність звернення ТОВ "Шумськ Інвест" з даним позовом, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою Шумським РайСТ не припинялось.

Зясовано також, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 16 березня 2010 року у справі 6/117-2107, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 червня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 06 жовтня 2010 року, СПД ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею торговим павільйоном, за адресою АДРЕСА_2 По даній справі, серед іншого встановлено, що:

- 24 березня 2004 року ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

11 травня 2007 року між ним та його батьком ОСОБА_3 укладено договір дарування, за яким відповідачу подаровано нежитлову будівлю торгового павільйону, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Відповідно до змісту цього договору, за самим дарителем право власності на павільйон визнано рішенням Шумського районного суду від 15.03.2007 року.

Право власності (користування) земельною ділянкою під павільйоном та для його обслуговування ОСОБА_3 не оформив.

21 травня 2007р. право власності на торговий павільйон зареєстровано Шумським районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 09 лютого 2008 року у справі №13/156-4896 скасовано рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.11.2003р. №339 "Про надання дозволу на встановлення торгового павільйону на ринковій площі по торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_3"; рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 18.07.2003р. №217 “Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі ОСОБА_3 жит. м.Шумськ ”; рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 29.07.2004р. №235 “Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит. м.Шумськ ОСОБА_3”

Зазначеною постановою суду, яка набрала законної сили і ніким не скасована, серед іншого встановлено, що торговий павільйон підприємця ОСОБА_3, в АДРЕСА_2 побудований та розміщений на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування Шумському районному споживчому товариству на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001р., котрий зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №34. Розміщення павільйону, який відноситься до малих архітектурних форм, в порушення вимог законодавства, було проведено за відсутності у його власника документів на землю та без вилучення ділянки в Шумського РайСТ чи його добровільної відмови від користування.

Окрім того, ухвалою Шумського районного суду від 19.03.2008 року скасовано попереднє рішення цього суду від 15.03.2007 року про визнання за ОСОБА_3 права власності на торговий павільйон в АДРЕСА_2 за нововиявленими обставинами. А ухвалою Шумського районного суду від 26.06.2008 року провадження по даній справі закрито.

Названі ухвали на час розгляду спору у справі №6/117-2107 набрали законної сили.

Як зазначалось вище, правовстановлюючий документ про право власності на торговий павільйон в АДРЕСА_2 покладений в основу договору дарування скасовано. А самі рішення про надання дозволів щодо встановлення павільйону, з яким позивач пов'язує виникнення у нього права на землю, визнано незаконними.

Відповідно до постанови господарського суду Тернопільської області від 09 лютого 2008 року у справі №13/156-4896, довідки Шумської міської ради №335 від 09 червня 2010 року, листа Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №4-7/1551 від 17 червня 2010 року (з урахуванням пояснень представника цього підприємства, даних в судовому засіданні), інших матеріалів справи, можна прийти до висновку про знаходження торгового павільйону відповідача на земельній ділянці, яка належить ТОВ "Шумськ Інвест" на умовах оренди.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими документами та усними поясненнями, підтверджено обґрунтованість вимог позивача.

Так, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки, згідно з ч.5 ст. 126 ЗК України, посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ч.5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

В порядку ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів у випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Днем укладення такого господарського договору вважається дата набрання чинності рішенням суду (ч.2 ст. 187 ГК України).

В силу ч.1 ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Частиною 2 ст. 95 ЗК України визначено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Стаття 212 Земельного кодексу встановлює, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 ЗК України).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 212 ЗК України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як підтверджується матеріалами справи і належним чином не спростовано підприємцем ОСОБА_2, на земельній ділянці орендаря (ТОВ "Шумськ Інвест"), знаходиться торговий павільйон, належний відповідачу по справі. При цьому, право власності чи право користування земельною ділянкою на якій розміщено павільйон та ділянкою, необхідною для обслуговування павільйону, його власник у встановленому порядку не набув (не оформив).

Від-так, враховуючи обставини справи, приписи ст.ст.11,15,16,22 ЦК України, ст.ст. 20,187 ГК України, ст.ст. 93, 95, 152, 212 ЗК України, а також зважаючи на факти встановлені судовими рішеннями, що в силу ст. 35 ГПК України, які не доводяться знову, вимоги позивача підлягають задоволенню.

При цьому, наявність у власності обєкта нерухомості, автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки виникнення права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року, Рекомендаціях Вищого господарського суду України від 02 лютого 2010 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства") та листі Вищого господарського суду від 01 січня 2010 року "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами".

Не заслуговує на увагу посилання відповідача на незаконність переходу до ТОВ "Шумськ Інвест" прав на земельну ділянку, оскільки таке право позивача підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 12 серпня 2009 у справі №6/82-1471, яке набрало законної сили.

Щодо твердження представників відповідача про непідвідомчість спору господарському суду то, відповідно до ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Критерії визначення повноважень (підвідомчості) справ господарським судам містяться в ст.ст.1,2,12,21 ГПК України.

При вирішенні відповідного питання слід враховувати не лише субєктний склад сторін у справах, а й характер правовідносин. За приписом частини першої статті 1 ГПК України, зазначені в ній особи (в тому числі громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності) вправі звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482).

У вирішенні ж питань про те, чи є спірні правовідносини господарськими, а справа (спір у справі) - господарською слід виходити з визначень, наведених у Господарському кодексі України.

Згідно з ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суб'єктами господарювання, у відповідності до ст.55 ГК України є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець, від-так у встановленому законом порядку набув статусу субєкта господарювання.

Належне ОСОБА_2 нежитлове приміщення, знаходиться на території ринку і є торговим павільйоном.

Крім того, у справі №6/117-2107 про визнання права власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею торговим павільйоном, за адресою пл.Ринкова, в м.Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, ОСОБА_2 звертався як субєкт підприємництва, мотивуючи свої вимоги, у т.ч. необхідністю здійснення підприємницької діяльності.

З огляду на усе викладене вище, суд критично оцінює доводи відповідача про непідвідомчість даного спору господарським судам, а тому його клопотання щодо припинення провадження, слід відхилити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1.Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 АДРЕСА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 шляхом демонтажу (знесення), належного йому павільйону.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1, -

-на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область 34043073 - 85 грн., сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 04 лютого 2011р., через місцевий господарський суд.

СуддяІ.П. Шумський