Рішення № 136464704, 12.05.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/383/26

Провадження № 2/282/340/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

До Любарського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», в інтересах якого діє представник Паладич А.О., до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості .

В обґрунтування позову зазначає, що 12.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, з дотриманням ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір № 2018674 про надання споживчого кредиту. Зокрема, відповідач здійснила реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнила електронну заявку на отримання кредиту на сайті первісного кредитора (https://selfiecredit.ua), ознайомилася з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Акцептувала кредитний договір електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на зазначений в заявці номер мобільного телефону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу у власність грошові кошти в сумі 3000 грн., строком на 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ "Пейтек", яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконала, чим допустила істотні порушення умов договору, вчасно не здійснила передбачені договором платежі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

30.09.2025 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-39/25, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025 року ТОВ "Свеа Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту від 12.01.2025 року в сумі 15143,89 грн., з яких: 2997,99 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6145,90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "Свеа Фінанс" за договором №2018674 про надання споживчого кредиту від 12.01.2025 року в сумі 15143,89 грн.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №2018674 від 12.01.2025 року у розмірі 15143,89 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ "Свеа Фінанс" за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі відповідачкою ОСОБА_1 була отримана 18.04.2026, однак у визначений судом строк вона відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

12.01.2025 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Селфі Кредит" було укладено договір № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort". Договір укладено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року ТОВ "Селфі Кредит" надає відповідачу кредит у розмірі 3000 гривень, строком на 360 днів, зі стандартною (денною) 1,00 % в день процентною ставкою, яка застосовується в межах строку кредитування, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, шляхом його переказу на картковий рахунок, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1.-1.5.1. Договору).

Дата надання кредиту 12.01.2025 року або 12.01.2025 року (п.2.2 Договору).

Укладаючи договір, сторони узгодили детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, які визначили в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графк платежів), що є додатком №1 до договору, а також що у споживача (відповідача) відсутнє право продовжувати строку кредитування, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку визначеного в п.п. 5.3. договору (п.5.1 Договору).

Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п.3.1, 3.2. Договору).

У випадку повного дострокового повернення кредиту споживач зобов`язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокової повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, споживач повинен сплатити проценти нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку передбаченому п.5.3. договору. При цьому, після здійснення такого часткового, повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань споживача зі сплати процентів, розмір яких вказаний в графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п. 5.2 цього договору. Після здійснення коригування зобов`язань споживача новий графік платежів, що складається за формою визначеною в п.5.2 договору, розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача, що вказана в цьому договорі (п.3.3. Договору).

Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку (п.3.4. Договору).

Сторони погодили, що у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п.5.4. та п.п. 8 п.4.1. Договору).

Відповідно до п.9.2 договору цей договір діє з моменту підписання електронними підписами сторін і до строку, вказаного в п. 1.3 договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконанні грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.

Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується інформаційним листом ТОВ "Пейтек" про успішне перерахування 12.01.2025 року коштів на банківську платіжну картку клієна, маска картки № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн., згідно договору з ТОВ "Селфі Кредит". Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі (п.2.1 Договору) про надання споживчого кредиту.

Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином та в повному обсязі не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої, за розрахунком позивача, станом на 30.09.2025 року становить сумі 15143,89 грн., з яких: 2997,99 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6145,90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту від 12.01.2025 року вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувалися у межах строку та у розмірах передбачених договором.

Вказані розміри узгоджується з положеннями п. 17 Розділу ІV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування".

З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач повертала кредит, сплачуючи частково заборгованість за основним боргом (тілом) кредиту, відсотками та штрафними санкціями (2 платежі), однак в подальшому припинила сплачувати грошові кошти для погашення кредитної заборгованості.

Загальний розмір сплачених відповідачем коштів становить 1711,47 грн.

30.09.2025 року між ТОВ "Селфі Кредит" (клієнт) та ТОВ ''Свеа Фінанс'' (фактор) укладено договір факторингу №01.02-39/25, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

30.09.2025 року ТОВ "Селфі Кредит" (клієнт) та ТОВ ''Свеа Фінанс'' (фактор) підписали акт приймання-передачі реєстру боржників для друку (за формою додатку №5) до договору факторингу від 30.09.2025 № 01.02-39/25, а також підписали реєстр боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025 року від ТОВ "Селфі Кредит" до ТОВ ''Свеа Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року в загальній сумі 15143,89 грн., з якої: 2997,99 грн. - сума основного боргу за кредитом; 6145,90 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами та 6000,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.

Таким чином ТОВ ''Свеа Фінанс'' набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року та є належним позивачем у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' суму заборгованості за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року не змінювало, що підтверджується детальним розрахунком первісного кредитора.

Факт укладання договору № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року та отримання кредитних коштів у розмірі 3000 грн. відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач шляхом введенням кодів підтвердження "M567", який є одноразовим ідентифікатором підписала кредитний договір із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому їй були перераховані кошти у розмірах, встановлених договором, та шляхом введенням коду підтвердження "T614" підписала паспорт споживчого кредиту.

При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт ТОВ "Селфі Кредит" та здійснення нею певного алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, спірний кредитний договір не було б укладено.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними його умовами та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Сплачуючи частково суму заборгованості відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору та відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання споживчого кредиту.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.

Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ч.1,2 ст.10561?ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ч.1 ст.1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом Украiни "Про електронну комерцію".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1,2 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Предметом позову є захист порушеного права ТОВ "Свеа Фінанс", яке полягає у невиконанні договірних зобов`язань відповідачем за кредитним договором, шляхом стягнення з останньої заборгованості за ним. Договір укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора.. Факт укладання та підписання кредитного договору відповідач не заперечує.

З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов`язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.

Відповідач кредитними коштами скористалася, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, чим допустила істотне порушення умов договору щодо порядку та строку сплати кредиту та процентів за користування кредитом. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подала.

Інформаційний лист ТОВ ''Пейтек'' в сукупності з іншими доказами в данній справі є достатніми та належними доказом для того, щоб дійти висновку про факт отримання відповідачем кредитних коштів у встановленій договором сумі.

Відсутність виписки за картковим рахунком відповідача або іншого первинного облікового документу не може бути підставою для відмови в позові через його недоведеність, оскільки сукупність інших доказів, що містяться в матеріалах справи, з урахуванням стандарту доказування "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей" або "більшої переконливості"), свідчать про укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем та наявність заборгованості у останньої.

Кредитний договір (окремі умови договору) у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнавався, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

В матеріалах справи також відсутні та суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст.617 ЦК України.

Принцип свободи договору та обов`язковості його виконання закріплені ст.627,629 ЦК України.

Оскільки кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилася з його умовами та зобов`язалася їх виконувати.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, уклавши з позивачем кредитний договір, достовірно знаючи про його умови, користуючись наданими їй грошовими коштами, порушила умови договору.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року є правомірною.

Водночас суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування за вищевказаним договором штрафних санкцій у відповідності до умов договору з огляду на наступне.

Згідно зі ч.1,2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24 лютого 2022 року Указом Презедента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Первісним кредитором не враховано вищевказані перехідні положення ЦК України та протиправно нараховано штрафні санкції (пеню, штрафи) за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Таким чинном, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки), нарахованих первісним кредитором.

Станом на день розгляду справи будь-які докази, що підтверджували б повне або часткове виконання відповідачем умов кредитного договору, у матеріалах справи відсутні.

Суд також звертає увагу, що законодавством України встановлено обмеження: сукупний розмір штрафів і пені за прострочення споживчого кредиту, яке не може перевищувати подвоєну суму кредиту (тіла кредиту). Однак це стосується саме штрафних санкцій, а не нарахованих відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких були узгоджені сторонами при укладенні договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованості за договором № 2018674 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 12.01.2025 року в сумі 9143,89 грн., з яких : 2997,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та 6145,90 грн. - заборгованість за відсотками.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1607,56 грн. (60,38 %) з розрахунку:

9143,89 грн. (сума задоволених позовних вимог) * 100% / 15143,89 грн. (сума заявленої до стягнення заборгованості) = 60,38 %.

Керуючись ст. 4,12,13,19,81,133,137,141,247,258,259,265,273,279,354,355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»(ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за договором №2018674 від 12.01.2025 року в сумі 9143 (дев`ять тисяч сто сорок три) гривні 89 копійок та судовий збір в розмірі 1607 (одна тисяча шістсот сім) гривень 56 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук