Ухвала суду № 136471369, 28.04.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1665/24

Провадження № 4-с/355/4/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селища Баришівка справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби (ВДВС) у Броварському районі Київської області Беднарської Юлії Петрівни, -

установив:

19.03.2026р. заявник ОСОБА_1 звернувся до Баришівського районного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби (ВДВС) у Броварському районі Київської області Беднарської Юлії Миколаївни.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини: у провадженні Баришівського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління МЮУ, перебуває виконавче провадження №79453624, відкрите 28.10.2025 на підставі виконавчого листа №355/1665/24, виданого 16.10.2025 р. Баришівським районним судом Київської області про стягнення - поворот грошових коштів.

16.03.2026 старшим державним виконавцем Беднарською Юлією Петрівною було вчинено протиправні дії, що виразилися в неправильному розрахунку боргу, свідомому ігноруванні заяв і клопотань скаржника, та накладання арешту на кошти, рахунки-електронних гаманців, в т.ч і пенсійних.

Вважає дії старшого виконавця незаконними, оскільки вони порушують норми Закону «Про виконавче провадження» в т.ч. ст..ст 2, 27 п 5-9, 72-74, та норми КАСУ і ЦПК, норми судової практики, порушень норм Конституції України.

При виконанні рішення про поворот виконання, новий виконавчий збір не стягується.

Судова практика погоджується з тим, що виконавчий збір це винагорода виконавця за зроблену роботу. Якщо боржник добровільно сам перерахував на рахунок ДВС грошові кошти згідно виконавчого листа суду, підстави для справлення збору відсутні.

Якщо виконавче провадження було відкрите двічі по одній і тій же справі, виконавчий збір не стягується.

27.02.2026 року ОСОБА_1 та старший державний виконавець Беднарська Ю.П. обговорили питання повороту коштів стягувачу. Я пропонував дати авансом 10000.00грн до отримання кінцевого рішення суду з відстрочкою виконання виконавчого провадження та написав заяву-клопотання. Рахунок на переказ коштів він не отримав.

12.03.2026 року ОСОБА_2 отримав повідомлення від Київського апеляційного суду про розгляд його апеляційної скарги відносно повороту виконання рішення суду: (справа №355/1665/24 провадження № 22-ц/824/9208/2026, суддя-доповідач Голуб С.А. та судді Борисова О.В. і Таргоній Д.О. та повідомив ст. виконавця БВ ДВС Беднарську Ю.П. листом від 13.03.2026.

Скаржник зазначив, що він виконав свій обов`язок погоджений з виконавцем, а саме:

письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлять обов`язкове зупинення ВП, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Але ст. державний виконавець Беднарська Ю.П. різко змінила зміст погоджувальних дій і 16.03.2026 року, порушуючи всі узгодження винесла постанову про арешт грошових коштів на рахунках/електронних гаманцях.

Від таких дій його стан здоров`я став критичним і він два дні був прикутий до ліжка.

При уточненні даних подій, ОСОБА_3 відмовилася від розмови і він змушений був мати розмову з її керівником. Отримавши рахунок у відділі та віднайшовши кошти, ОСОБА_1 перерахував до виконавчої служби суму коштів, яку було вказано в загальному, а не розділену, тобто;

1 - повернення 10000.00грн,

2 - виконавчий збір -винагорода 1000.00грн,

3 - витрати виконавчого провадження 169.008грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає постанову старшого державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби (ВДВС) у Броварському районі Київської області Беднарської Юлії Миколаївни про арешт коштів боржника при повороті 10000.00грн, арешт накладено на суму 11169.00гривень. протиправно.та просить суд її скасувати . Зобовязати старшого державного виконавця Беднарську Юлію Петрівну вин постанову про додаткове зняття арешту на суму 1169.00гривень.

Скаржник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи скарги, надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі та у додаткових поясненнях; просив скаргу задовольнити.

Представник Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області КМУ МЮ України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки не повідомив; начальник ВДВС Старенький М.І. надав на адресу суду заперечення на скаргу на дії старшого виконавця Бернадської Ю.П. та просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі та визнати дії державного виконавця правомірними.

Заслухавши думку скаржника, заперечення на скаргу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області КМУ МЮ України перебувало виконавче провадження №79453624 від 28.10.2025 року, відкрите згідно виконавчого листа, виданого за ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16.10.2025 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень у порядку повороту виконання рішення у справі №355/1665/24.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2025 року державним виконавцем направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Постанова про відкриття виконавчого провадження згідно трекінгу відправлень AT «Укрпошта» вручена ОСОБА_5 особисто 31.10.2025 та не оскаржувалася.

