Рішення № 13646817, 28.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2011 р. Справа № 15/192/10

За позовом: Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” (КП “Тепло”), 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, каб. 15, код ЄДРПОУ 35964656;

До відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, фактична адреса: 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41, код ЄДРПОУ 08029523;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Філія Центрального музею Збройних Сил України, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121,

про: стягнення заборгованості в сумі 85 873,25 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Рипенко В.П. довіреність №1-ю від 04.01.10р.

Від відповідача: Старчеус О.С. довіреність № 1842 від 13.12.2010р.

Від 3-ї особи не з’явився.

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 69554,91 грн. основного боргу, 5961,54 грн. збитків від інфляції, 2117,74 грн. 3% річних, 8239,06 грн. пені, а всього 85873,25 грн., посилаючись на ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625, ЦК України.

Відповідач позов визнав частково, у письмовому відзиві від 21.01.11р. просить суд відмовити позивачу в частині сплати основного боргу, зменшити розмір інфляційних збитків та пені, посилаючись на те, що заборгованість за спожиту теплову енергію за Договором 15/2 від 01.07.09р. погашена у грудні 2010 року. Відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем інфляційних за січень та лютий 2010р., обгрунтовуючи свої заперечення посиланням на те, що індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується якщо термін прострочення виконання грошового зобов`язання становить менше ніж місяць, про що зазначено в Постанові Вищого господарського суду України по справі №29/75-10-1823 від 24.11.10р. Крім того, відповідач просить застосувати ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені, враховуючи ступень виконання зобов`язання та недофінансування необхідних обсягів потреби по оплаті спожитої теплової енергії.

В судовому засіданні 25.01.11р. сторонам оголошено перерву до 28.01.11р. Судове засідання продовжено після перерви 28.01.2011 р.

28.01.2011 р. канцелярією суду отримано додатковий відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

Між Комунальним підприємством Первомайської міської ради «Тепло», як Постачальником (надалі - Позивач) та філією Центрального музею Збройних Сил України, як Споживачем (надалі 3-я особа) і Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва, як Платником (надалі - Відповідач), 01.07.2009 р. укладено Договір № 15/2 на постачання теплової енергії у приміщення, в яких розміщуються об'єкти філії Центрального музею Збройних сил України за адресою: м. Первомайськ вул. 40 років Перемоги, 10, вул. 40 років Перемоги, 11, вул. 40 років Перемоги, 12, вул. Коротченко, 8-а ( додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору Позивач зобов'язався відпускати, а 3-я особа використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 цього Договору.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 15/2 від 01.07.2009 р. рахунки-фактури за спожиту 3-ю особою теплову енергію отримує Відповідач. Оплата рахунків та рахунків-фактур здійснюється Відповідачем.

Свої обов'язки по теплопостачанню згідно умов Договору позивач виконував належним чином, що підтверджується нарядами на включення та відключення системи опалення, які підписані та скріплені печаткою 3-ї особи та актами здачі-приймання наданих послуг, які також підписані та скріплені печаткою 3-ї особи, затверджені відповідачем та в яких зазначено, що 3-я особа претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має.

Згідно Договору № 15/2 від 01 07.2010р. позивач відпустив теплову енергію за термін з 04.11.2009 року по 01.04.2010 року на загальну суму 106 162,87 грн., що підтверджується розрахунками основного боргу.

На оплату спожитої теплової енергії позивачем були надані щомісячні рахунки (№ 57 від 20.01.2010р., № 207 від 08.02.2010р. та № 354 від 09.03.2010р.). Отримання рахунків підтверджено підписами представників відповідача на другому примірнику рахунка.

Відповідно до п. п. 1.6, 1.7 Договору та п. 1.8. Додаткової угоди до Договору, ПЛАТНИК повинен здійснювати усі розрахунки щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць, у розмірі вказаному у Додатку № 1 до Договору до 1-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури до 30 числа поточного місяця бюджетними організаціями (розрахунок суми платежів по об'єктам, зазначено у додатку № 1 до Договору).

Нарахування сум оплати за послуги по теплопостачанню згідно Договору № 15/2 проводилося в період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року відповідно до встановлених тарифів за кв. м., що зазначено у виставлених рахунках на оплату.

10 вересня 2010 року відповідач частково розрахувався за отримані Споживачем по Договору послуги, та сплатив частину боргу в розмірі 36 607,96 грн.

Тому, на момент подання позову до суду, за вказаний період, сума заборгованості склала - 69 554,91 грн.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Станом на 28.01.2011 р. основна заборгованість в сумі 69 554,91 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі, про що свідчать копії платіжних доручень, додані відповідачем до додаткового відзиву на позовну заяву.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем погашено заборгованість з оплати спожитої теплової енергії перед позивачем в повному обсязі, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині із-за відсутності предмету спору.

На підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України, за невиконання умов Договору позивачем нараховано відповідачу збитки від інфляції за період з 30.01.2010 р. по 31.10.2010 р. в сумі 5 961,54 грн.; 3% річних за період з 30.01.2010 р. по 31.10.2010р. в сумі 2 117,74 грн.

Враховуючи правову позицію, яку викладено в Постанові Вищого господарського суду України по справі №29/75-10-1823 від 24.11.2010р., при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо, термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначені заборгованості не нараховується. Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що індекс інфляції не нараховується за прострочення, термін якого є меншим ніж місяць, оскільки, індекси інфляції розраховуються Державним департаментом статистики України за місяць, а не за кожен день місяця. Про це свідчать приклади розрахунків, які містяться в листі Верховного Суду України №62-97 р. від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Згідно додатку №8 до позовної заяви «Розрахунок індексу інфляції», нарахування позивачем індексу інфляції здійснювалось без врахування терміну прострочення платежів, а саме: у січні 2010р. термін прострочення платежу склав 1 день; у лютому 2010р. термін прострочення платежу склав 28 днів .

Виходячи з вищенаведеного, січень 2010 р. з розрахунку має бути виключено, однак лютий 2010 р. налічує всього 28 днів, тому розрахунок проведено за повний місяць.

За розрахунком суду сума індексу інфляції, що підлягає стягненню становить 5 942,03 грн., 3% річних –2 117,74 грн.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сторонами в п. 5.1 Договору передбачений, в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.7 Договору, обов'язок платника сплатити на користь постачальника суму заборгованості, з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. За період з 01.05.2010 р. по 31.10.2010 р. позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 8 239,06 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За нормами ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач у додатковому відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені, посилаючись на те, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, що виділяються Міністерством оборони України. Так, на 2010 р. мінімальна потреба в коштах для оплати теплової енергії, спожитої військовими частинами та установами МОУ в зоні відповідальності КЕВ м. Миколаєва складає 5 507,20 грн., а фактично КЕВ м. Миколаєва отримав лише 3 336,00 грн. тобто недофінансування складає 2 171,20 грн., що підтверджується довідкою від 24.01.11р. Відповідно бюджетного законодавства КЕВ м. Миколаєва має право витрачати кошти згідно кошторису, з урахуванням цільового призначення бюджетних коштів, тому через постійне недофінансування установи існує затримка з оплатою спожитої енергії. Викладене підтверджено відповідною довідкою.

Враховуючи ступінь виконання грошового зобов’язання відповідачем, повне погашення основного боргу, незначний строк прострочки, недофінансування потреб в коштах на оплату спожитої теплової енергії (довідка № 106 від 24.01.11), суд вважає можливим зменшити розмір пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та стягнути з відповідача пеню в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки, як зазначено вище, спір виник внаслідок неналежного виконання ним умов договору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, (фактична адреса: 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” (КП “Тепло”), (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, каб. 15, код ЄДРПОУ 35964656) інфляційні втрати в розмірі 5 942,03 грн., 3% річних в розмірі 2 117,74 грн., пеню в розмірі 1 000,00 грн., 858,73 грн. –державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, (фактична адреса: 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41, код ЄДРПОУ 08029523) суми основного боргу в розмірі 69 554,91 грн., провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя В.О.Ржепецький

Повний текст судового рішення складено «02»лютого 2011 р.