Рішення № 136464718, 11.05.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/1028/26, провадження у справі № 2/0285/1273/26)

розглянув у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №256957781 від 02.04.2024 р. в розмірі 26 125,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 02.04.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №256957781. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. 31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №286 від 28.05.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №256957781. 27.02.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 04.08.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача, в сумі 26125,50 грн., з яких: - 5 300,00 грн. - заборгованість по основному боргу; - 18 175,50 грн.- заборгованість по процентам; - 2 650,00 грн.- заборгованість по неустойці.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачкою не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитними договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати без повідомлення сторін.

Відповідачка не скористалася своїм правом на подачу відзиву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 02.04.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №256957781 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5300 грн. з дисконтним періодом строком на 20 днів зі сплатою 2,44 відсотка процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Згідно п. 7.4.2 Договору, після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Строк дії договору складає п`ять років (п.11.1 Договору).

Також встановлено, що згідно платіжного доручення від 02.04.2024 року ТОВ Манівео швидка фінансова допомога перерахувала на картку № НОМЕР_1 , яка належить відповідачці ОСОБА_1 , 5 300 грн (а.с.28)

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Так, на підтвердження існування договірних відносин між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та відповідачкою, позивачем по справі було надано кредитний договір №256957781 від 02.04.2024. Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором о 13:54 год 02.04.2024 р. (а.с.25, 27).

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та відповідачкою ОСОБА_1 .

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. 31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №286 від 28.05.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №256957781.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Таким чином, як вбачається зі встановлених обставин, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу кредитора ОСОБА_1 за кредитним договором №256957781 від 02.04.2024 року, укладеним останньою з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки право грошової вимоги від якого перейшло спочатку до ТОВ «Таліон Плюс», і вже на підставі Договору факторингу №27/0225-01 перейшло до нього.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач надав реєстр прав вимоги, у якому міститься інформація щодо заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 26 125,50 грн., з яких: - 5 300,00 грн. - заборгованість по основному боргу; - 18 175,50 грн.- заборгованість по процентам; - 2 650,00 грн.- заборгованість по неустойці.

Відповідачкою у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання та використання кредитних коштів, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок щодо сплати відсотків.

Згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % до 22.04.2024 включно; протягом наступних 120 днів - 1,5 % з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно та з 21.08.2024 1%.

Відтак, з 02 квітня 2024 року по 22 квітня 2024 року (20 днів) необхідно нараховувати відсоткову ставку у розмірі 2,44% вдень (згідно умов Договору) ( 15000,00 грн х2,44%=129,32 грн х 20 днів = 2 584,40 грн).

З 23 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (119 дні) необхідно нараховувати відсоткову ставку у розмірі 1,5% вдень ( 5300,00 грн х1,5%=79,50,00 грн х 119 дні = 9 460,00 грн).

Відтак, заборгованість за відсотками, згідно договору про надання фінансового кредиту №256957781 від 02.04.2024 р. становить 12 044,90 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення основного боргу (тіло кредиту).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) , який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Положеннями статті 16 Закону визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Згідно з умовами Договору (п.11.2) сторони дійшли згоди, що позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. Строк дії договору 02.05.2029 р. (п.7.3 Договору).

Згідно п.9.1.1.7. Договору кредитодавець має право у разі затримки Позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення,в тому числі на електронну пошту Позичальника.

Згідно з наведеними умовами сторони дійшли згоди, що банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору, включаючи повернення всієї суми кредиту. При цьому зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому настає з моменту направлення відповідного повідомлення.

Починаючи з 10 червня 2017 року, праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог частини четвертої ст.16 Закону, якою зокрема визначено, що кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Таким чином у відповідачки не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, зокрема тіла кредиту в розмірі 5 300 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банк завчасно направив лист-вимогу про дострокове повернення кредиту, а позичальник таку вимогу одержав.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21), від 22 жовтня 2025 року у справі №766/2926/23 щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо стягнення неустойки.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу дії вказаної вище прямої норми, позивача зобов`язано було списати боржнику заборгованість за неустойку в сумі 2 650 грн., адже вона нарахована за кредитним договором після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак позивач списання неустойки не здійснив, а тому вимога позивача про її стягнення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, а також те, що згідно вимог ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, при цьому позичальник, отримавши кредитні кошти, не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками в сумі 12 044,90 грн., а в стягненні 5 300 грн основного боргу (тіло кредиту) та 2 650 грн неустйки відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (ЄДРПОУ 35625014, м. Бровари, Київської області, вул. Лісова, будинок 2, р/р № НОМЕР_3 в АТ ТАСкомбанк) заборгованість за Кредитним договором №256957781 від 02.04.2024 р. у розмірі 12 044 (дванадцять тисяч сорок чотири) грн 90 коп,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 11.05.2026 року.

Головуючий