Рішення № 13646476, 18.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2011Справа №5002-7/5688-2010

За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Структурний підрозділ державного підприємства "Придніпровська залізниця" - Вокзал Сімферополь (95006, АР Крим, м. Сімферополь, Привокзальна площа, 1); 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058)

Про стягнення 27 266,85 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача Володькіна О. В. предст., дов. №124-Д від 25.11.2010р.

Від відповідача ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_2

Від третіх осіб: 1) Головченко Д. М. предст., дов. №519 від 01.01.2011 р.; 2) не зявився (клопотання).

Сутьспору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 27266,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди від 02.06.2005 р. (з урахуванням додаткових угод до нього) відповідачем не був повернутий Орендодавцю обєкт оренди, у звязку з чим відповідачу була нарахована неустойка на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України в сумі 33842,00 грн. за період з 29.01.2009 р. по 17.09.2009 р., яка була частково погашена за рахунок переплати з орендної плати в сумі 6575,35 грн. З урахуванням цього, позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 іншу частину несплаченої неустойки в сумі 27266,85 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, був залучений структурний підрозділ державного підприємства "Придніпровська залізниця" - Вокзал Сімферополь.

Структурний підрозділ державного підприємства "Придніпровська залізниця" - Вокзал Сімферополь, проти позову заперечував та пояснив, що Наказом Фонду державного майна України №38-р від 28.02.2007 р. повноваження по здісненню політики в сфері управління, приватизації та оренди державного майна, що знаходиться на території АР Крим та належить до державної власності, надані Регіональному відділенню Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі. Таким чином з 28.02.2007 року Фонд майна АР Крим втратив повноваження, щодо здійснення політики у сфері управління, приватизації та оренди державного майна, що знаходиться на території АР Крим та належить до державної власності. З урахуванням цього, третя особа вважає, що Фонд майна АР Крим здійснив повідомлення про припинення договірних відносин по договору оренди коли вже не був Орендодавцем спірного майна і тому заява Фонду майна АР Крим про припинення договору не породжує будь яких правових наслідків до спірних орендних правовідносин, а належний орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, не заявляв вимог щодо припинення договору та повернення майна. На підставі вищевикладеного третя особа зазначила, що Фонд майна АР Крим не є належним позивачем по даній справі і його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З аналогічних підстав заперечував проти позову і відповідач у справі Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.12.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі у судове засідання не зявилося, однак направило до суду письмові пояснення стосовно предмет спору, в яких міститься клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без присутності представника.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ :

02.06.2005 р. між Фондом майна АР Крим (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди державного нерухомого майна, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає державне нерухоме майно частину торговельного павільйону «Льдинка» загальною площею 13,7 кв. м. з частиною привокзального майданчику площею 6,7 кв. м., прилеглого до торговельного павільйону; частину привокзального майданчику площею 2 кв. м., прилеглого до торговельного павільйону (площа павільйону 7,8 кв. м.); частину привокзального майдану площею 36 кв. м., прилеглого до торговельного павільйону (площа павільйону 41,1 кв. м.), розташовані за адресою: м. Сімферополь, Привокзальна площа, 1, що знаходяться на балансі вокзалу Сімферополь структурного підрозділу Придніпровської залізниці, а Орендар приймає його в строкове платне користування за актом приймання-передачі.

За умовами договору ДП «Придніпровська залізниця» (Балансоутримувач), за актом прийому-передачі від 02.06.2005 р., передало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 державне майно, а саме частину торгівельного павільйону загальною площею 13,7 кв. м., частину Привокзального майдану загальною площею 6,7 кв. м., частину Привокзального майдану загальною площею 2,0 кв. м. та частину Привокзального майдану загальною площею 36,0 кв. м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, пл. Привокзальна, 1. Вказане майно знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу «Вокзал Сімферополь» державного підприємства «Придніпровська залізниця» та знаходиться на балансі вокзалу Сімферополь, відокремленого структурного підрозділу ДП «Придніпровська залізниця».

В пункті 10.1 Договору сторони передбачили, що договір діє протягом 11 місяців з 02.06.2005 р. до 01.05.2006 р.

При цьому, пунктом 10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії про припинення дії або зміну умов цього договору, договір вважається продовженим за погодженням Балансоутримувача на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Матеріали справи свідчать, що на підставі цього положення договір оренди неодноразово продовжував свою дію за мовчазною згодою сторін.

Матеріали справи свідчать, що орендоване відповідачем майно було повернуто балансоутримувачу ДП «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу «Вокзал Сімферополь», за актом приймання-передачі 17.09.2009 р.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Фонд майна Автономної Республіки Крим посилається на те, що договір оренди був припинений ще 28.01.2009 р. внаслідок того, що на адресу відповідача було направлено повідомлення від 11.02.2009 р. про відсутність наміру продовжувати договірні відносини та припинення дії договору з 28.01.2009 р., яке було отримано відповідачем 18.02.2009 р. (а. с. 32).

На підставі цього, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за безпідставне користування майном після закінчення строку оренди, обчислену ним на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, за період з 29.01.2009 р. по 17.09.2009 р. в сумі 27266,85 грн.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Порядок продовження строку дії договору передбачений статтею 763 Цивільного кодексу України та статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Із змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути заявлені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Позивач вважає, що договір оренди від 02 червня 2005 року припинив свою дію 28 січня 2009 року, оскільки листом від 11 лютого 2009 року повідомив про це орендаря та балансоутримувача.

Однак, суд вважає, що це повідомлення було здійснено особою, яка не є орендодавцем спірного майна на цю дату, у звязку з чим воно не породжує будь-яких правових наслідків до спірних орендних правовідносин.

При цьому суд зазначає, що Фонд майна Автономної Республіки Крим у даному випадку є неналежним позивачем у справі.

Згідно з пунктом 3 Розяснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 25 травня 2000 року № 02-5/237 господарські суди повинні виходити з того, що статтею 5 Закону в імперативному порядку визначено органи, яким надано право бути орендодавцями.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 287 Господарського кодексу України.

Як вбачається зі вказаних норм Закону, орендодавцем державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим, є Фонд державного майна України, його регіональне відділення або представництва, тоді як Фонд майна Автономної Республіки Крим до цього переліку не входить.

При цьому суд зазначає, що Указом Президента України “Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим” від 18 серпня 1995 року № 757/95 на базі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Фонду державного майна Криму створений Фонд майна Автономної Республіки Крим з наданням йому повноважень на укладення договорів оренди державного майна у якості орендодавця.

Однак, Указом Президента України “Питання Фонду державного майна України” від 30 січня 2007 року № 56/2007 року Указ Президента України “Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим” від 18 серпня 1995 року № 757/95 визнаний таким, що втратив чинність.

На виконання пункту 7 Указу Президента України від 30 січня 2007 року № 56/2007 року Фондом державного майна України 28 лютого 2007 року був виданий наказ „Про орган приватизації в Автономній Республіці Крим” № 38-р, яким повноваження по здійсненню політики у сфері управління, приватизації та оренди майна, що знаходиться на території Автономній Республіці Крим надані Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з 1 березня 2007 року.

Відповідно до пункту 1 наказу Фонду державного майна України “Про визначення орендодавця на території Автономної Республіки Крим” від 31 січня 2007 року № 159 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виступає орендодавцем державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим.

Згідно з пунктом 5 вищезазначеного наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виступає орендодавцем по договорах оренди державного майна, які були укладені Фондом майна Автономної Республіки Крим та передані останнім регіональному відділенню за актом приймання-передачі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до 01 березня 2007 року Фонд майна Автономної Республіки Крим був представником Фонду державного майна України при укладенні договорів оренди державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим.

Починаючи з 01 березня 2007 року Фонд державного майна України встановив територіальні межі, на яких Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виступає орендодавцем державного майна.

З аналізу вказаних правових норм та зазначених нормативних актів вбачається, що Фонд майна Автономної Республіки Крим втратив повноваження орендодавця майна, що знаходиться в державній власності, та, як слід, право на звернення із даним позовом до господарського суду.

Суд зазначає, що аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.12.2009 р. у справі №2-7/1869-2009.

Враховуючи викладене, у позивача на дату звернення з даним позовом (листопад 2010 року) таке право було відсутнє, у звязку з переданням повноважень в сфері оренди державного майна третій особі - Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, з урахуванням чого в позові слід відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 19.01.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.