Ухвала суду № 136470920, 12.05.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/638/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"12" травня 2026 р. селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, ознайомившись з позовною заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у своєму позові вказує, що підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок є невиконання відповідачем п.9.2 договорів, згідно якого орендар зобов`язується здійснити одноразову грошову виплату орендодавцю у розмірі 4000 грн. (за земельну ділянку площею 0,2343 га) та 9000 грн. (за земельну ділянку 2,1099 га). Вказана виплата є невід`ємною умовою договору і сплачується протягом 5 банківських днів з моменту державної реєстрації договору оренди. Оплата здійснюється безготівково на розрахунковий рахунок орендодавця, реквізити якого вказані у розділі «Реквізити сторін».

Крім того, відповідно до п.9 вказаних договорів орендна плата виплачується орендарем у формі та розмірі: щорічно не менше 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазнаеної в п.5 договору і складає не менше 3000 грн на рік. Виплата здійснюється на розрахунковий рахунок орендодавця, реквізити якого вказані у розділі «Реквізити сторін» в термін до 31 грудня поточного року.

Разом з цим, позивачем доказів в підтвердження вказаних обставин до позовної заяви не надано, зокрема неотримання відповідної одноразової грошової виплати (наприклад, виписка по рахунку, який зазначений в договорах оренди землі у розділі «Реквізити сторін», та/або відомості про отримані доходи, зокрема довідка з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи).

Відповідно до частин 2 та 4 статті 83 ЦПК України позивач повинен подати до суду докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасники справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Ухвалою судді від 12.05.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернуто заявнику.

При цьому, суддею роз`яснено, що потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно. Ці процесуальні дії відрізняються метою їх вчинення, а також порядком виконання.

Таким чином, процесуальними нормами передбачено право учасника справи, зокрема позивача, у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання подається разом з поданням позовної заяви. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зі статті 13 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зберігаючи відповідно до ст. 12 ЦПК України об`єктивність і неупередженість, доводить позивачу вимоги закону про те, що він повинен подати до суду докази разом з позовною заявою, оскільки суд з власної ініціативи не може збирати докази, а їх неподання може призвести до недоведення тих обставин, які зазначені в позовній заяві, та як наслідок, прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому, зважаючи на вищевикладене та наявні недоліки, в силу статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків, зокрема шляхом надання: доказів невиконання відповідачем п.9 договорів або клопотання про витребування доказів (зокрема, виписки по рахунку; та/або відомостей про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки; та/або інформації орендаря про проведення розрахунків з орендодавцем)

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявникам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

сСуддя Т. Г. Корсун