Рішення № 13647120, 28.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2011 р.

Справа № 12/158-10-4602

За позовом: Міністерства аграрної політики України

до відповідачів: 1) Одеської міської ради

2) Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний професійно-технічний навчальний заклад „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”.

про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії

Колегія суддів

господарського суду Одеської області у складі: Головуючий суддя: Цісельський О.В.

Судді: Найфлейш В.Д.

Горячук Н.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: Моджук І.О. –довіреність від 27.08.2010р.

від відповідача 2: не з’явився

від третьої особи: Остапенко В.С. –довіреність від 12.07.10р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання за Державою в особі Міністерства аграрної політики України права власності на об’єкт нерухомого майна –п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61, про зобов’язання Одеської міської ради оформити право власності за державною в особі Міністерства аграрної політики України на вищезазначене нерухоме майно та видати Міністерству аграрної політики України свідоцтво на право власності на об’єкт нерухомого майна - п’ятиповерховий будинок – гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 та про зобов’язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” зареєструвати свідоцтво про право власності на п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.10р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/158-10-4602 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.10р. за заявою відповідача 2 термін розгляду справи продовжено до 11.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. справу № 12/158-10-4602 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 12.01.2011р. визначено склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи № 12/158-10-4602.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2011р. справу № 12/158-10-4602 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя –Цісельський О.В., судді –Найфлеш В.Д., Горячук Н.О. та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими квитанціями, які є у матеріалах справи, але в судові засідання не з’явився, а направив суду телеграму (вх. № 2733/2011) в якої просив суд розглядати справу за відсутністю його представника.

Представник Відповідача 1 –Одеська міська рада, в судових засіданнях проти позову заперечує, письмової позиції суду не надав.

Відповідач 2 –КП МБТІ та РОН, про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими квитанціями, які є у матеріалах справи, але в судові засідання не з’явився, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 32627).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державний професійно-технічний навчальний заклад „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості” –позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд встановив:

Згідно Статуту Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості” він є професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня.

Центр професійного навчання створений 13.03.1949р. як „Школа по подготовке товароведов по скотосырью” на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР № 3021-р.

У подальшому на підставі Розпорядження Ради Міністрів СРСР №30611-р від 24.11.1952р. наказом по Міністерству м’ясної та молочної промисловості СРСР за № 21/35 від 26.11.1952р. „Школу по подготовке товароведов по скотосырью” було об’єднано з „Одесской учебно-курсовой базой по повышению квалификации работников скотозаготовительных организаций”в одтин учбовий заклад –„Одеський навчально-курсовий комбінат”.

Надалі наказом, Міністерства сільського господарства і продовольства України № 357 від 30.12.1994р. Одеський навчально-курсовий комбінат було реорганізовано в Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості Мінсільгоспу України на правах юридичної особи.

04.08.2008р. наказом Міністерства аграрної політики України за № 503 Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості було перейменовано у Державний професійно-технічний навчальний заклад „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості” та визначено його правонаступником майнових прав та обов’язків Одеського державного центру професійного навчання працівників переробної промисловості.

Відповідно до п.1.7. Статуту Центр професійного навчання є бюджетною державною неприбутковою установою.

Згідно п.7.1. вказаного Статуту майно Центру професійного навчання є державною власністю.

Пунктом 7.2. Статуту майно, закріплене за Центром професійного навчання, належить йому на праві оперативного управління. Центр професійного навчання володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном відповідно до законодавства України. Функції управління державним майном, здійснює орган управління майном.

Згідно Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2006 р. № 1541, Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій. Міністерство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, виконує у встановленому законодавством порядку функції з управління майном, що перебуває у державній власності і належить до сфери його управління, бере участь у формуванні Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Матеріалами справи встановлено, що Актом державної комісії 30.09.1970р. № 861 (851) прийнято до експлуатації гуртожиток № 46 за адресою: сел. Котовського, кв.ІІІ -2 мікр.6 на 515 місць 5-ти поверховий.

