Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 307/1275/26 Провадження № 2/307/587/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 травня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бряник М.М.,
секретар судового засідання Бабинець Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє представник Павленко Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Представник Акціонерного товариства «Кредобанк» звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28 червня 2022 року ОСОБА_1 підписала заяву-договір №26200011703526/980/РКО про надання комплексних банківських послуг та додаток від 28 червня 2022 року до неї, згідно якої банк надає відповідачу банківські послуги на умовах визначених Заявою-Договором та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк». Банк зобов`язується відкрити рахунок, виконувати операції за видами валюти. 28 червня 2022 року ОСОБА_1 уклала з позивачем АТ «Кредобанк» кредитний договір 026200011703526/980/2. Відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до пунктів кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.
АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі) та зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Представник позивача зазначає, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком АТ «Кредобанк» за наданим кредитом станом на 18.12.2025 року становить 23732,18 грн.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» вказану суму заборгованості за кредитним договором від 28.06.2022 року та понесені судові витрати у розмірі 3 328 грн.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26.03.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, та в прохальній частині позовної заяви просить провести розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка будучи відповідно до положень п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень зі штрих кодовими ідентифікаторами №R067145164912, №R067151562369, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву не подавала.
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подала відзив, а також те, що представник позивача в позовній заяві просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.06.2022 ОСОБА_1 підписала заяву-договір №26200011703526/980/РКО про надання комплексних банківських послуг та додаток від 28 червня 2022 року до неї. Згідно з умовами яких відповідач отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту до 100 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом 30,00%, орієнтовна річна процентна ставка 36,17%, загальна вартість кредиту складає - 116 909,72 гривень (а.с.12-15).
До позову додано копію умов і правил обслуговування в АТ "Кредобанк" при наданні банківських послуг (а.с.17-35).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 28.06.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.12.2025 року становить 11 595,53 грн. - за тілом кредиту та 12 136,65 гривень - заборогованість за відсотками (а.с.9).
Згідно меморіального ордеру №33858144 від 06.07.2023 року ОСОБА_1 було зараховано 11 595 грн. 53 коп. (а.с.10).
З виписки по особовому рахунку у період з 06.07.2023 по 18.12.2025 вбачається про рух коштів на рахунку відповідачки НОМЕР_1 (а.с.11).
З досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань відомо, що на адресу ОСОБА_1 було направлено лист з повідомленням про усунення порушення умов кредитного договору та погашення заборгованості в розмірі 23 036,45 грн. (а.с.38).
Виходячи з вказаних відсоткових ставок та встановленого кредитного ліміту, позивачем проведено обрахунок відповідно до якого загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 18.12.2025 року становить 23 732,18 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 цього Закону "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі до 100 000 грн.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Доданим до позову розрахунком підтверджується, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором від 28.06.2022 року.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, тому суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором не виконала наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, відтак кредитор має право вимагати його виконання, що свідчить про порушення його прав.
Відповідно ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 23 732,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 595,53 грн. та забороговність по відсоткам в розімрі 12 136,65 грн.
У позовній заяві представник позивача просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19.
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) було надано аналіз реальності (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді, враховано, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своєму клієнту такі послуги, як: аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини та судової практики у даній категорії справи, складання процесуальних документів, складання клопотань про долучення до матеріалів справи доказів, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
Вирішуючи питання про стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 373,22 грн. суд враховує, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами, з урахуванням договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року та з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складності справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, те, що предмет спору в даній справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про задоволення заявленої суми витрат на правничу допомогу у розмірі 2 373, 22 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк".
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 202, 207, 526, 527, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13,76-81,141, 247, 258, 263-265, 266, 274, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованість за договором про надання банківських послуг №26200011703526/980/ від 28.06.2022 року у розмірі 23 732,18 грн. (двадцять три тисячі сімсот тридцять два гривень 18 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім гривень) сплаченого судового збору та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 373,22 грн. (дві тисячі тристо сімдесят три гривень 22 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Тячівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "Кредобанк", юридична адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий Бряник М.М.
Судове рішення № 136460023, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 12.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 307/1275/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: