Рішення № 13646456, 18.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2011

Справа №2-15/5648-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» (08162, Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-а; ЄДРПОУ 30050930)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» (96230, АР Крим, Роздольнянський р-н, с. Славне, вул. Леніна, 14; ЄДРПОУ 00854204)

Про стягнення 18 572,04 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Вардугіна О.А., представник, довіреність №10/777 від 28.10.2010

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» про стягнення 16 776,20 грн. заборгованості та 1 795,84 грн. штрафних санкцій, також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 1 795,84 грн. штрафних санкцій та просить суд стягнути з відповідача 14 996,00 грн. заборгованості за видатковою накладною та 1 780,20 грн. заборгованості за договором.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 1 795,84 грн. штрафних санкцій, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» відвантажило, а Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Славне» отримало товар на суму 24 996,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПВ-43531 від 30.05.2010 (а.с.13).

Оплата за поставлений товар здійснена відповідачем частково у сумі 10 000,00 грн., про що свідчить реєстр кредитових платежів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» за 27.05.2010 (а.с.19).

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов’язку.

Аналіз матеріалів справи дозволяє суду дійти висновку, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини, пов’язані з поставкою товару, які згідно статті 712 Цивільного кодексу України регулюються параграфом 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Факт поставки та отримання товару підтверджується видатковою накладною, підписаною повноваженими особами позивача та відповідача та завірені печатками.

Позивач свої обов’язки виконав у повному обсязі. Зауваження відповідача стосовно отриманого товару у суду відсутні.

Відповідачем на виконання обов’язків щодо сплати за отриманий товар здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн., в наслідок чого заборгованість відповідача за видатковою накладною перед позивачем станом на час звернення до суду складає 14 996,00 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.07.2010 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 14 996,00 грн. заборгованості, однак, відповідач дану вимогу не виконав, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Враховуючи, що видаткова накладна №ПВ-43531 від 30.05.2010 містить найменування продукції, її кількість, ціну, підписані представниками як позивача, так і відповідача та скріплені їх печатками, суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем щодо сплати 14 996,00 грн. заборгованості за поставлений товар по видатковій накладній №ПВ-43531 від 30.05.2010., отже сума заборгованості у розмірі 14 996,00 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

02.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Племінний завод «Славне» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №153/10/219 ЗЧ (а.с.10-12).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти і оплатити на умовах відстрочки платежів запасні частини для сільськогосподарської техніки відповідно до специфікацій до договору та видаткових накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість запчастин.

Згідно пункту 3.1.1 Договору, покупець сплачую вартість запчастин шляхом здійснення прямих банківських платежів на р/р продавця відповідно до погоджених сторонами специфікацій на кожну окрему партію запчастин.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що перший платіж, який є завдатком, здійснюється покупцем шляхом перерахування на р/р продавця 40% від загальної вартості запчастини, вказаної у специфікації на окрему партію запчастин протягом трьох банківських днів з моменту підписання вищевказаної специфікації. Другий платіж здійснюється покупцем шляхом перерахування на р/р продавця 60% від загальної вартості партії запчастин протягом 30 календарних днів з моменту передачі партії запчастин покупцеві та підписання видаткових накладних.

21.07.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» відвантажило, а Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Славне» отримало товар на суму 1 780,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПВ-47516 від 21.07.2010 (а.с.14).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 1 780,20 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем за договором купівлі-продажу № 153/10/219 ЗЧ від 02.06.2010 щодо оплати 1 780,20 грн. за поставлений товар, отже сума заборгованості у розмірі 1 780,20 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 1 795,84 грн. штрафних санкцій підлягає припиненню в зв’язку з відмовою позивача від заявлених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пункту 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» (96230, АР Крим, Роздольнянський р-н, с. Славне, вул. Леніна, 14; ЄДРПОУ 00854204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» (08162, Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-а; ЄДРПОУ 30050930) 16 776,20 грн. заборгованості, 167,76 грн. державного мита та 213,17 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1795,84 грн. штрафних санкцій провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 19.01.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.