Рішення № 13647116, 24.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.Справа № 27/147-10-4859 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідачів: 1. Войнаровська А.В. (представник діючий за довіреністю);

2.не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

до відповідачів: 1. Одеської залізниці;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Схід регіон";

про стягнення 7350,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - Одеської залізниці та ТОВ "ТК Схід регіон" про стягнення збитків за нестачу вугілля на суму 7 350,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений 01 березня 2010р. з ТОВ „ТК Орбіта” договір поставки №1/03-10У, на підставі якого відправник - ТОВ "ТК Схід регіон" відправив на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 по залізничній накладній № 52625755 від 03.10.2010р., в вагоні № 67154112 та №67902486 вугілля Антрацит марки АМ у кількості 140 000 кг. При цьому, позивач зазначає, що при прибутті вантажу на станцію призначення було виявлено недостачу вантажу у двох вагонах разом у розмірі 9 800 кг (згідно складених Одеською залізницею комерційних актів), в звязку з чим позивачу було завдано збитки у розмірі 7350,00 грн.

У судовому засіданні 24.01.2011р., представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Одеська залізниця проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов (вх. ГСОО № 32307) від 01.12.2010р.

Відповідач - ТОВ "ТК Схід регіон" у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, між тим, надав до суду письмовий відзив на позов (вх. ГСОО №74/2011 від 04.01.2011р.), згідно якого проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03.10.2010р. зі станції відправлення Дарївка Донецької залізниці ТОВ "ТК Схід регіон" (відправник) у вагоні №67154112 та №67902486 відправило на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (одержувач) вантаж антрацит марки АМ у кількості 140 000 кг, що підтверджується залізничною накладною №52625755 (а.с. 8-9).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагони засобами відправника, навалом. Вантаж завантажений відправником нижче бортів, у вологому стані, нанесено маркування вапном.

Згідно Актів загальної форми станції Знамянка №26364 та №26367 від 06.10.2010р. стосовно вагону №67902486 Пв встановлено, що при прибутті вантажу виявлено навантаження нижче бортів 200 мм, на поверхні вантажу маються заглиблення: з права над 1 люком довжиною 1500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм, зліва по ходу: над 2-3 люками довжиною 2000 мм шириною 1500 мм глибиною 500 мм, над 4-5-6 люками довжиною 4000 мм шириною 2000 мм глибиною 500 мм, над 7 люком довжиною 1000 мм шириною 1800 мм глибиною 400 мм. Просипання вантажу відсутнє. Двері заварені та люка щільно закриті. Обєм кузова на вагоні не вказаний. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблень доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном.

Як встановлено комерційним актом серія АА № 056336/856/10, на станції Знамянка Одеської залізниці було здійснено зваження вагону № 67902486 на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли державну перевірку 06.09.2010р, в наслідок чого виявилось, що бруто87800 кг, тара з бруса 22400 кг, нетто 65400 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 5600 кг.

Крім того, зважування здійснювалось двічі та на станції призначення Первомайськ-на-Бузі Одеською залізницею в результаті комісійного переважування вагону № 67902486 Пв встановлено, що різниці з комерційним актом станції Знамянка не виявилось про що зроблено відповідну відмітку у комерційному акті серія АА № 056336/856/10 від 06.10.2010р., в звязку з чим керівництвом станції призначення Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці 09.10.2010р. внесено відомості щодо недостачі вугілля до накладної №52625755 від 03.10.2010р.

Згідно Актів загальної форми станції Знамянка №26365 та №26368 від 06.10.2010р. стосовно вагону №67154112 Пв встановлено, що при прибутті вантажу виявлено навантаження нижче бортів 200мм, на поверхні вантажу маються заглиблення: зліва за ходом поїзда: над 1-2-3-4 люками довжиною 4500 мм шириною 2000 мм глибиною 500 мм. Просипання вантажу відсутнє. Двері заварені та люка щільно закриті. Обєм кузова на вагоні не вказаний. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблень доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном.

Як встановлено комерційним актом серія АА № 056335/855/09, на станції Знамянка Одеської залізниці було здійснено зваження вагону № 671541112 на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли державну перевірку 06.09.2010р, в наслідок чого виявилось, що бруто 87000 кг, тара з бруса 22200 кг, нетто 64800 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 4200 кг.

Крім того, зважування здійснювалось двічі та на станції призначення Первомайськ-на-Бузі Одеською залізницею в результаті комісійного переважування вагону № 671541112 Пв встановлено, що різниці з комерційним актом станції Знамянка не виявилось про що зроблено відповідну відмітку у комерційному акті серія АА № 056335/855/09 від 06.10.2010р., в звязку з чим керівництвом станції призначення Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці 09.10.2010р. внесено відомості щодо недостачі вугілля до накладної №52625755 від 03.10.2010р.

09.10.2010р. вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості нестачі вантажу з вантажовідправника і вантажоперевізника.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, з врахування норми недостачі 2% маси нетто вантажу (вантаж завантажений у вологому стані), становить 5600 кг, а її вартість 4389 грн. (по вагону № 67902486), та по вагону № 671541112 4200 кг, а її вартість відповідно 2961,00 грн., виходячи із вартості вантажу 1050,00 грн. за 1 тону (з урахуванням ПДВ), що встановлена у накладній від 03.10.2010р. №2800, згідно з якою, постачальником вантажу являється ТОВ „ТК Орбіта” (продавець), а одержувачем Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (покупець), між якими укладений договір поставки №1/03-10У від 01.03.2010р. про поставку вугільної продукції.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ "ТК Схід регіон" (відправник) і Одеською залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України відправник зобовязаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Із залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до §3-5 розділу ІІ Технічних умов, глави 1 п.3,4,7,8 Додатку 14 СМГС та відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.

Параграфи 3-5 розділу ІІ Технічних умов містять умови щодо вжиття заходів з розрівняння та ущільнення вантажів дрібних фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону. Поряд з цим, вжиття заходів щодо маркування вантажу передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобовязаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагони вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічний умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу Одеською залізницею не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені акти загальної форми та комерційні акти, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 9800 кг, а також обставини щодо наявності поглиблень у вантажі і переривання маркування над цими поглибленнями.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені обставини справи є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника і звільнення від відповідальності за цю недостачу вантажовідправника.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Загальна кількість вугілля, що була прийнята Одеською залізницею складає 140000 кг, про що зазначено у накладній № 52625755, яка по суті є договором перевезення вантажу та згідно умов якої відправником є ТОВ "ТК Схід регіон".

Як встановлено судом розрахунок вартості відповідальної нестачі вантажу здійснений позивачем виходячи із вартості вантажу 1050,00 грн. за 1 тону (з урахуванням ПДВ), що встановлена у накладній від 03.10.2010р. №2800, згідно з якою, постачальником вантажу являється ТОВ „ТК Орбіта”, а одержувачем Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.

Між тим, п. 2.5 договору поставки №1/03-10У встановлено, що у відправних документах зазначається найменування збагачувальної фабрики, яка є вантажовідправником. У графі 4 залізничної накладної вантажовідправник обовязково фіксує належність постачальника (ТОВ „ТК Орбіта”) до даної отправки з метою обліку її в рахунок виконання договору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вартість та кількість відправленого вантажу за залізничною накладною №52625755 підтверджується наявними в матеріалами справи документами, а саме рахунком № 2800 від 03.10.2010р., накладною № 2800 від 03.10.2010р. та платіжним дорученням №113 від 16.09.2010р., згідно яких вартість однієї тони вугілля складає 875 грн. без ПДВ (1050 грн. з ПДВ).

Розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 7350,00 грн. здійснено позивачем правильно, з урахуванням норми недостачі (суми норми природної втрати та граничного розходження при визначені маси нетто) у розмірі 2 відсотків від маси, оскільки навантаження здійснювалось у вологому стані.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у повному обсязі, а відповідальність за нестачу вугілля у розмірі 7350,00 грн. слід покласти на Одеську залізницю.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на Одеську залізницю.

Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, п/р 26003000001 в АБ "Експрес-банк" Одеська філія, МФО 328801) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (55200, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в Одеській ОФ АКБ УСБ м. Первомайська, МФО 328016) 7350/сім тисяч триста пятдесят/грн. збитків за нестачу вугілля, 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК СХІД РЕГІОН" звільнити від відповідальності.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 31.01.2011р.