Ухвала суду № 136467156, 11.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2368/26

Провадження №2-др/367/62/26

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

в складі: головуючого - судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпені заяву представника позивача, адвоката Скоропад Б.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 367/2368/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Таун» про захист праві споживачів,

установив:

15 квітня 2026 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Таун» про захист прав споживачів задовольнити частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Таун» на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі 9 280 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 96 копійки, моральної шкоди в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Таун» на користь держави судовий збір в сумі 638 (шістсот тридцять вісім) гривень 98 копійок.

22 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача з урахуванням уточненої заяви 41 400,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучено копія договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 2026-СО від 11.03.2026 року, копія додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 2026-СО від 11.03.2026 року акт рахунок № 1 від 22.04.2026 року, акт рахунок № 2 від 02.05.2026.

28 квітня 2026 року представником відповідача подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового та клопотання про зменшення витрат на правничу допомоги (том 2 а.с.83-86), в яких просить суд відмовити у задоволення заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, а у разі задоволення зменшити витрати на правничу допомогу до 0,00 грн. В обґрунтування заяви вказую, що позивач разом із поданням позову не подавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який він поніс або очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що підставою для відмови у відшкодування відповідних судових витрат. Також до закінчення судових дебатів Солотва Н.Б. не робив заяви щодо того, що докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Зустрічна заява не розглядалась спільно із первісним позовом, а отже відсутні і підстави для розподілу витрат , які ОСОБА_1 розраховував понести з метою захисту прав та інтересів за зустрічним позовом.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення із таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Також приписи частини другої ст.141 ЦПК України передбачають, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21, від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20).

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124,129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19).

У постанові від 31 липня 2024 року у справі №916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у частині 8 статті 129 ГПК України (аналогічна норма міститься у частині 8 статті 141ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат,а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Важливою складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності.

З урахуванням принципу правової визначеності, заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Протилежне тлумачення розуміння частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України суперечить принципу правової визначеності та посягає на гарантоване державою верховенство права.

Також суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), де зазначено, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд установив, що позивач у позовній заяві на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначив, що позивач не очікує понести судових витрат у зв`язку із розглядом справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що прохання в позові про стягнення судових витрат з відповідача не є тотожними із заявою про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у справі.

Суд зазначає, що сторона позивача на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України не заявила в ході судового розгляду справи про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність у матеріалах справи заяви про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення свідчить про відсутність підстав для розгляду поданих документів.

Також суд ураховує, що у разі наявності намірів у сторони отримати відшкодування понесених нею судових витрат, така сторона зобов`язана подати такі докази до закінчення судових дебатів у справі. Якщо своєчасній подачі зазначених доказів перешкоджають поважні причини, сторона повинна повідомити суд про такі причини, обґрунтувати їх поважність та неможливість подати докази у визначений процесуальний строк, а також, до закінчення судових дебатів зробити заяву про зобов`язання подати докази про понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За наявності лише попереднього розрахунку суми витрат, без подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів та ухвалення рішення і без подання заяви про намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у суду немає підстав для ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 01 листопада 2022 року у справі № 910/7099/21, від 04 липня 2023 року у справі №918/54/22, постановах від 13 грудня 2023 року у справі № 947/26932/20, від 31 липня 2024 року в справі №916/2929/22.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 908/574/20 (провадження № 61-3454св22)).

Таким чином, враховуючи, що представник позивача до ухвалення рішення не подав суду докази на підтвердження понесення ним судових витрат на правничу допомогу, не повідомив про намір подати докази на підтвердження їх розміру після ухвалення судового рішення протягом встановленого строку, а подав заяву про відшкодування таких витрат вже після завершення розгляду справи судом, з огляду та те, що у позовній заяві позивачем зазначено, що він не очікує понести судових витрат у зв`язку із розглядом справи, а зустрічний позов, про який зазначено представником позивача, у зв`язку із розглядом якого ОСОБА_1 очікував понести витрати на правничу допомогу не розглядалась разом з первісним позовом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

За встановлених обставин саме позивач, який не вчинив передбачені процесуальним законодавством дії, має нести ризик настання відповідних негативних процесуальних наслідків своєї бездіяльності.

Керуючись ст. ст. 270, 137, 141 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Скоропад Б.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 367/2368/26 позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Таун» про захист праві споживачів.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.П. Одарюк