Рішення № 13646704, 28.01.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2011 р.

Справа № 6/118

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/118

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Цех телекомунікаційних послуг № 2 Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", Кіровоградська область, м. Світловодськ

до відповідача: Кіровоградського обласного військового комісаріату, м. Кіровоград

про стягнення 4322,02 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали,

від відповідача - участі не брали.

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", від імені якого діє Цех телекомунікаційних послуг № 2 Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з Кіровоградського обласного військового комісаріату заборгованості в сумі 4322,02 грн, з яких 3443,82 грн основного боргу, 572,15 грн пені, 75,54 грн 3 % річних, 230,51 грн інфляційних.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем умов договору оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП № 8/ВУМК від 01.01.2009 в частині сплати відповідачем орендної плати за користування частинами приміщення.

Відповідач у поданому відзиві від 30.11.2010 вих. № 1608 зазначив, що Кіровоградський обласний військовий комісаріат є державною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету і у зв'язку з відсутністю фінансування не мав можливості своєчасно оплатити виставлені рахунки по договору, тому просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені, 3 % річних та збитків від інфляції (а.с. 90 - 91).

Крім того, в судовому засіданні 28.12.2010 присутнім представником відповідача в усній формі повідомлено суд про наявність рішення господарського суду, згідно з яким з Кіровоградського обласного військового комісаріату вже стягнуто частину заборгованості, яку позивачем заявлено в позовній заяві.

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 19.01.2011 № 3, яка по суті є заявою про зменшення позовних вимог, за змістом якої просить суд стягнути з відповідача основний борг за період з 01.07.2009 по 01.08.2010 в сумі 2407,40 грн, пеню в розмірі 273,68 грн та 3% річних в сумі 35,35 грн, так як заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 стягнуто відповідно до рішення господарського суду Кіровоградської області (а.с. 135).

Враховуючи положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарським судом приймається подана позивачем заява.

Повноважні представники сторін в судове засідання не прибули.

За змістом надісланої на адресу суду заяви про уточнення позовних вимог від 19.01.2011 № 31 позивач, посилаючись на скрутне фінансове становище та відсутність коштів на відрядження, просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника позивача.

Відповідач причини неявки повноважного представника не повідомив, витребуваних ухвалою суду від 28.12.2010 документів не подав.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Враховуючи наведені норми, граничний строк вирішення спору, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується проставленим на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 28.12.2010 штампом суду з відміткою про відправку документа, а також оголошенням в судовому засіданні 28.12.2010 дати та часу відкладення розгляду справи, в якому був присутній представник відповідача, фактичну можливість подання відповідачем до суду витребуваних документів, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 6/118 за відсутністю представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець), з однієї сторони, та Кіровоградським обласним військовим комісаріатом (орендар), з іншої сторони, 01.01.2009 укладено договір № 8/ВУМК оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 кв.м. (а.с. 64 - 70, далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення, розташоване в м. Світловодськ, на четвертому поверсі п'ятиповерхового будинку № 9 по вулиці Ювілейній, загальною площею 1 кв. метр спеціалізованих технологічних приміщень.

Сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (п. 1.2 Договору).

У відповідності до змісту пункту 2.1 Договору передача майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в пункті 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

На виконання вказаного пункту договору представниками сторін було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі майна від 01.01.09 року, згідно змісту якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв відповідно до умов договору № 8/ВУМК від 01.01.2009 року у будинку № 9 по вул. Ювілейній у м. Світловодськ частину приміщення: площею 1 кв.м. на четвертому поверсі п'ятиповерхового будинку. Технічний та санітарний стан вказаного майна визначено як задовільний.

Розділом 3 Договору визначено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1, тобто з 01.01.2009 року.

Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 137,60 грн з ПДВ (20%) за 1 кв. м. спеціалізованих технологічних приміщень. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції, відповідно до підпункту 3.2.1 Договору.

Орендар сплачує витрати на утримання Майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, визначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. Крім цього, Орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання Майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати (пункт 3.4 Договору).

Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого розрахунку Орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору (пункт 3.5 Договору).

Пунктом 6.1.3 Договору встановлено обов'язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Передбачені цим Договором права і обов'язки ВАТ "Укртелеком", реалізуються Кіровоградською філією товариства, а проведення розрахунків здійснюються Центром електрозв'язку ЦЕЗ № 2 (розділ 13 Договору).

У відповідності до пункту 12.1 договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.01.2009 року до 30.11.2011 року.