Зазначений Акт державної комісії затверджений рішенням виконкому Ленінської міської ради депутатів трудящих від 02.10.1970р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника третьої особи, спірний об’єкт нерухомості –п’ятиповерховий будинок –гуртожиток, утримується, експлуатується та відображений на самостійному балансі Центру професійного навчання.

На початку 2010р. Центр професійного навчання звернувся до Одеської міської ради з питанням щодо оформлення свідоцтва на право власності на об’єкт нерухомого майна –гуртожиток, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61.

Наявним у матеріалах справи листом № 1028вих. від 06.04.2010 р., надісланим у відповідь на звернення Центру професійного навчання, юридичним департаментом Одеської міської ради було повідомлено про відмову в задоволенні заяви щодо оформлення свідоцтва про право власності на спірний об’єкт з підстав того, що рішення виконкому Ленінської міської ради депутатів трудящих від 02.10.1970р. № 851 не має відношення до Акту державної комісії про прийняття в експлуатацію спірного об’єкту нерухомості –гуртожитку, а тому оформлення свідоцтва на право власності не можливе.

Відповідно до листа № 37-11-3-13/9671 від 18.06.2010р. Міністерство аграрної політики України підтвердило, що об’єкти нерухомого майна, зокрема, гуртожиток п’ятиповерховий, інвентарний № 10300002, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 є об’єктом державної власності та знаходиться в користуванні Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості” на праві оперативного управління.

На замовлення Центру професійного навчання Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” були проведені інвентаризаційні роботи та 08.12.2004р. виготовлений технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна - гуртожиток, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61.

Посилаючись на вищезазначене, а також те, що Одеська міська рада відмовила у видачі свідоцтва про право власності на гуртожиток, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 з підстав розбіжностей в рішенні виконкому Ленінської міської ради депутатів трудящих від 02.10.1970р. № 851 та Акті прийому об’єкту до експлуатації, Міністерство аграрної промисловості України звернулося до суду із відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно з редакцією ст.90 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., що була чинна на момент будівництва спірної споруди, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний

Згідно ст.6 Конституції УРСР 1937 року, що була чинна на момент будівництва спірної споруди, землі її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв’язку, організовані державою великі сільськогосподарського підприємства (радгоспи, машинно-тракторні станції і т.п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним добром.

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Відповідно до ст.4 Закону УРСР „Про економічну самостійність Української РСР”, прийнятого у 1990р. до власності народу України належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв'язку, банки, кредитні установи, майно торгових, комунальних та інших підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

З прийняттям у 1991р. Закону УРСР „Про власність” з’явилися нові об’єкти та суб’єкти права власності. Відповідно до ч.4 ст.2 цього Закону власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Згідно ст.31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать: загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб’єкт такого права.

Пункт 1 ст.32 вказаного Закону визначає суб’єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України.

Положеннями ст.3 названого Закону, який діяв в Україні з 1991р., так і приписами ст.ст.2, 318 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (в редакції чинній на теперішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

У відповідності до ст.326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що п’ятиповерховий гуртожиток, що перебуває у Центру професійного навчання на праві оперативного управління та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 на час його створення належав до державної форми власності.

Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006р. визначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.73 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п. 27 п.4 Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2006р. №1541, Міністерство аграрної політики України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з Статуту Центру професійного навчання він є створеним згідно зі Законами України „Про освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, заснованим на державній власності і підпорядкованим Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва, що входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України. Згідно п.7.1., п.7.2 Статуту майно Центру професійного навчання є державною власністю та складається з основних фондів та оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі Центру і належать йому на правах оперативного управління. Центр професійного навчання володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном відповідно до законодавства України. Функції управління державним майном, здійснює орган управління майном.

Проаналізувавши матеріали справи, з урахуванням презумпції виключної державної власності на засоби виробництва, яка діяла на час створення спірного об’єкту нерухомості, а також враховуючи тривалість перебування спірного об’єкту нерухомості на балансі Центру професійного навчання, у якого цей об’єкт знаходиться на праві оперативного управління, з урахуванням відсутності з боку інших суб’єктів цивільного обігу майнових претензій на спірний об’єкт, суд доходить висновку, що п’ятиповерховий гуртожиток, що розташований за адресою: м. Одеса, Кримська, 61, належить до власності держави Україна.

Враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Центру професійного навчання суд доходить висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство аграрної політики України.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб’єктів господарювання.

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням наведеного, невизнання відповідачем права власності на спірне нерухоме майно за позивачем з відмовою оформлювати свідоцтво про право власності, позовна вимога позивача щодо визнання за державою в особі Міністерства аграрної політики України права державної власності на об’єкт нерухомого майна –п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61, що перебуває у оперативному управлінні Центру професійного навчання, є обґрунтованою та доведеною, у зв’язку з чим підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов’язання Одеську міську раду оформити право власності за державною в особі Міністерства аграрної політики України на вищезазначене нерухоме майно та видати Міністерству аграрної політики України свідоцтво на право власності на об’єкт нерухомого майна - п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 суд зазначає, наступне.

Відповідно до п. 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.3. Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів України” та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно до п. 1.7. Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.

При цьому, згідно до п. 12 Додатку № 2 до Тимчасового положення правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

За таких обставин, реєстрація права власності Міністерства аграрної політики України на об’єкти нерухомого майна повинна здійснюватися на підставі рішення господарського суду Одеської області яке набрало законної сили.

Виходячи з наведеного позовні вимоги про зобов’язання Одеську міську раду оформити право власності за державною в особі Міністерства аграрної політики України на вищезазначене нерухоме майно та видати Міністерству аграрної політики України свідоцтво на право власності на об’єкт нерухомого майна - п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61, на думку суду спрямовані на отримання позивачем правовстановлюючого документу на об’єкт нерухомості право власності на який визнано судом по даній справі, а тому зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги Міністерства про зобов’язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” зареєструвати свідоцтво про право власності на п’ятиповерховий будинок – гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовується представником позивача та третьої особи а ні Міністерство, а ні Центр професійного навчання до КП ОМБТІ та РОН з приводу реєстрації права власності на п’ятиповерховий будинок – гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 не зверталися.

Відповідно –будь-якого рішення відповідачем 2 по цьому питанню, у т.ч. щодо відмови в реєстрації об`єкта нерухомості за державою не приймалося.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що по позовній вимозі про зобов’язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” зареєструвати свідоцтво про право власності на п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61, між сторонами справи відсутній предмет спору.

Згідно пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України –господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито стягується для сторони, на користь якої відбулося рішення за рахунок іншої сторони.

Проте, матеріалами справи встановлено, що державне мито по справі на підставі п/д № 252 від 20.07.2010р. та п/д №7 від 25.11.2011 р та ІТЗ судового процесу на підставі п/д № 253 від 20.07.2010р. сплачено Державним професійно-технічним навчальним закладом „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості” який не є позивачем по справі. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору –Державний професійно-технічний навчальний заклад „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості” вимог щодо стягнення судових витрат з відповідача не заявляла.

З урахуванням зазначеного, підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу у суду не має.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75, п.1-1 ст.80, ст. 82-85 ГПУ України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження по справі в частині позовних вимог зобов’язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” зареєструвати свідоцтво про право власності на п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61 –припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати за державою в особі Міністерства аграрної політики України (01135, м. Київ, вул. Хрещатик, 24; код ЄДРПОУ 00011050) право державної власності на об’єкт нерухомого майна - п’ятиповерховий будинок –гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу „Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 61.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 02.02.2011р.

Головуючий суддя: Цісельський О.В.

Судді: Найфлейш В.Д.

Горячук Н.О.

Суддя Цісельський О.В.