Рішення № 136471283, 11.05.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2511/25

2/287/705/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», представник позивача адвокат Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (надалі позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором № 7076528 від 17.09.2023 про надання споживчого кредиту у розмірі 22877,65 грн. та судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Також, позивач просить в порядку ч. 10,11 ст. 265 ЦПК України органу (особі) , що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України за відповідною формулою, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційні втрат та 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Окрім цього, роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7076528 про надання споживчого кредиту в сумі 5000,00 грн строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою 1,99 % в день. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів шляхом їх зарахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 . Натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконував. 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, на підставі якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». Позивач зазначає, що рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». За період із 28.05.2024 по 11.09.2024 (107 календарних днів) в межах строку дії договору позивачем також були нараховані проценти в сумі 10627,24 грн., виходячи з розміру тіла кредиту 4991,00 грн. та процентної ставки 1,99 % в день. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і складається із тіла кредиту 4991,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7259,41 грн., нарахованих позивачем процентів за 107 календарних днів 10627,24 грн., що загалом становить 22877,65 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на його користь разом із понесеними судовими витратами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 20.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

23.12.2025 до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

24.12.2025 на виконання ухвали суду про витребування доказів, від представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшла запитувана судом інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

11.05.2026 представник позивача - адвокат Столітнй М.М. в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. При цьому в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. Заяву про відкладення розгляду справи представник позивача не надав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання на розгляд справи 11.05.2026 не з`явився та не повідомив про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. У поданій заяві відповідач просить розглянути справу без його участі та присутності у зв`язку з проходженням військової служби. Також, просить звільнити його від нарахування відсотків , штрафів, пені згідно із п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців» у зв`язку з його статусом військовослужбовця.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву , прийняти даний відзив на позовну заяву до розгляду, звільнити його від нарахування на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відсотків, штрафів, пені згідно із п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців» у зв`язку з його статусом військовослужбовця. Зокрема, зазначає, що строк для подання відзиву був пропущений з поважних причин, а саме довідався про її винесення тільки 16 грудня 2025 року, коли приїхав додому за місцем проживання у відпустку, оскільки проходить військову службу. Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що всім військовослужбовцям та резервістам у період дії особливого стану та мобілізації, який і наразі триває, штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Проте, це не означає списання основного боргу тіла кредиту, яке залишається до сплати. Вважає, що наявні обґрунтовані підстави для звільнення від сплати відсотків, штрафів, пені у зв`язку з його перебуванням на військовій службі. Також просить розглянути справу без його участі та присутності у зв`язку із закінченням його відпустки до 28.12.2025 та проходженням військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, приймаючи доводи відповідача викладені щодо поважності пропуску ним строку подання відзиву на позовну заяву, суд визнає причини пропуску строку поважними та приходить до висновку про можливість поновлення такого строку та прийняття відзиву на позовну заяву.

Відповідь на відзив від представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до суду не надійшла.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив матеріали справи, вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 7076528 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство надає споживачу кредит у гривні на споживчі потреби в загальній сумі 5000,00 грн. терміном на 360 днів, а споживач - одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (а.с. 145-155).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4607, 17.09.2023 08:17:24.

У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,99 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, а також знижену процентну ставку 0,01 % (п. 1.5.2 договору).

Додатком № 1 до вказаного договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати (а.с. 155).

Відповідно до п. 1.7.1 орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою на весь строк користування кредитом 29653,85 % річних.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позивача, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

17.09.2023 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі про надання споживчого кредиту № 7076528 від 17.09.2023 (а.с. 113-116).

Відповідно до листа АТ КБ «Приват банк» за № 20.1.0.0./7-251209/86706-БТ підтверджено зарахування на картковий рахунок відповідача 5000,00 грн. 17.09.2023 (а.с. 177).

Також, відповідач у наданому відзиву на позов не заперечує отримання ним зазначеної суми кредитних коштів від ТОВ «Авентус Україна».

Окрім цього, судом встановлено, що 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» як фактором було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 7076528 від 17.09.2023 , укладеним з відповідачем (а.с. 92-112).

Згідно витягу з реєстру боржників від 27.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 12250,41 грн., з яких 4991,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 7259,41 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 135-137).

При цьому ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача в особистий кабінет про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора (а.с. 117).

Втім, свої зобов`язання за кредитним договором перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідач також не виконував.

Слід зазначити, що рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 75).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 26.05.2024 за кредитним договором № 7076528 від 17.09.2023 існує заборгованість відповідача у загальному розмірі 12250,41 грн., з яких 4991,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 7259,41 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.119-129).

Також, позивачем нарахована заборгованість за несплаченими відсотками за 107 календарних днів (з 28.05.2024 до 11.09.2024 ) в межах строку дії вказаного кредитного договору в розмірі 10627,24 грн. (а.с. 130-132).

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що договір № 7076528 від 17.09.2023 про надання споживчого кредиту між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» є укладеним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Факт виконання умов договору позичальником ТОВ «Авентус Україна», а саме перерахування суми кредитних коштів на банківський рахунок відповідача підтверджений інформацією АТ КБ «ПриватБанк», який надійшла на виконання ухвали суду (а.с. 177), що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вже зазначалось судом, сторонами в договорі про надання споживчого кредиту № 7076528 від 17.09.2023 був визначений розмір процентної ставки 1,99 % в день (стандартна ставка, що застосовується в межах строку кредиту , вказаного в п. 1.4 договору), порядок її нарахування (п. 3.1 договору).

Разом з тим, проценти відповідно до ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання.

Крім того, підписуючи договір про надання споживчого кредиту № 7076528 від 17.09.2023, відповідач погодився з розміром процентів за користування кредитними коштами, які передбачені умовами цього договору.

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341 цс 15 Верховний Суд України наголосив, що Закон України «Про захистправ споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 756/6038/20 зазначив, що незгода позичальника з умовою договору на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню, під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості, який складений ТОВ «Авентус Україна», що виник через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 7076528 від 17.09.2023, узгоджується з умовами вказаного договору і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості відповідача за цим договором.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі 5.

Як вбачається з матеріалів справи відповідача було повідомлено в особистий кабінет про відступлення права вимоги за кредитним договором від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 7076528 від 17.09.2023, яка станом на 26.05.2024 становить 12250,41 грн., з яких 4991,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 7259,41 грн. - сума заборгованості за відсотками, яка нарахована первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна».

Стосовно доводів відповідача щодо його звільнення від сплати відсотків, штрафів, пені на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він є військовослужбовцем, суд зазначає, що згідно наданої копії військового квитка серії НОМЕР_2 та витягу з наказу № 1382-ОС від 04.08.2025 відповідач перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 01 серпня 2025 року, проте, чинне законодавство не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з тим, що відповідач є військовослужбовцем, що проходить військову службу за контрактом.

Окрім цього, згідно з копією військового квитка, витягу з наказу, відповідач перебуває на військовій службі за контрактом з 01.08.2025.

Відповідно до умов договору № 7076528 від 17.09.2023 про надання споживчого кредиту строк дії кредитного договору 360 днів, тобто до 11.09.2024.

Таким чином, у період виконання умов договору № 7076528 від 17.09.2023 на відповідача не поширювались пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

У зв`язку з цим, підстав для застосування пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» судом не встановлено, а, відповідно, нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами є правомірним та обґрунтованим.

Позивач також просить стягнути з відповідача нараховані проценти за 107 календарних днів за період з 28.05.2024 по 11.09.2024 в сумі 10627,24 грн. в межах строку договору відповідно до наступного розрахунку: 4991,00 грн. х 1,99% = 99,32 грн. х 107 календарних днів = 10627,24 грн., які були нараховані ним уже після набуття права вимоги.

Вирішуючи зазначене питання суд виходить з того, що проценти за вказаний період не були нараховані первісним кредитором, тобто до укладання договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024. Оскільки фактично таке зобов`язання не існувало на момент переходу права вимоги (так як не було визначене первісним кредитором), виходячи з положень ст. 514 ЦК України новий кредитор не має права вимагати оплати процентів, право на які мав первісний кредитор, однак нарахування яких не здійснив, відповідно право вимоги за таким зобов`язанням не могло бути відступлене за договором факторингу.

Отже, оскільки відсотки за період з 28.05.2024 по 11.09.2024 в сумі 10627,24 грн. не були нараховані первісним кредитором та не входили до заборгованості згідно Реєстру боржників доданого до договору Факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, враховуючи положення ст. 514 ЦК України, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків нарахованих за такий період слід відмовити.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягають задоволенню частково, а тому суд стягує з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7076528 від 17.09.2023 в сумі 12250,41 грн., з яких 4991,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7259,41 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо нарахування інфляційних витрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили, оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, серед яких витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 6185 від 16.10.2025 в сумі 2422,40 грн. (а.с. 1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (12250,41 грн. з 22877,65 грн., що становить 53,55 %), а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1297,19 грн. (2422,40 грн. х 53,55 % ).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 10.12.2024 було укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. відповідно до умов якого клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах визначених цим договором, де у п. 4.1 узгоджено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Згідно п. 4.8 договору клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили (а.с. 26-28).

Відповідно до акту № 1165 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року вартість наданих послуг з професійної правничої допомоги становить 10000,00 грн. (а.с.133-134).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, у даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, також існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення із відповідача на користь позивача понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 204, 207, 512, 514, 516, 517, 526, 530, 625, 626, 628, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», представник позивача адвокат Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7076528 від 17.09.2023 у розмірі 12250 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 1297 (одна тисяча дев`яносто сім) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л. В. Винар