Ухвала суду № 136468951, 12.05.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/54/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.05.2026 Справа № 908/969/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/969/26

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Железняк Віктор Кузьмич, ( АДРЕСА_2 )

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРА-2, (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 144)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС, (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 144)

до відповідача 3 ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_3 )

до відповідача 4 ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_3 )

про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ

20.04.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 417, сформована в підсистемі Електронний суд ЄСІКС 20.04.2026, (вх. № 1165/08-07/26 від 21.04.2026) ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРА-2, м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС, м. Запоріжжя, до ОСОБА_2 , м. Запоріжжя і до ОСОБА_3 , м. Запоріжжя про:

- визнання недійсним Акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.03.2014, укладеного ТОВ ВІРА-2 та ОСОБА_3 , за яким ТОВ ВІРА-2 передало, а ОСОБА_3 прийняв в якості компенсації вартості внеску до статутного капіталу Товариства наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 694,3 кв.м, розташоване: АДРЕСА_4 ;

- визнання недійсним Акту приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2014, укладеного ТОВ ВІРА-2 та ОСОБА_2 , за яким ТОВ ВІРА-2 передало, а ОСОБА_2 прийняла в якості компенсації вартості внеску до статутного капіталу Товариства наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв. м, розташоване: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 8,8 кв. м, розташоване АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв. м, розташоване: АДРЕСА_7 ;

- визнання недійсним Акту приймання-передачі та оцінки майнового внеску до статутного капіталу ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС від 23.06.2014, укладеного ОСОБА_3 та ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС в особі директора ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_3 передав в якості майнового внеску до статутного фонду Товариства, а ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС прийняло нерухоме майно: нежитлове приміщення напівпідвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 694,3 кв. м;

- визнання недійсним Акту приймання-передачі та оцінки майнового внеску до статутного капіталу ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС від 23.06.2014, укладеного ОСОБА_2 та ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС в особі директора ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_2 передала в якості майнового внеску до статутного фонду Товариства, а ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС прийняло нерухоме майно: нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв. м, розташоване: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 8,8 кв. м, розташоване АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв. м, розташоване: АДРЕСА_7 ;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 5364786 про право власності ОСОБА_3 та запис № 6385241 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС (ЄДРПОУ 25480188) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38746723101 - нежиле приміщення напівпідвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 694,3 м.кв.; адреса об`єкта - АДРЕСА_4 ; номер об`єкта в РПВН: 12063219;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 5726761 про право власності ОСОБА_2 та запис № 6384775 про власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС (ЄДРПОУ 25480188) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38661323101- нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 298,0 м.кв.; адреса об`єкта - АДРЕСА_5 ; номер об`єкта в РПВН: 15918925;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 5726122 про право власності ОСОБА_2 та запис № 6386185 про власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС (ЄДРПОУ 25480188) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38587523101- нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 8,8 м.кв.; адреса об`єкта - АДРЕСА_6 ; номер об`єкта в РПВН: 15879869;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 5731058 про право власності ОСОБА_2 та запис № 6385792 про власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС (ЄДРПОУ 25480188) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38513523101- нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 38,9 м.кв.; адреса об`єкта - АДРЕСА_7 ; номер об`єкта в РПВН: 15879910.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 справу № 908/969/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Разом із позовною до Господарського суду Запорізької області ОСОБА_1 , м. Запоріжжя подана заява (вх. № 8807/08-08/26 від 21.04.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нерухоме майно, яке належить накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС (ЄДРПОУ 25480188), а саме: нежитлове приміщення напівпідвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 694,3 кв.м; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв.м, розташоване: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 8,8 кв.м, розташоване АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв.м, розташоване: АДРЕСА_7 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/969/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 23.04.2026 у задоволенні зави ОСОБА_1 , м.Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/908/969/26 відмовлено.

Ухвалою від 27.04.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №908/969/26 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/54/26, підготовче засідання призначено на 25.05.2026.

06.05.2026 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Запорізької області від позивача ОСОБА_1 , м. Запоріжжя надійшла повторна заява (вх. № 10200/08-08/26 від 07.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач на підставі ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачам вчиняти певні дії, пов`язані з відчуженням чи заставою нерухомого майна, яке є предметом спору і наразі зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС (ЄДРПОУ:25480188), а саме: нежитлового приміщення напівпідвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 694,3 кв. м; нежитлового приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв. м, розташоване: АДРЕСА_5 ; нежитлового приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 8,8 кв. м, розташоване: АДРЕСА_6 ; нежитлового приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв. м, розташоване: АДРЕСА_7

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/969/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, підставами для звернення до суду із даною заявою стали наступні обставини.

На момент виходу позивача ( ОСОБА_1 ) зі складу учасників ТОВ ВІРА-2 Товариство було власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 . Право власності на об`єкт нерухомого майна виникло на підставі договору № 22 від 31.01.2006, укладеного між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та ТОВ ВІРА-2. Позивач зазначає, що ТОВ ВІРА-2 не провело з ним розрахунки, передбачені ст. 54 Закону України Про господарські товариства та п. 12.3 Статуту ТОВ ВІРА-2, що стало підставою для звернення ним до суду з відповідними вимогами, які задоволені рішеннями Господарського суду Запорізької області у справах № 908/881/13-г та № 908/1152/17.

ОСОБА_1 звертає увагу суду на недобросовісність відповідачів, які є пов`язаними особами, які під час розгляду господарської справи № 908/881/13-г про стягнення з ТОВ ВІРА-2 на користь ОСОБА_1 вартості належної йому частки в статутному капіталі ТОВ ВІРА-2, переслідуючи мету ухилитись від виконання законного рішення загальних зборів учасників ТОВ ВІРА-2 від 02.12.2011 про проведення розрахунку з ОСОБА_1 та можливого рішення суду про виплату ОСОБА_1 вартості належної йому частки в статутному капіталі ТОВ ВІРА-2, діючи шляхом укладення фраудаторних правочинів здійснили відчуження належного TOB ВІРА-2 нерухомого майна на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а в подальшому - на користь ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС. Внаслідок протиправних дій відповідачів до цього часу через відсутність майна ТОВ ВІРА-2 не залишаються невиконаними рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 у справі № 908/881/13-г та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2017 у справі № 908/1152/17.

За доводами позивача, невжиття заходів забезпечення позову зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду у цій справі у разі його ухвалення на користь ОСОБА_1 . Тому необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Позивач вважає, що заборона відповідачам вчиняти певні дії щодо нерухомого майна буде реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів позивача ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що на спірному майні відсутні будь-які обмеження щодо його відчуження ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС, останнє без жодних перешкод може його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить поновлення прав та інтересів позивача у даній справі. Крім того, у разі задоволення позову у справі ТОВ «Віра-2» матиме безумовну можливість розрахуватись із ОСОБА_1 , за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, додані до неї матеріали у їх сукупності, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. (Висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 910/7013/20, від 15.09.2021 у справі № 910/7013/20, від 25.06.2025 у справі №918/1354/23.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними правочинів щодо відчуження належного Товариству з обмеженою відповідальністю ВІРА-2 нерухомого майна: нежитлових приміщень №, № 201, 204, 205, 206, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 144 та застосування наслідків недійсності правочинів: актів приймання-передачі нерухомого майна від 17.03.2014, 07.05.2014, 23.06.2014 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних записів про право власності.

З наданих до матеріалів позовної заяви доказів вбачається, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужені об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна спірне нерухоме майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС з 18.07.2014.

При цьому, позивач стверджує про фраудаторність оспорюваних правочинів.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Близький за змістом правовий висновок сформований, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено: В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такий, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм зловживання правом. Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. (пункти 110, 111 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19(905/2445/19), постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 902/858/15 (пункт 78), від 19.01.2023 у справі № 925/1248/21(925/111/22) (пункт 89), від 16.02.2023 у справі № 903/877/20 (903/150/22) (пункт 34), від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18).

Отже, правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відмовляючи позивачу у первісно поданій заяві про забезпечення позову, суд зазначив, що позивачем при зверненні до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/969/26 не надано належних і допустимих доказів, в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження умисного вчинення відповідачем дій, спрямованих на свідоме ухилення від належного виконання грошових зобов`язань перед ОСОБА_1 , так само і на підтвердження вчинення відповідачами дій, які свідчать про їх реальні дії або реальні наміри, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна, щодо якого постає питання про накладення арешту, або вчинення будь-яких інших дій спрямованих на відчуження активів ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС.

Суд відзначає, що ОСОБА_1 повторно заяву про забезпечення позову подано з вимогою забезпечення в інший спосіб шляхом заборони відповідачам здійснювати певні дії, пов`язані з відчуженням чи заставою обумовленого нерухомого майна, проте і в даному випадку не надає жодних доказів на підтвердження умисного вчинення відповідачем дій, спрямованих на свідоме ухилення від належного виконання грошових зобов`язань перед ОСОБА_1 , так само і на підтвердження вчинення відповідачами дій, які свідчать про їх реальні дії або реальні наміри, спрямовані на відчуження чи застави нерухомого майна, яке є предметом спору і яке на праві власності зареєстроване за ТОВ ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС. При цьому суд звертає увагу, що спірні правочини щодо цього майна укладені ще у 2014 році (17.03.2014, 07.05.2014, 23.06.2014) і з моменту їх укладення у відповідачів було достатньо часу для відчуження майна на користь третіх осіб або його застави.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборонити відповідачам вчиняти певні дії, пов`язані з відчуженням чи заставою нерухомого майна, яке є предметом спору і наразі зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКС.

Таким чином, всупереч положенням ст., ст. 74, 76, 77 ГПК України позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову. За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя (вх. № 10200/08-08/26 від 07.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/908/969/26 відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 12.05.2026.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя Н.Г. Зінченко