Згідно змісту поданих позивачем копій рахунків та доказів їх отримання відповідачем (а.с. 76-88) за відповідачем рахується борг по орендній платі за користування частиною приміщення за Договором в сумі 2407,40 грн, а саме згідно рахунків:

- № 181 від 31.07.2009 за липень 2009 року в сумі 173,29 грн;

- № 191 від 31.08.2009 за серпень 2009 в сумі 173,29 грн;

- № 201 від 30.09.2009 за вересень 2009 в сумі 174,48 грн;

- № 211 від 30.10.2009 за жовтень 2009 в сумі 175,84 грн;

- № 221 від 30.11.2009 за листопад 2009 в сумі 183,12 грн;

- № 231 від 31.12.2009 за грудень 2009 в сумі 190,37 грн;

- № 241 від 31.01.2010 за січень 2010 в сумі 194,06 грн;

- № 251 від 28.02.2010 за лютий 2010 в сумі 192,16 грн;

- № 261 від 31.03.2010 за березень 2010 в сумі 195,44 грн;

- № 271 від 30.04.2010 за квітень 2010 в сумі 187,48 грн;

- № 281 від 31.05.2010 за травень 2010 в сумі 189,13 грн;

- № 291 від 30.06.2010 за червень 2010 в сумі 188,77 грн;

- № 291 від 31.07.2010 за липень 2010 в сумі 189,97 грн;

Так, заборгованість відповідача в розмірі 2407,40 грн включає в себе кошти за: оренду приміщенням, яке передано у строкове платне користування згідно Договору; комунальні послуги; електроенергію та гарантоване енергоживлення за період з липня 2009 року по липень 2010 року.

Таким чином, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, орендну плату за користування частинами приміщень, які передані згідно Договору в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним Договором за період з липня 2009 по липень 2010 в сумі 2407,40 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позивачем на адресу Орендаря направлялась претензія від 09.09.2010 № 68-юр з вимогою про сплату заборгованості (а.с. 15, 16).

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість згідно виставлених рахунків не сплатив, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до змісту статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з вимогами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказами у справі, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Докази належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором в частині сплати орендної плати за користування частинами приміщення в матеріалах справи відсутні, факт наявності основного боргу відповідачем у відзиві на позов не заперечується, а тому позовні вимоги щодо стягнення 2707,40 грн основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в розмірі 273,68 грн та 3 річних в сумі 35,35 грн, проти якої відповідач заперечив, посилаючись на відсутність своєчасного фінансування.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 2 статті 175 Господарського кодексу України).

В силу статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 – 612 ЦК України).

Господарський та Цивільний кодекси України не виділяють бюджетні установи в окрему категорію осіб і не встановлюють окремі підстави для звільнення їх від цивільної відповідальності.

Навпаки, згідно статті 629 Цивільного кодекс України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Господарським судом враховано, що сторонами у пункті 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 21.08.2009 по 21.09.2010 в сумі 273,68 грн (а.с.136) не враховує обмеження встановленого пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Так, за розрахунком суду, розмір пені з урахуванням пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України складатиме 187,80 грн, а саме: пеня за прострочення оплати в сумі 173,29 грн за липень 2009 за період з 21.08.2009 по 21.02.2010 складає 18,01 грн; за серпень 2009 в сумі 173,29 грн за період з 21.09.2009 по 21.03.2010 - 17,71 грн; за вересень 2009 року в сумі 174,48 грн за період з 21.10.2009 по 21.04.2010 - 17,93 грн; за жовтень 2009 в сумі 175,84 грн за період з 21.11.2009 по 21.05.2010 - 17,97 грн; за листопад 2009 в сумі 183,12 грн за період з 21.12.2009 по 21.06.2010 - 18,72 грн; за грудень 2009 в сумі 190,37 грн за період з 21.01.2010 по 21.07.2010 - 18,97 грн; за січень 2010 в сумі 194,06 грн за період з 21.02.2010 по 21.08.2010 - 18,66 грн; за лютий 2010 в сумі 192,16 грн за період з 21.03.2010 по 21.09.2010 - 17,99 грн; за березень 2010 в сумі 195,44 грн за період з 21.04.2010 по 21.09.2010 в сумі 14,89 грн; за квітень 2010 в сумі 187,48 грн за період з 21.05.2010 по 21.09.2010 - 11,13 грн; травень 2010 в сумі 189,13 грн за період з 21.06.2010 по 21.09.2010 - 8,03 грн; червень 2010 в сумі 188,77 грн за період з 21.07.2010 по 21.09.2010 - 5,21 грн; липень 2010 в сумі 189,97 грн за період з 21.08.2010 по 21.09.2010 - 2,58 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 187,80 грн.

В частині стягнення пені в сумі 85,88 грн слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача за період з 21.08.2009 по 21.09.2010 (а.с. 136), розмір 3 % річних складає 35,35 грн, вимога про стягнення яких підлягає задоволенню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та те, що доводи відповідача не базуються на нормах законодавства, що регулює дані правовідносини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 187,80 грн та 3 % річних у розмірі 35,35 грн підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2010 у справі № 19/163.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кіровоградського обласного військового комісаріату (25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 17/19, р/р 35214035000465 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 07827576) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Цех телекомунікаційних послуг № 2 Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком" (27000, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, 9, р/р 260004649 в АППБ "Аваль", МФО 323538, код 22211233) - 2407,40 грн основної заборгованості, 187,80 грн пені, 35,35 грн 3% річних, а також 98,78 грн державного мита та 228,54 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 85,88 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова