Ухвала суду № 136468864, 11.05.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

11 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/282/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№01-44/1775/26) від 01.05.2026 про

заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі

за позовом: Акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до: Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича

про стягнення 40 702,96 шв. франка (станом на 21.03.2016 за курсом НБУ 1 103 381,21грн)

та 66 254,46грн заборгованості по пені,

за участю представників сторін:

від заявника: Петрик Л.І. - ордер серія АМ №1202277 від 22.04.2026,

від стягувача: не з`явився,

від боржника: не з`явився,

приватний виконавець: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/282/16.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.09.2021 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" 40 702,96 шв. франка (станом на 21.03.2016 за курсом НБУ 1 103 381,21грн), 66 254,46грн заборгованості по пені та 17 544,54грн судового збору.

На примусове виконання рішення суду від 07.09.2021 видано наказ №906/282/16 від 05.10.2021.

01.05.2026 через систему "Електронний суд" від адвоката Петрика Леоніда Ігоровича, як представника Музичук Ірини Миколаївни, надійшла заява (вх.№01-44/1775/26) від 01.05.2026 про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що 19.06.2025 між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Доступні Фінанси" укладено договір факторингу №19/06/2025 за яким до ТОВ "Доступні Фінанси" перейшло право вимоги за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007, який укладений між АТ "УкрСиббанк" та ФОП Дубиною Р.М. (який був предметом стягнення у справі №906/282/16). Того ж дня, 19.06.2025 між ТОВ "Доступні Фінанси" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав вимоги (цесія), за умовами якого до Музичук І.М. перейшло право вимоги за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007, а також усі права забезпечення (іпотечні договори). Заявник доводить, що права вимоги вважаються переданими з моменту підписання акту приймання-передачі - 19.06.2025. Таким чином, АТ "УкрСиббанк" як кредитор і стягувач вибув із правовідносин внаслідок відступлення права вимоги, а його правонаступником є ОСОБА_1 . Посилаючись на наведене, заявник просить замінити стягувача - АТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №67924244, відкритому на підставі наказу №906/282/16 від 05.10.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 від 01.05.2026, передано для розгляду судді Кравець С.Г.

Ухвалою суду від 05.05.2026 суддею Кравець С.Г. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 01.05.2026 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та призначено для розгляду у судовому засіданні на 11.05.2026. Роз`яснено стягувачу, боржнику та приватному виконавцю право подати письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 від 01.05.2026.

Стягувач, боржник та приватний виконавець повноважних представників у судове засідання 11.05.2026 не направили, про час та місце розгляду заяви повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 05.05.2026 до їх електронних кабінетів (т.8 а.с.29-31).

07.05.2026 на електронну адресу суду від приватного виконавця - Волкової Є.О. надійшла заява №67924244/40619 від 07.05.2026, в якій остання просить суд розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2026 без її участі.

У судовому засіданні 11.05.2026 представник заявника не заперечував проти розгляду заяви ОСОБА_1 за відсутності інших учасників справи, підтримав заяву від 01.05.2026 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з підстав, викладених у ній.

Заслухавши думку представника Музичук І.М. та приймаючи до уваги, що відповідно до ст.334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає необхідним розглянути заяву за їх відсутності в судовому засіданні.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. №01-44/1775/26) від 01.05.2026 про заміну стягувача у виконавчому провадженні, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною 1 ст.52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 ГПК України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Предметом розгляду даної справи були вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007р. (в системі обліку банку договір № 11130378001).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Матеріалами справи № 906/282/16 підтверджується, що на підставі наказу № 906/282/16 від 05.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67924244 від 29.12.2021, стягувачем за виконавчим документом є АТ "Укрсиббанк", боржником - ФОП Дубина Р.М.

У поданій заяві заявник вказує, що 19.06.2025 АТ "УкрСиббанк" за договором факторингу №19/06/2025 відступило ТОВ "Доступні фінанси" право вимоги за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007, який є предметом стягнення у справі № 906/282/16. Того ж дня ТОВ "Доступні фінанси" за договором відступлення права вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Марченком А.В. за №1003, передало ОСОБА_1 усі права вимоги за вказаним кредитним договором та договорами забезпечення. Права вимоги передані за актом приймання-передачі від 19.06.2025. Отже, АТ "УкрСиббанк" вибуло із правовідносин, а ОСОБА_1 є правонаступником стягувача у виконавчому провадженні №67924244.

Заявник також вказує, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.09.2025 у справі №906/282/16 суд прямо зазначив, що право ОСОБА_1 на подання заяви про заміну стягувача зберігається за умови дотримання ст.ст.52, 334 ГПК України. Договір відступлення права вимоги недійсним не визнавався. Таким чином, наявні правові підстави для заміни стягувача АТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною ч. 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2025 між АТ "УкрСиббанк" (надалі - Клієнт) та ТОВ "Доступні фінанси" (надалі - Фактор) підписано договір факторингу №19/06/2025. Відповідно до пункту 2.1. Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати Клієнту суму фінансування за плату та на умовах, визначених цим договором. За домовленістю сторін та згідно положень ч.1 ст.1084 ЦК України фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього Фактором права вимоги.

Відповідно до пункту 3.1. станом на дату підписання цього Договору загальна заборгованість за Первинними договорами, зазначеним у Додатку 1 до цього Договору за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007 (в системі обліку банку договір № 11130378001) становить 36 071,42 швейцарських франків, що складає еквівалент 1 836 965,92грн за курсом НБУ на дату укладання Договору основного боргу та 57 824,38 швейцарських франків, що складає еквівалент 2 944 752,81грн за курсом НБУ на дату укладання Договору процентів.