02.12.2025 року до відділу ДВС надійшла ухвала Київського апеляційного суду №355/1665/24 від 14.11.2025, якою поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Баришівського районного суду Київської області від 23.09.2025р.

02.12.2025 року державним виконавцем керуючись ч.1ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до вирішення питання по суті в Київському апеляційному суді.

Постановою Київського апеляційного суду №355/1665/24 від 15.01.26 ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 23.09.25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 виконавчого збору в розмірі 1000,00грн. в порядку повороту виконання рішення суду - скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення в цій частині, отже на підставі на підставі даної постанови та керуючись ч.5 ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та направлено сторонам рекомендованим листом для ознайомлення.

27.02.2026 року до відділу надійшло клопотання ОСОБА_1 щодо відстрочення виконання рішення суду, оскільки судове засідання призначено в Баришівському районному суді Київської області на 03.03.2026 року, проте боржник до відділу ДВС не з`являвся та щодо результату розгляду заяви не повідомив.

13.03.2026 року до відділу надійшло клопотання ОСОБА_1 щодо розгляду справи №22-ц/824/9208/2026 в Київському апеляційному суді, проте жодних підтверджуючих документів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, призначення розгляду справи боржником надано не було.

Згідно ст.42 ЗУ «Про виконавче провадження»:

« 1. Кошти виконавчого провадження складаються з:

виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.»

« ... На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.»

Зі ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» слідує:

« 1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).»

Згідно ст. 18, 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження»:

«1. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;»

«...Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.»

« Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.»

Отже, для забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем 16.03.2026 року винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, яка становить 11169,00грн. та складається з:

1000,00грн., сума, що підлягає стягненню згідно виконавчого документу;

1000,00 - виконавчий збір згідно постанови №79453624 від 28.10.2025;

169,00грн. - розмір мінімальних витрат виконавчого провадження згідно постанови №79453624 від 28.10.2025.

Згідно ч.9 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження»: « виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження», а рішення суду виконано ОСОБА_1 через 4 місяці після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, слід зазначити, що виконавчий лист Баришівського районного суду Київської області №355/1665/24 від 16.10.2025 року, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем ОСОБА_6 пред`явлено до виконання до відділу вперше, тому постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору в| рамках АСВП №79453624 є правомірною та не суперечить вимогам чинного законодавства.

18.03.2026 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти від ОСОБА_7 в розмірі 11169,00грн.

18.03.2026 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів з накладенням ЕЦП та направлено банкам, які є учасниками обміну для виконання.

Дана постанова отримана боржником ОСОБА_1 особисто у відділі ДВС. Згідно повідомлень банківських установ арешт з наявних у ОСОБА_1 розрахункових рахунків знято у повному обсязі. Заборгованість в сумі 10 000,00грн. перерахована на користь стягувача згідно платіжної інструкції №8636 від 18.03.2026, виконавчий збір - 1000,00грн. перерахований на користь держави у відповідності до платіжної інструкції №8633 від 18.03.2026; витрати виконавчого провадження - 169,00грн. - платіжна інструкція №8631, №8632 від 18.03.2026.

На підставі п. 9 ч. 1 ст.39,1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження у зв`язку із фактичним повним виконанням.

Інститут повороту виконання рішення суду регулює питання повернення стягнутих сум між сторонами виконавчого провадження (стягувачем та боржником), проте не скасовує правових наслідків вчинених виконавчих дій, які були здійснені правомірно на підставі чинного виконавчого документа.

На момент відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій виконавчий документ був чинним та підлягав обов`язковому виконанню, що виключає можливість оцінки його законності державним виконавцем.

Виконання виконавчого провадження здійснювалося відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» порушень закону примусовому при виконанні даного виконавчого провадження судом не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України „Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів. верховенства права: законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами, розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржники, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до переконання, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, постанову старшого державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області КМУ МЮ України Беднарської Ю.П. винесено із дотриманням вимог діючого законодавства, відповідно, вона є правомірною.

На підставі вище викладеного, у відповідності до вимог ст.ст. 19, 41, 47, 124 Конституції України, ст. 1, 2, 5, 18, 74 Закону України « Про виконавче провадження», ст.ст. 1-5 Закону України « Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", керуючись ст. 12, 13, 18, 76, 80, 82, 258 -261, 451,454 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби (ВДВС) у Броварському районі Київської області Беднарської Юлії Петрівни залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 08.05.2026 року.

Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева