Ухвала суду № 136465172, 12.05.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/25/26

номер провадження 2/546/274/26

УХВАЛА

12 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивача ОСОБА_1 , представниці позивача - адвоката Стороженко С.В., представниці відповідачки адвоката Кумечко М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

встановив:

У січні 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ.

Ухвалою судді від 19 січня 2026 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 17 лютого 2026 року, яке було відкладене на 11 березня 2026 року.

09 березня 2026 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1

11 березня 2026 року ухвалою суду було витребувано докази у зв`язку з чим у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 13 квітня 2026 року.

13 квітня 2026 року від представниці відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладене на 11 травня 2026 року.

11 травня 2026 року від представниці позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 . Дане клопотання обґрунтоване тим, що згідно з наданою інформацією Головного сервісного центру МВС право власності на транспортний засіб Toyota Camry, 2011 року випуску, який є предметом спору перейшло до ОСОБА_4 . Автомобіль Toyota Camry 2011 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , є предметом спору, а, отже, рішення суду може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_4 щодо предмету спору в частині грошового еквіваленту вартості автомобіля Toyota Camry, а також уточнення позовних вимог за зустрічним позовом щодо поділу грошових коштів у розмірі 12500,00 доларів США, які у 2023 році були спільно отримані подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором позики у ОСОБА_4 за взаємною згодою сторін та мають цільовий характер для придбання автомобіля Toyota Camry 2011 року випуску, н.з. НОМЕР_1 .

Представниця позивачки за зустрічним позовом зазначила, оскільки як первинний позов, так і зустрічний позов стосуються прав та обов`язків ОСОБА_4 , а вирішення спору може безпосередньо вплинути на її права та законні інтереси, її участь у справі є необхідною.

Також 11 травня 2026 року від представниці позивачки за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Дана заява обґрунтована тим, що за спільним рішенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжя у ОСОБА_4 за договором позики на придбання автомобіля Toyota Camry у розмірі 12500,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день укладення договору позики становило 457000,00 грн. ОСОБА_1 не має наміру повертати борг, строк договору позики закінчився 31 грудня 2025 року, грошові кошти не повернуто, відсотки, які вони мали сплачувати за користування позикою не сплачено, при цьому ОСОБА_1 ще й стягує з ОСОБА_2 половину вартості вказаного авто. Якщо виходити з того, що ОСОБА_2 має повернути кошти позичені на автомобіль та виплатити половину вартості ОСОБА_1 , то, на думку її представниці, це не спільна сумісна власність, а «купівля автомобіля для колишнього чоловіка».

Посилаючись на вищезазначені обставини, представниця позивачки за зустрічним позовом просила прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просила:

- визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,1 кв.м., із господарськими будівлями та спорудами, разом із земельною ділянкою площею 0,1488 га, кадастровий номер 5324255100:30:001:0185, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,1 кв.м., із господарськими будівлями та спорудами, разом із земельною ділянкою площею 0,1488 га, кадастровий номер 5324255100:30:001:0185.

- визнати за ОСОБА_2 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на автомобіль TOYOTA COROLLA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598 см3, тип легковий седан, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості автомобіля TOYOTA COROLLA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598 см3, тип легковий седан, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 .

- встановити грошову компенсацію, яку ОСОБА_2 , має сплатити ОСОБА_1 за 1/2 частку проданого автомобіля, у розмірі 25000,00 грн, виходячи з ціни фактичної реалізації транспортного засобу «ТOYOTA CAMRY» 2011 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , тип легковий седан, сірого кольору, VIN № НОМЕР_4 , 21.07.2023 року зареєстрований ТСЦ 3542;

- визнати грошове зобов`язання (позику) у сумі 12500,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день укладення договору позики становило 457000,00 грн та відсотки за користування позикою, що виникло на підставі Договору позики від 21.07.2023 (укладеного ОСОБА_2 з ОСОБА_4 ) та розписки від 21.07.2023, спільним зобов`язанням (боргом) подружжя.

- визнати за ОСОБА_1 обов`язок зі сплати 1/2 частини суми позики (боргу) та відсотків за користування позикою за Договором позики від 21.07.2023 (укладеного з ОСОБА_4 ), за офіційний курсом гривні щодо долара США встановленого НБУ на день повернення позики.

Представниця позивача за первісним позовом ОСОБА_5 у підготовчому засіданні 11 травня 2026 року заперечувала проти задоволення клопотання представниці відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 щодо залучення ОСОБА_4 в якості третьої особи та вважала, що вона має бути залучена як відповідач. Щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог представниця ОСОБА_5 зазначила про необхідність доплати судового збору у зв`язку зі збільшенням розміру позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 підтримав думку своєї представниці.

Представниця відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання про залучення до участі у справі третьої особи. Також представниця ОСОБА_3 просила прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог та зазначила, що розмір попередньо сплаченого судового збору за зустрічним позовом відповідає ціні зустрічного позову із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Щодо клопотання представниці позивачки за зустрічним позовом про залучення третьої особи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Станом на 11 травня 2026 року підготовче провадження у справі не закрите. Спори за первісним та зустрічним позовами стосуються прав та обов`язків ОСОБА_4 , а майбутнє рішення суду у даній справі може виплинути на її права та обов`язки, що стосуються її права власності на автомобіль Toyota Camry 2011 року випуску, н.з. НОМЕР_1 .

При цьому суд звертає увагу, що визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. До вказаного дійшов Верховий Суд у справі № 296/6156/22 (постанова від 04 грудня 2024 року).

У зв`язку із зазначеним клопотання представниці відповідача за первісним позовом підлягає до задоволення.

Відповідно до частини сьомої статті 53 ЦПК України вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Суд звертає увагу, що місце проживання ОСОБА_4 , яку представниця відповідачки просить залучити до участі у справі, згідно матеріалів справи указане як с. Олешки Херсонського району Херсонської області.

Між тим, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії

або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 Олешківська міська територіальна громада віднесена до тимчасово окупованих територій.

У зв`язку із цим та відсутністю у суду можливості повідомити учасника справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, з метою дотримання прав особи, яка залучаються до участі у справі, суд вважає за доцільне виклик третьої особи здійснювати через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Щодо заяви представниці позивачки за зустрічним позовом про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (частина п`ята статті 49 ЦПК України).

Заява про збільшення розміру позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання та її копія надіслана до електронного кабінету представниці відповідача за зустрічним позовом Стороженко С.В.

Отже, стороною позивачки за зустрічним позовом заява про збільшення розміру позовних вимог подана з додержанням правил, встановлених частиною другою та п`ятою статті 49 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц зроблено правовий висновок, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Звертаючись із заявою про збільшення розміру позовних вимог, не змінюючи первісних позовних вимог, відповідачка доповнила первісні вимоги новою позовною вимогою про визнання грошового зобов`язання (позики) у сумі 12500,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день укладення договору позики становило 457000,00 грн та відсотки за користування позикою, що виникло на підставі Договору позики від 21.07.2023 (укладеного ОСОБА_2 з ОСОБА_4 ) та розписки від 21.07.2023, спільним зобов`язанням (боргом) подружжя. При цьому підстави позову залишились незмінними.

З викладеного слідує, що у спірних правовідносинах в результаті звернення відповідачки із заявою про збільшення розміру позовних вимог підстави позову та правове обґрунтування позовних вимог залишилися незмінними, первісні позовна вимоги та нова позовна вимога ґрунтуються на спільних підставах та доказах.

Водночас щодо доводів представниці позивача у частині недоплаченого розміру судового збору та доводів представниць сторін про його розмір за зустрічним позовом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

У питанні визначення розміру судового збору представниця позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначила, що виходила з вартості майна, зазначеної у первісному позові, яка визначена на основі висновків про оцінку майна у сумі 963126,00 грн. У зв`язку з цим позивачка сплатила судовий збір у розмірі 9631,26 грн.

При визначенні розміру судового збору за зустрічним позовом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог суд виходить з наступної вартості майна та розміру грошового зобов`язання:

- вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі звітом з незалежної оцінки майна становить 977000,00 грн;

- вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:30:001:0185 згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки становить 216752,00 грн;

- вартість автомобіля Toyota Corolla, н.з. НОМЕР_2 , згідно зі звітом з незалежної оцінки майна становить 254300,00 грн;

- вартість автомобіля Toyota Camry 2011 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 3245/2026/5894666 від 17 квітня 2026 року становить 50000,00 грн;

- грошове зобов`язання за договором позики від 21 липня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у розмірі 12500,00 доларів США, що в гривневому еквівалентні становить 548187,50 грн. Суд бере до уваги курс гривні до долара США із сайту Національного банку України - https://bank.gov.ua/ саме на момент постановлення даної ухвали, тобто станом на 11 травня 2026 року, що становить 43,8550.

Отже, виходячи з вищенаведеного, ціна зустрічного позову із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог становить 977000,00 грн + 216725,00 грн + 254300,00 грн + 50000,00 грн + 548187,50 грн = 2046239,50 грн : частки = 1023119,75 грн.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, який 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору за зустрічним позовом із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог має становити 10231,20 грн (1023119,75 грн х 1%).

Водночас, як уже було зазначено, позивачкою за зустрічним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 9631,26 грн.

Розмір недоплаченого судового збору становить 599,94 грн.

Частиною третьою статті 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Однак позивачкою за зустрічним позовом не було доплачено судовий збір у розмірі 599,94 грн до звернення в суд із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Отже, ОСОБА_6 необхідно доплатити 599,94 грн судового збору за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101 ;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

рахунок отримувача: UA978999980313181206000016606;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Таким чином, у порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України не було надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, встановленому законом та не зараховано відповідну суму до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного суддя вважає за необхідне залишити без руху заяву про збільшення розміру позовних вимог, надавши стороні позивачки за зустрічним позовом час для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 49, 53, 176, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представниці позивачки за зустрічним позовом адвоката Кумечко Марини Сергіївни про залучення до участі у справі третьої особи задовольнити.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ).

Третя особа має право подати пояснення щодо первісного та зустрічного позовів та щодо відзивів за первісним та зустрічним позовами протягом десяти днів із дня вручення даної ухвали.

Виклик третьої особи ОСОБА_4 здійснювати через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Підготовче засідання відкласти на 09 годину 30 хвилин 11 червня 2026 року.

Заяву ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, про збільшення розміру позовних вимог залишити без руху.

Надати позивачці за зустрічним позовом п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання даної ухвали.

У випадку, якщо зазначені недоліки не будуть усунуті в зазначений строк, заява про збільшення розміру позовних вимог буде залишена без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи для відому.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 12 травня 2026 року.

Суддя Ю.В. Зіненко