Відповідно до пункту 3.2. сума фінансування, що надається Фактором Клієнту під відступлення права вимоги складає 612 117,23грн без ПДВ. З урахуванням положень ч.1 ст.1084 ЦК України та п.2.1. цього Договору сума фінансування дорівнює вартості (ціні) за відступлення права вимоги (т.7, а.с. 86-88).

Цього ж дня - 19.06.2026 між ТОВ "Доcтупні фінанси" та ОСОБА_1 було підписано договір про відступлення права вимоги (цесія). За умовами пункту 1.2. якого ТОВ "Доступні фінанси" відступило ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007. Відповідно до пункту 2.1. договору про відступлення права вимоги (цесія), права вимоги, що відступаються за цим договором, виникли у цедента на підставі договору факторингу №19/06/2025 від 19.06.2025, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Доступні фінанси" (т.7, а.с. 90-91).

19.06.2025 між ТОВ "Доступні фінанси" та ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі прав вимоги на виконання договору про відступлення права вимоги (цесії) від 19.06.2025 (т.8, а.с. 9) та Акт приймання-передачі документації (т.8, а.с. 10).

Крім того, 04.07.2025 між ОСОБА_1 та ФОП Дубиною Р.М. підписано додаткову угоду №7 до кредитного договору №11130378000 від 20.03.2007 про проведення реструктуризації заборгованості боржника за Кредитним договором (т.7, а.с. 93).

Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №11130378000 від 20.03.2007 підписано між ТОВ "Доступні фінанси" та фізичною особою - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі - Закон), ліцензія - право юридичної особи здійснювати діяльність з надання певних видів фінансових послуг, підтверджене записом у Реєстрі.

Згідно п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону, надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Відповідно до п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону, фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.

Згідно п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону, фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи;

Частиною 1 ст. 9 Закону визначено, що фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у справі №206/4841/20 у постанові від 08.11.2023 вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 Цивільного кодексу України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, у тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) виснувала про відсутність підстав для відступу від своїх висновків у постанові від 16 березня 2021 року в справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) щодо можливості в і д с т у п л е н н я права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки н а к о р и с т ь фінансових установ, але й ф і з и ч н и х о с і б л и ш е з а о б с т а в и н, коли попередній к р е д и т о р (банк) б у в п о з б а в л е н и й банківської л і ц е н з і ї та перебуває в процедурі л і к в і д а ц і ї.

Однак, у даному випадку, викладена ВП ВС у постанові від 16 березня 2021 у справі №906/1174/18 позиція не є релевантною обставинам справи №906/282/16.

Так, по-перше, у виконавчому провадженні № 67924244 не здійснювалась заміна стягувача АТ "УкрСиббанк" на ТОВ "Доступні фінанси"; по-друге, судом не встановлено обставин позбавлення банківської ліцензії АТ "УкрСиббанк" та перебування його у процедурі ліквідації.

Таким чином, оскільки відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ЦК України, то фінансова установа не могла відступити права вимоги на користь фізичної особи, у даному випадку ОСОБА_1 .

Щодо доводів заяви про презумпцію правомірності правочину від 19.06.2025 про відступлення права вимоги підписаного ОСОБА_1 , суд звертається до позиції Верховного Суду у постанові від 11.11.2025 у справі № 909/1028/20, де зазначено:

"Дійсно, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

При цьому у висновку у постанові від 19.07.2022 у справі №904/4790/21) Верховний Суд констатував, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності і, відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

Тобто цей висновок не є універсальним у застосуванні судами під час розгляду усіх кредиторських вимог, які ґрунтуються на грошових зобов`язаннях, що виникають з договорів.

У контексті спірних правовідносин у цій справі, при розгляді питання обґрунтованості грошових вимог кредитора, які виникли на підставі договору відступлення права вимоги, ключове значення має не лише дійсність такого правочину, а й підтвердження законного набуття вимог за вказаним договором кредитором-заявником (фізичною особою), а відсутність рішення суду про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 18.12.2018, якими ОСОБА_2 обґрунтовує свої грошові вимог, у даному випадку не може бути беззаперечною підставою для їх визнання судом.".

Отже, в цьому випадку, відсутні підстави стверджувати зворотне.

Суд повторює, що правовідносини сторін у справі ґрунтуються до кредитному договорі; кредитодавець - АТ "УкрСиббанк". У разі відповідності підписаного ОСОБА_1 договору відступлення права вимоги від 19.06.2025 положенням ч.3 ст.512 та ст.1054 ЦК України, це право (право кредитодавця) перейшло б від АТ "УкрСиббанк" послідовно до ОСОБА_1 . Тобто, відбулася б заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесенні до реєстру фінансових установ.

За викладеного, правові підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні №67924244, відкритому на підставі наказу №906/282/16 від 05.10.2021, - відсутні.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№01-44/1775/26) від 01.05.2026 про заміну стягувача суд відмовляє.

Керуючись статтями 42, 52, 233, 234, 235, 334 ГПК України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№01-44/1775/26) від 01.05.2026 про заміну стягувача у виконавчому провадженні №67924244, відкритому на підставі наказу №906/282/16 від 05.10.2021, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено: 13.05.2026

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - стягувачу АТ "УкрСиббанк" - електронний кабінет,

2 - боржнику ФОП Дубина Р.М. - електронний кабінет,

3 - заявнику ОСОБА_1 та її представнику - електронний кабінет,

4 - приватному виконавцю Волкова Є.О. - електронний кабінет.