Рішення № 13646774, 25.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 8/167/10

За позовом Виконуючого обов'язки прокурора м. Миколаєва в інтересах

держави в особі Миколаївської міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1388 грн.

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача Татаренко Н.С., дов. № 2979/210/14/22 від 24.11.2010р.

Від відповідача не з'явився.

У засіданні брав участь прокурор Круш Т.О.

Суть спору: Виконуючим обовязки прокурора м. Миколаєва пред'явлено позов в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі - позивач) про зобов'язання фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 110 кв.м. біля будинків № № 81, 85, 87 по вул. 8 Березня у м. Миколаєві та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованих павільйонів і навісів, стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 1388 грн., а також стягнення коштів на погашення судових витрат у справі.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 02.12.2010р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місця проживання - АДРЕСА_1 яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органами звязку з позначкою “сплив строку зберігання”.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали і просили суд їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд, -

встановив:

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області, у присутності відповідача, 30.06.2010р. було проведено позапланову перевірку з питання дотримання відповідачем вимог земельного законодавства України. В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 110 кв.м., за рахунок земель державної власності, для обслуговування прибудованих павільйонів та навісів до житлових будинків № № 81, 85, 87 по вул. 8 Березня у м. Миколаєві.

30.06.2010р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення за № 56.

За результатами перевірки винесено припис № 94 від 30.06.2010р. з вимогою протягом тридцяти днів усунути порушення вимог земельного законодавства України.

Також, 30.06.2010р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області було проведено обстеження земельної ділянки у м. Миколаєві по вул. 8 Березня, 81, 85, 87, площею 0,0110 га. За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 110 кв.м. для обслуговування прибудованих до житлових будинків №№ 81, 85, 87 по вул. 8 Березня у м. Миколаєві павільйонів та навісів за рахунок земель державної власності. Правовстановлюючі документи на землю у відповідача відсутні.

Всі вищевказані акти підписані відповідачем без заперечень. Крім цього в матеріалах справи міститься копія квитанції від 12.07.2010р., яка свідчить про сплату відповідачем штрафу у розмірі 204 грн., накладеного на відповідача постановою про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2010р. за № 55 за вчинене адміністративне правопорушення (а.с.8).

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2010р. за № 55 та Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963, визначено розмір заподіяної шкоди у сумі 1388 грн. Розрахунок заподіяної шкоди зроблений Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Миколаївській області (розрахунок на а. с. 13).

Ст. 142 Конституції України і ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлюють, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлює, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як встановлено під час проведення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства України, документи, які б посвідчували право користування спірною земельною ділянкою, у відповідача відсутні.

Отже, для обслуговування прибудованих павільйонів та навісів до житлових будинків №№ 81, 85, 87 по вул. 8 Березня у м. Миколаєві, відповідач використовує земельну ділянку площею 110 кв.м., що належить до земель державної власності, без законних на те підстав.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 названої статті ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Припис № 94 від 30.06.2010р. не виконаний відповідачем дотепер, сума заподіяної шкоди не сплачена. Доказів, що спростовують наведене, відповідач суду не надав.

Незвільненням земельної ділянки площею 110 кв.м. біля будинків №№ 81, 85, 87 по вул. 8 Березня у м. Миколаєві, відповідач порушує право власності позивача. Порушене право позивача підлягає захисту.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 386 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України наведені обставини є підставою для відшкодування шкоди відповідачем. Відповідно до ч. 1 названої статі ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

З огляду на вищенаведене, на підставі ст. 142 Конституції України, ст. ст. 386, 1166 Цивільного кодексу України, п. 12 Перехідних положень, ст. ст. 124, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963, керуючись ст. ст. 29, 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 110 кв.м. біля будинків № № 81, 85, 87 по вул. 8 Березня в м. Миколаєві та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованих павільйонів і навісів.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 26565573; банк одержувача - ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/рахунок № 31510921700002, отримувач м. Миколаїв 24062100, ЄДРПОУ 23626096) 1388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

-в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, одержувач УДК у м. Миколаєві; МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, код платежу 22090200; символ звітності банку 095) 187 (сто вісімдесят сім) грн. держмита;

-в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва (розрахунковий рахунок 31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, призначення платежу: 22050003 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах”) 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено “31” січня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька